Діти повинні зростати в сім’ях рідних батьків, але коли це неможливо, альтернативою біологічній родині може слугувати інша сім’я. Саме тому наша держава підтримує створення сімейних форм виховання дітей-сиріт, дітей позбавлених батьківського піклування, а також патронат над дітьми.
В Україні існують такі форми сімейного влаштування дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування: опіка/піклування; прийомна сім’я; дитячий будинок сімейного типу; усиновлення.
Встановлення опіки та піклування — це влаштування дітей-сиріт та, дітей, позбавлених батьківського піклування, в сім’ї громадян України, які перебувають переважно в сімейних, родинних відносинах із цими дітьми з метою забезпечення їх виховання, освіти, розвитку, захисту їх прав та інтересів.
Прийомна сім’я – це сім’я, яка взяла на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Дитячий будинок сімейного типу (далі ДБСТ) – це сім’я, яка взяла на виховання та спільне проживання не менш як 5 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Загальна кількість дітей у дитячому будинку сімейного типу не повинна перевищувати 10 осіб, враховуючи рідних.
Основна мета прийомної сім’ї/ДБСТ – забезпечити сімейне виховання дітей, які за певних життєвих обставин позбавлені можливості виховуватися у своїй родині.
Держава підтримує прийомну сім’ю/ДБСТ. Прийомна дитина/дитина-вихованець зберігає статус дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування і користується усіма відповідними пільгами.
Усиновлення — це прийняття усиновлювачем у свою сім'ю дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.
З моменту здійснення усиновлення припиняються особисті та майнові права і обов'язки між батьками та особою, яка усиновлена, а також між нею та іншими її родичами за походженням. Після здійснення усиновлення дитина втрачає статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування.
Патронат над дитиною – це тимчасовий догляд, виховання та реабілітація дитини в сім’ї патронатного вихователя на період подолання дитиною, її батьками або іншими законними представниками складних життєвих обставин.
Важливо розрізняти, що патронат, хоч і передбачає влаштування дитини у сім’ю, не є сімейною формою виховання. Це оплачувана соціальна послуга, яку надає патронатний вихователь – особа, яка за участю членів своєї сім’ї надає послуги з догляду, виховання та реабілітації дитини у своїй сім’ї. Під патронат влаштовують дітей, які потрапили у складні життєві обставини, незалежно від того, чи їм був призначений статус дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування.
Тепер, коли Ви маєте уяву про форми влаштування дітей, які залишились без батьківського піклування, будь ласка, розкажіть про ці форми виховання дітей вашим друзям і знайомим.
Якщо маєте бажання створити прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу, патронатну сім’ю чи усиновити дитину, звертайтесь до служби у справах дітей за місцем свого проживання за попередньою консультацією.
Служба у справах дітей
Луцької районної державної адміністрації
