Спеціалісти управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Волинській області в своїй роботі по контролю за обґрунтованістю видачі та продовження листків непрацездатності лікувально-профілактичними закладами області керувались виключно вимогами наказів Міністерства охорони здоров'я України.
Пунктом 1.3 «Положення про експертизу тимчасової непрацездатності», затвердженого наказом МОЗ України від 09.04.2008 № 189, визначено, що випадок тимчасової непрацездатності – тимчасова непрацездатність, яка триває безперервно від початку визначеного захворювання, травми тощо, підтверджується видачею листка непрацездатності (далі - ЛН) з можливим продовженням лікування в одному або декількох закладах охорони здоров’я до відновлення працездатності, що підтверджується закриттям ЛН – “стати до роботи”.
У разі, якщо особа стала непрацездатною з приводу того самого захворювання, травми до виходу на роботу або відпрацювала неповний робочий день, випадок тимчасової непрацездатності не переривається.
При виникненні іншого захворювання, травми, відпустки в зв’язку з вагітністю випадок тимчасової непрацездатності вважається новим.
Якщо ЛН продовжується в амбулаторних умовах, запис терміну лікування здійснюється відповідно до п. 2.2 «Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян», затвердженої наказом МОЗ України від 13.10.2001 № 455.
У стаціонарному відділенні запис усього терміну лікування може бути вказаний в одному рядку з обов’язковим зазначенням посад та прізвищ лікаря і завідувача відділення, що засвідчується їх підписами та печатками.
Відповідно до пп. 1.3, 5.1.4, 5.1.5 «Положення про експертизу тимчасової непрацездатності», затвердженого наказом МОЗ України від 09.04.2008 № 189 на підставі виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого (ф.027/о), в якій вказуються номери документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, а також зі слів хворого вказується страховий (експертний) анамнез за останні 12 місяців в медичній карті амбулаторного (стаціонарного) хворого. Насамперед необхідно з’ясувати, за одним чи двома страховими випадками ці ЛН, що суттєво для їх оплати.
- Якщо йдеться про один страховий випадок, «накладка» в днях це помилка: правильно було б, щоб другий ЛН, який є продовженням першого, був відкритий з дня, наступного за закриттям першого. В разі «накладки» днів потрібно внести виправлення дати відкриття другого ЛН, відповідно до п. 4.5 «Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності», затвердженої наказом МОЗ України від 03.11.2004 № 532 у правому нижньому полі ЛН у графі “Примітка” внести запис “Виправленому вірити” та завірити її підписом лікаря і печаткою закладу охорони здоров’я «Для листків непрацездатності».
- Якщо ж обидва ЛН мають статус «первинний» і жодного зв’язку між ними немає (відсутні посилання в одному листку на другий), це вказує на те, що вони видані за різними страховими випадками, при цьому дата закриття одного листка збігається з датою відкриття другого. Така ситуація можлива, наприклад, у випадку, якщо працівнику зранку було закрито один ЛН, але пізніше цього ж дня він знову занедужав, звернувся до лікаря і йому було відкрито новий ЛН з цієї ж дати.
Слід зазначити, що відповідно до абзацу третього п. 10 частини першої ст. 1 Закону № 1105 страховий випадок за соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності – подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи на отримання відповідно до цього Закону матеріального забезпечення.
Отже, у зазначеному випадку, у застрахованої особи страхові випадки розпочинаються із дня видачі ЛН (установлення тимчасової непрацездатності), тобто перший день непрацездатності по іншому захворюванню, який збігся з останнім днем хвороби за попереднім захворюванням, є початком нового страхового випадку.
