Цього дня вшановують мужність та професійність українських військових журналістів, які від перших днів російської агресії поруч із танкістами, десантниками, морпіхами, артилеристами виконують свій професійний обов’язок у найгарячіших місцях українського спротиву.

Українські Збройні сили чи не вперше у воєнній історії взялися за захист власного інформаційного суверенітету. Стало очевидним, що для виживання й перемоги над загарбником критично важлива стратегічна комунікація війська із суспільством.

Сьогодні військові журналісти, в умовах бойових дій ризикуючи життям та здоров'ям, новинами з передової розпочинають, постійно наповнюють, а потім і завершують інформаційну добу України.

Дату відзначення професійного свята обрали невипадково. Саме цього дня в 2015 році неподалік міста Дебальцеве під час виконання бойового завдання загинув заступник редактора Телерадіостудії Міністерства оборони України «Бриз» капітан 3 рангу Дмитро Лабуткін. З 21 січня до 16 лютого Дмитру вдалося зібрати й передати документи про перебування російської регулярної армії на території Донбасу, які потім застосували як доказ під час перемовин у Мінську.

На жаль, через повномасштабне вторгнення Росії кількість загиблих журналістів зросла.  Тільки станом на липень минулого року загинули 33 журналісти, 15 медійників – зникли безвісти. Глибока шана всім журналістам, які вже не повернуться з поля бою до своїх редакційних колективів, до своїх родин.

Ми пишаємося українськими журналістами і журналістками, які з перших днів війни стали поруч із нашими захисниками та захисницями, аби боронити нашу землю, нашу свободу. Військові кореспонденти завжди на передовій, там, де український солдат.

Щиро вітаємо їх із професійним святом та бажаємо завжди мати достатньо сил та наснаги в їхній нелегкій службі, що наближає нашу державу до Миру та Перемоги!