Кожне місто чи село має свою давню історію, традиції та звичаї. Село Сарнівка є тим населеним пунктом Луцького району, де історія села багата й цікава, а традиції та звичаї предків передаються з покоління в покоління, відроджуються та процвітають.

Цьогоріч селу виповнилося 445 роки, а також 50 років місцевому будинку культури.  Та досить прикрим є той факт, що за часи свого  існування жодного разу помпезно та святково День села тут не відзначали. Місцеві жителі кажуть, що вже давно з нетерпінням чекали того дня, коли в селі повсюди гучно лунатиме музика, радітимуть дорослі й малі, а гуляння не знатиме меж. Мрії жителів збулися. 12 липня у Сарнівці погуляли на славу.

Біля будинку культури відбулися справжні народні гуляння, на які  завітали голова районної державної адміністрації Ігор Ярмольський, голова районної ради Олексій Гвоздецький, начальник відділу культури Валентина Зінчук. Побажали усім піднесеного настрою, гарного дня та життєвих гараздів.

Ігор Петрович нагородив Почесною грамотою районної державної адміністрації Кравчук Ольгу Володимирівну - директора будинку культури села Сарнівка і Решотку Людмилу Олександрівну - жительку села Сарнівка - за багаторічну сумлінну працю, вагомий особистий внесок у збереження національної культурної спадщини, розвиток народної творчості та відродження українських традицій в районі та з нагоди 50-річчя будинку культури села Сарнівка.

Також цього дня за високий професіоналізм, вагомий особистий внесок в організації культурно – масових, освітніх, святкових заходів та з нагоди 50 – річчя будинку культури с. Сарнівка Олексій Ярославович нагородив Почесною грамотою районної ради Позняка Петра Анатолійовича – акомпаніатора будинку культури с. Сарнівка та оголосив Подяку голови районної ради Ворошику Віталію Сергійовичу – художньому керівнику будинку культури.

Вітала цього дня своїх односельчан і сільський голова Галина Прус, яка зазначила, що Сарнівка – це прекрасне село, в якому живуть хороші й щирі люди. Поздоровлення з нагоди визначної події в житті села лунали і від корінних жителів села та дітей, всіх тих, хто любить свій край, де народились і живуть.

Привітання виступаючих перепліталися художніми номерами, вокально-хореографічними композиціями.

Хочеться відмітити, що програма свята була дуже насичена. Тут було все: різні забави, спортивні змагання та клоуни. 

Свято завершилося народним гулянням. Односельчани — велика родина, тож святкували по-родинному затишно.