Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є, зокрема фізичні особи, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.
Якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом (п.п. «б» п.п. 266.1.2 п. 266.1 ст. 266 Кодексу).
Об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Кодексу).
Згідно з п.п. 14.1.129.1 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 Кодексу до об’єктів житлової нерухомості, віднесених відповідно до законодавства до житлового фонду, належить, зокрема квартира – ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання.
Перелік житлової та нежитлової нерухомості, яка не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, наведено у підпункті 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу.
Базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (п.п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 Кодексу).
За наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється виходячи із бази оподаткування, зменшеної відповідно до п.п. «а» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Кодексу та відповідної ставки податку (п.п. «а» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Кодексу).
Згідно з п.п. «а» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Кодексу база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зменшується для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів. Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
Сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають, зокрема у власності фізичних осіб. Пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової нерухомості для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів (п.п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 Кодексу).
Ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в залежності від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості (п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Кодексу).
Згідно з п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Кодексу податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Кодексу, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Фізична особа сплачує податкове зобов’язання за звітний рік протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п.п. 265.10.1 п. 265.10 ст. 265 Кодексу).
Відділ організації роботи Луцької ОДПІ
