Звернутися за  правовою допомогою? Це останнє, про що думають жінки звразливих соціальних груп – передусім, які вживають наркотики, живуть зВІЛ чи зайняті у секс-індустрії. А даремно. Фахівці системи наданнябезоплатної правової допомоги знають, як захистити їхні права. Важливо,щоб самі жінки знали, де їм шукати справедливість.Про це говорили представники юридичної спільноти, адвокатськогосередовища та громадських організацій під час презентації Методичнихрекомендацій щодо надання правової допомоги жінкам з вразливихсоціальних груп.«Понад 60% клієнтів, які звертаються до центрів та бюро правовоїдопомоги – це жінки. Серед них є такі, які зазнають множиннудискримінацію,  як за ознакою статі, так і за ознаками соціальногостатусу, стану здоров’я тощо. Щоб надати їм якісну правову допомогу,слід розуміти та вміти розпізнати ті специфічні проблеми, з якими вонистикаються», – зазначила перша заступниця директора Координаційногоцентру з надання правової допомоги Оксана Василяка.Так, досить поширеною є дискримінація жінок з-поміж внутрішньопереміщених осіб. Ці жінки часто стикаються з відмовою упрацевлаштуванні і за ознакою статі, і через сімейне становище, і черезпоходження й місце проживання. А якщо така жінка це й ВІЛ-інфікована, тознайти роботу практично неможливо. Щодо дискримінації жінок, які живутьз ВІЛ, то часто, окрім розголошення їхнього статусу, вони зіштовхуютьсяз дискримінацією під час розгляду справ, пов’язаних із визначенням місцяпроживання дітей, позбавленням батьківських прав.Протягом року експертки Асоціації жінок-юристок України «ЮрФем»проводили семінари-консультації з фахівцями системи БПД, вивчали справижінок з вразливих категорій та готували текст Методичних рекомендацій.Була проведена колосальна робота.«Коли ми відвідували регіони і спілкувалися з фахівцями, адвокатамисистеми БПД, іншими представниками правничої спільноти, то побачили,наскільки є гострим питання порушення прав жінок з вразливих категорій.Особливо це стосується жінок, які є  наркозалежними, живуть з ВІЛ,працюють у секс індустрії. Як юрист я звернула увагу на прогалини взаконодавстві стосовно захисту прав таких жінок», – розповіла начальницяуправління правового аналізу і експертизи Координаційного центру знадання правової допомоги Анна Мередова.У рекомендаціях надано алгоритми дій юристів у кримінальних таадміністративних справах, спорах, що виникають із сімейних, трудових,майнових правовідносин. У тому числі – щодо визначення місця проживаннядитини, позбавлення батьківських прав, виселення із житла тощо. Детальновизначені особливості надання правової допомоги у справах, пов’язаних ізгендерно-обумовленим насильством.Методичні рекомендації щодо надання правової допомоги жінкам з вразливихсоціальних груп затверджені наказом Координаційного центру з наданняправової допомоги 20 листопада 2019 року № 71. Звертаючись до фахівцівсистеми надання БПД, такі жінки можуть бути впевнені, що отримаютьякісну правову допомогу, їхні права будуть захищені.«На основі цих рекомендацій розроблений дистанційній курс, який можепройти кожна і кожен охочі. Це важливо не лише для юридичної спільноти.Самі жінки із вразливих груп можуть дізнатися, як захищати свої права,куди звертатися за  допомогою, які документи для цього потрібні», –зазначила голова Асоціації жінок-юристок України «ЮрФем» Христина Кіт.Жінки із вразливих соціальних груп не часто звертаються за  правовоюдопомогою. «У мене забрали дитину, бо я хвора на ВІЛ». «Мене звільнили зроботи, бо дізналися, що я перебуваю на наркологічному обліку».«Медсестра розповіла всім про мій ВІЛ-позитивний статус, і мою дитинуцькують у школі». Саме такі історії чують правозахисники, які працюють зжінками із вразливих категорій і рекомендують звертатися за захистом,обіцяють допомогу. Але переважна більшість жінок не наважується боротисяза справедливість.«Ми проводили дослідження, і виявилося, що приблизно кожна десятареспондентка (9,1%), переконана, що в разі порушення її прав як жінки,яка живе з ВІЛ, вона не отримає необхідного правового захисту. Ще 23,8%жінок не знають, чи можуть розраховувати на правову допомогу. Жінки, якіживуть з ВІЛ, звертають за правовою допомогою, по суті, у крайніхвипадках – коли йдеться про викрадення дитини, відмову у медичнійдопомозі», – розповіла координаторка з моніторингу дотримання правблагодійної організації «Позитивні жінки» Світлана Мороз.Представниці громадських організацій розповідають, що таких жінокбуквально доводиться за руку приводити до юриста. Вони бояться, що проїхній ВІЛ-позитивний статус дізнаються оточуючі, що працівникиправоохоронних органів використають їхню наркозалежність для покращенняпоказників розкриття злочинів, що все одно їм не допоможуть.«Як можна наблизити послуги БПД до таких жінок? Це правопросвітницькаробота, співпраця з партнерами в регіонах. Це розвиток мережі волонтерівсистеми БПД – радників, які підкажуть жінкам куди звертатися за правовою допомогою. Це створення комплексних центрів, де постраждалізможуть отримати не лише правову допомогу, а й психологічну, медичну,соціальну. Це розроблення мобільного додатку, який надаватиме людиніправову консультацію або направлятиме до юриста системи надання БПД», – говорить Оксана Василяка.Довідково. Методичні рекомендації щодо надання правової допомоги жінкамз вразливих соціальних груп розроблені у межах проєкту «Покращенняякості правових послуг для вразливих груп жінок», який реалізуєтьсяпротягом 2019 року Асоціацією жінок-юристок України «ЮрФем» за підтримкиМіжнародного фонду «Відродження» у співпраці з Координаційним центром знадання правової допомоги.

Міністерство юстиції