Дії медичного працівника у випадку захворювання на COVID-19

Медичний працівник має підозру на COVID-19 – медичний працівник звернувся до сімейного лікаря або терапевта, той встановив підозру на COVID-19, взяв мазок на ПЛР-тест, виписав листок непрацездатності щодо гострого респіраторного захворювання. Надійшло лабораторне підтвердження діагнозу COVID-19 у відповідного медичного працівника. Лікуючий заклад охорони здоров’я, до якого звернувся медичний працівник і вважає, що це може бути професійне захворювання, або роботодавець медичного працівника (заклад охорони здоров’я, де працює медичний працівник) після отримання відповідного лабораторного підтвердження та листка непрацездатності, має сформувати екстрене повідомленняпро звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок / гостре професійне захворювання (отруєння) за встановленою формою. Заклад охорони здоров’я (лікуючий або роботодавець) надсилає з використанням засобів зв’язку (факс, телефонограма, електронна пошта) та протягом доби на паперовому носії екстрене повідомлення: підприємству (установі, організації), де працює потерпілий медичний працівник або на якому він виконував роботу;територіальному органові Держпраці за місцем настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);робочому органові виконавчої дирекції Фонду соціального страхування за місцем настання нещасного випадку (далі - робочий орган Фонду).уповноваженому органові чи наглядовій раді підприємства (у разі її утворення);керівнику первинної організації профспілки незалежно від членства потерпілого в профспілці (у разі наявності на підприємстві (в установі, організації) кількох профспілок - керівника профспілки, членом якої є потерпілий), а у разі відсутності профспілки - уповноважену найманими працівниками особу з питань охорони праці. Роботодавець після отримання екстреного повідомлення організовує проведення епідрозслідування випадку інфікування медпрацівника лікарем-епідеміологом та за результатами проведення якого складається відповідний документ. Роботодавець направляє матеріали епідрозслідування до лікаря-інфекціоніста та профпатолога, які встановлюють діагноз гострого професійного захворювання або його відсутність. При встановленні медпрацівнику діагнозу гострого професійного захворювання роботодавець (ЗОЗ) складає повідомлення про нещасний випадок/гостре професійне захворювання (отруєння) згідно з додатком 2 до Порядку № 337 та надає відповідним організаціям:

територіальному органові Держпраці;

робочому органові Фонду;

керівникові підприємства (установи, організації), на території якого сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), якщо потерпілий є працівником іншого підприємства (установи, організації);

керівникові первинної організації профспілки незалежно від членства потерпілого в профспілці (у разі наявності на підприємстві (в установі, організації) кількох профспілок — керівникові профспілки, членом якої є потерпілий), а у разі відсутності профспілки — уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці;

уповноваженому органові чи наглядовій раді підприємства (у разі її утворення);

органові ДСНС у разі, коли нещасний випадок стався внаслідок пожежі.

Якщо нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) підлягають спеціальному розслідуванню відповідно до пункту 10 цього Порядку, повідомлення про нещасний випадок додатково надсилається:

місцевій держадміністрації або органові місцевого самоврядування (у разі відсутності уповноваженого органу чи наглядової ради підприємства);

органові галузевої профспілки вищого рівня, а у разі його відсутності — територіальному профоб’єднанню;

органові поліції (у разі настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), що призвели до тяжких (у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого) чи смертельних наслідків, смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов’язків).

Гостре професійне захворювання (отруєння), що сталися з працівником, який тимчасово переведений в установленому порядку на інше підприємство або виконував роботу за сумісництвом, розслідуються та беруться на облік підприємством, на яке працівника переведено або на якому він виконував роботу за сумісництвом.

У закладі охорони здоров’я, що є роботодавцем, утворюється комісія з розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), що не підлягають спеціальному розслідуванню (далі - комісія). Комісія утворюється наказом роботодавця не пізніше наступного робочого дня після встановлення діагнозу гострого професійного захворювання

До складу комісії входять:

керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці (голова комісії); представник робочого органу Фонду; представник первинної організації профспілки (у разі її відсутності - уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці); лікар з гігієни праці територіального органу Держпраці (у разі настання гострого професійного захворювання (отруєння); інші представники підприємства (установи, організації), посадові особи органів Держпродспоживслужби, ДСНС (у разі потреби та за відповідним погодженням). До складу комісії не може входити безпосередній керівник потерпілого.

Роботодавець зобов’язаний створити належні умови для роботи комісії (спеціальної комісії), зокрема забезпечити приміщенням, засобами зв’язку, оргтехнікою, автотранспортом, спецодягом, спецвзуттям (у разі потреби), канцелярським приладдям тощо, а також за рішенням комісії (спеціальної комісії) залучити до роботи експертів, інших спеціалістів;

Розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) комісією підприємства проводиться протягом 5 робочих днів з дня утворення комісії. Комісія за результатами розслідування складає картку обліку професійного захворювання (отруєння) форми П-5, акт форми Н-1 (Н-1/П, якщо гостре професійне захворювання визнано пов’язаним з виробництвом або Н-1/НП, якщо гостре професійне захворювання визнано не пов’язаним з виробництвом) у кількості визначеній рішенням комісії. Роботодавець зобов’язаний: протягом 5 робочих днів після затвердження актів за формою Н-1 організувати друкування, тиражування та формування необхідної кількості копій матеріалів розслідування (спеціального розслідування) разом з актами за формою Н-1, їх прошиття та нумерацію; видати протягом 2 робочих днів після затвердження актів за формою Н-1 наказ про вжиття запропонованих комісією (спеціальною комісією) заходів до запобігання виникненню подібних нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь) у визначені в акті за формою Н-1 строки та надати (надіслати) його органам та установам, представники яких брали участь у розслідуванні, у подальшому в письмовій формі інформувати їх про стан вжиття заходів; притягнути згідно із законодавством до відповідальності працівників, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, посадових (робочих) інструкцій. Оригінали актів за формою Н-1 надаються: потерпілому, робочому органу Фонду соціального страхування, підприємству або місцевій держадміністрації чи органу місцевого самоврядування (у разі настання гострого професійного захворювання (отруєння) з особами, які працюють на умовах цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, фізичними особами - підприємцями) іншим органам та установам, представники яких брали участь у розслідуванні нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), надається копія акта. Згідно з актом за формою Н-1/П та відповідним листком тимчасової непрацездатності відбувається виплата 100% середньої заробітної плати (оподаткованого доходу) та закривається відповідний листок тимчасової непрацездатності. Виплати за перші 5 днів - за рахунок коштів страхувальника, з 6-го дня - за рахунок коштів Фонду соціального страхування. Після закінчення періоду тимчасової непрацездатності потерпілого роботодавець протягом 10 робочих днів складає відомості про наслідки гострого професійного захворювання (отруєнь), аварії за формою Н-2, де зазначається про закінчення періоду тимчасової непрацездатності потерпілого: одужав; смерть потерпілого, що підтверджується висновком закладу охорони здоров’я; встановлення заключного діагнозу; встановлення інвалідності потерпілому. Повідомлення за формою Н-2 протягом трьох робочих днів надсилається роботодавцем організаціям та особам, яким надсилались акти за формою Н-1, додається до матеріалів розслідування та зберігається разом з ними відповідно до вимог цього Порядку.