Попри важкі життєві перипетії, трагічне кохання і хворобу, вона ніколи не здавалася і назавжди залишилася у свідомості українців символом незламності та боротьби.

“Хто вам сказав, що я слабка,Що я корюся долі?Хіба тремтить моя рука?Чи пісня й думка кволі?”

Лесю Українку знають у всьому світі. Її твори перекладені багатьма мовами. Збірки віршів “На крилах пісень, “Думи і мрії, “Відгуки”, драми “Бояриня”, “Кассандра”, “Лісова пісня”, “Одержима” – далеко не весь творчий доробок письменниці.

У 19-річному віці вона самостійно склала для своїх сестер підручник українською мовою “Стародавня історія східних народів”. Також Українка перекладала на рідну мову Гоголя, Міцкевича, Гейне, Гюго, Гомера, Шекспіра та інших.

Продовжуючи традицію своєї матері Олени Пчілки, Леся Українка однією з перших почала відстоювати права жінок у нашому суспільстві. Вона доводить, що жінка вільна обирати свій шлях самостійно. У багатьох її творах спостерігається фемінізм. Не дарма Іван Франко називав її “єдиним мужчиною в нашому письменстві”.

Цікаві факти про Лесю Українку.

У 4 роки дівчинка навчилася читати, а вже в 5 почала самостійно писати п’єси.

Перший вірш написала у 9 років.

У 13 – видала 2 книги поезії під псевдонімом Леся Українка.

У 14 років Леся публікує два переклади повістей Гоголя і першу свою поему “Русалка”.

Письменниця знала більше 10 іноземних мов, зокрема російську, англійську, болгарську, польську, французьку, німецьку, італійську, давньогрецьку та латинську.

На честь Лесі Українки назвали астероїд “2616 Леся”, відкритий 28 серпня 1970 року.

В Україні є лише три раритетні роялі і один з них належить Лесі Українці.

Саме Леся Українка ввела в українську мову такі слова як “напровесні” та “промінь”. А Олена Пчілка, мати Лесі, дала життя слову “мистецтво”. Також з її легкої руки в нашій мові прижилися слова “переможець” та “палкий”.

Драма-феєрія “Лісова пісня” – один із перших прообразів фентезі в українській літературі. У 1918 році її вперше поставили у Київському драматичному театрі.

Першим справжнім коханням Лесі Українки вважають білоруса, революціонера Сергія Мержинського. Він помер на руках письменниці від туберкульозу легенів. Через шість років після його смерті  вона вийшла заміж за Климентія Квітку, музикознавця і збирача народних пісень. Серед інших сердечних захоплень Лесі Українки дослідники називають ім’я Нестора Гамбарашвілі, студента Київського університету, якого вона вчила французькій мові, він її – грузинській. Також Максима Славинського – одного з керівників Центральної Ради, посла УНР у Празі.

З життя Леся Українка пішла у віці 42 роки. Сталося це 1 серпня 1913 року на грузинському курорті Сурамі. Кістковий туберкульоз і невиліковна хвороба нирок мучили її все життя, та попри це поетеса не переставала творити.

 Пісня  

Чи є кращі між квітками Та над веснянії? Чи є в житті кращі літа Та над молодії? Не всихайте, пишні квіти, Цвітіть хоч до літа! Пождіть, літа, доля прийде, Не тікайте з світа! Двічі на рік пишні квіти Та не процвітають; В житті літа найкращії Двічі не бувають.

         *  *  *

Скрізь плач, і стогін, і ридання

Скрізь плач, і стогін, і ридання,

Несмілі поклики, слабі,

На долю марні нарікання

І чола, схилені в журбі.

Над давнім лихом України

Жалкуєм-тужим в кожний час,

З плачем ждемо тії години,

Коли спадуть кайдани з нас.

Ті сльози розтроюдять рани,

Загоїтись їм не дадуть.

Заржавіють від сліз кайдани,

Самі ж ніколи не спадуть!

Нащо даремнії скорботи?

Назад нема нам воріття!

Берімось краще до роботи,

Змагаймось за нове життя!