Відповідно до статті 34 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105 (далі – Закон № 1105) підставою для фінансування страхувальників робочими органами Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами.

Страхувальник-роботодавець відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України. Страхувальник-роботодавець, який є бюджетною установою, відкриває окремий рахунок для зарахування страхових коштів в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку, або на окремий рахунок в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

Відповідно до статті 32 Закону № 1105 матеріальне забезпечення виплачується у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати.

Отже, безпосередньо з окремого рахунку страхувальника стягнення аліментів з сум допомоги по тимчасовій непрацездатності не передбачено чинним законодавством про загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

У той же час, відповідно до статті 69 Закону України «Про виконавче провадження» до обов’язків підприємств, установ, організацій належить здійснення відрахувань із заробітної плати боржника і перерахування коштів на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Окрім цього, згідно із статтею 72 Закону України «Про виконавче провадження» на допомогу з державного соціального страхування, що виплачується в разі тимчасової непрацездатності та в інших випадках, стягнення здійснюється виключно за рішеннями про стягнення аліментів.

Враховуючи наведене, страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на виплату аліментів, при цьому з суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, виплаченій боржнику, стягнення аліментів повинно здійснюватися.