Єдиний музей бджільництва побудований у Баєві
Музей меду заснований у селі Баїв 2012 року. Розміщується музей у сільській хаті, реставрованій пасічниками-ентузіастами. Екскурсії починають проводити з подвір’я, де розміщені великі вулики різних видів, які пасічники використовували з давніх часів і до наших днів. Музей став популярним і як місце проведення виїзних весільних церемоній.
У створенні музею брали участь не тільки пасічники, а й місцеві мешканці, котрі допомагали в ремонті й збиранні експонатів. Серед них є оригінальні вулики, які багато років були у користуванні, й копії тих, котрими користувалися наші предки для збирання меду у Волинських лісах — це борті, колоди, перевертні та інші. Також в експозиції представлені такі унікальні експонати, як 150-літня колода, в якій жили бджоли, вулик з бетону, альпійський вулик Роже Делона. Всередині клубу-музею знаходяться три кімнати. У першій і другій представлені експонати й документи, які оповідають про історію села. У третій, найбільшій, — музей Волинського бджолярства. Тут можна ознайомитися з документальними технологіями виведення бджолиних маток, спеціалізованою літературою, інформацією про корисні властивості й різні сорти меду, історію братства волинських бджолярів "Ройовий стан".
Один із засновників музею є відомий волинський пасічник Володимир Дмитрук. Для створення музею пасічники запрошували науковців та працівників Волинського краєзнавчого музею, які допомагали створювати експозиції та їх впорядковувати. Також цього музею не було б без Івана Душака, який мешкає у селі Баїв. Екскурсії, в основному, відбуваються на замовлення, варто лише зателефонувати до когось із пасічників.
Також у музеї проводять весільні урочистості, де молоду пару розписує
представник РАГСУ.
З вигляду музей нагадує типову сільську хату, яка була відроджена зусиллями пасічників та місцевого населення. Екскурсія у музеї розпочинається з експонатів, які стоять на вулиці. Через свої габаритні розміри вони стоять просто під відкритим небом. Тут можна знайти вулики колодного бджільництва. Таке розведення бджіл, наближене до їхнього первинного способу життя. Для цього з пустотілих стовбурів випилювали колоди, зашпаровували верхні й нижні діри, а збоку пробивали невеликий отвір — льоток для бджіл. Такий вулик-колоду піднімали до крони дерева, прив'язували. Робили це для того аби звірі, наприклад ведмеді, не руйнували вулики і не видирали мед. Для ведмедів придумали навіть спеціальну установку «била», яка не давала доступитись тваринами до вулика. На дерев’яну дошку набивались металеві штирі. І коли тварина лапою лізла до вулика, то його бив по лапі пристрій. Бортьова система проіснувала до середини XVIII століття. Зараз через масову вирубку лісів бортьових бджіл можна знайти хіба що в заповідниках Полісся і Далекого Сходу. Вона вимагала особливого технологію пасічникування.
Серед усього різноманіття вуликів тут можна знайти оглядовий вулик, у якому живуть і працюють бджоли, він облаштований так, що відвідувачі можуть на власні очі спостерігати за ними. Також у музеї є вулик Степана Панасюка, зроблений із бетону, який стилізований під дерев’яну колоду. Є так званий альпійський вулик Роже Делона, відмінністю якого є конструкція рамок, і він може складатись із декількох секцій. Також тут можна побачити 150-ти річну колоду в якій колись жили бджоли.
У частині музею, яка знаходиться під відкритим небом, можна зустріти також вулики великих розмірів.
В музеї три основних кімнати. В одній знаходяться експонати, які розповідають про історію села Баїв, в другій – експонати і документи, зібрані чоловіком, які розповідають про трагічні роки в історії села. А в найбільшій кімнаті музею, де раніше був клубний кінозал, розташований музей Волинського бджільництва. Зайшовши до нього, у вас складеться враження, що ви потрапили до лісу. Вас зустріне пташиний спів, а також стилізовано оформлена українська хатинка, яка знаходиться десь на краю села.
В іншому кінці кімнати знаходяться музейні експонати бджільництва. Тут навіть зберігся наказ Леніна, датований 1919 роком, який забороняє обкладати пасічників податками.
Серед експонатів є документальні технології виведення бджолиних маток штучними і природними способами, стелаж із різноманітною літературою про ведення бджільництва, стенди з інформацію про корисність меду, а також фотографії, які розповідають про історію Братства бджолярів землі волинської «Ройовий стан».
Також у музеї знаходиться нетиповий пластиковий міні-вулик, який є теплий для бджіл і може ділитися на різні секції. Окрім того, тут є спеціальні отрути для оприскування бджіл, якій оздоровлюють їх від кліщів, а також відганяють вуликових хрущів.
В експозиції музею ви можете побачити зразки різного меду. Гречаний, акацієвий, липовий, ріпаковий, лісовий мед, а також мед із різнотрав’я.
Окрім того, волинські бджолярі долучилися до луцького туристичного альянсу і розробили так званий медовий маршрут. До нього входить магазин «Медова хата» у Луцьку, музей бджільництва у селі Баїв, а також пасіки Антона Максимовича і Марії Олександрівни Шотік в місті Радомишлі (вул.Піддубенська) і пасіка Юрія Момота і Валентина Глушка в Рожищах.
Під час проходження такого незвичного туристичного маршруту відвідувачі можуть познайомитись з історією бджільництва, почастуватись медом, пройти процедуру апітерапії – лікування бджолиною отрутою, медовий масаж і сон на вуликах.
