Українська революція 1917–1921 років розпочалася в умовах революційних потрясінь, які охопили Російську імперію у березні 1917-го. Ключовим її рушієм був український народ і його політична еліта, що еволюціонувала від ідей політичної автономії та федерації до усвідомлення власної державної незалежності.

         Революція була явищем загальноукраїнським. У всіх регіонах розвивався національний рух, створювалися та діяли українські органи влади, політичні партії та громадські інституції, відроджувалася культура.

         Цікаво, що термін «Українська революція» був уведений в обіг самими учасниками подій. Це визначення є в працях Михайла Грушевського, Володимира Винниченка, Симона Петлюри, Дмитра Дорошенка та інших діячів доби. Радянська історіографія старанно викорінювала цю дефініцію та поширювала свої поняття – «Велика Жовтнева соціалістична революція» та «Громадянська війна». Усе, що не вписувалося в рамки «генеральної лінії партії», подавалося як «контрреволюційне» та «буржуазне».

         Ключовим рушієм Української революції 1917-1921 років був український народ і його політична еліта, що еволюціонувала від ідей політичної автономії та федералізації до усвідомлення власної державної незалежності. Ця революція була явищем загальноукраїнським, проте повною мірою втілити у життя ідею відродження державності так і не вдалося через недостатню консолідацію суспільних верств, гострі ідейні протиріччя політичної еліти, недооцінку значення збройних сил у захисті державного суверенітету.

         Нинішня гібридна війна, яку веде Росія, нагадує події столітньої давнини - часів Української революції 1917–1921 років: тоді більшовицька Росія своєю зовнішньою агресією та провокуванням внутрішніх чвар також усе робила, аби не допустити створення  незалежної та ефективної Української  держави. 

Український інститут національної пам’яті;

Відділ інформаційної діяльності, інформаційних

технологій та комунікацій з громадськістю