Нагадаємо, що цьогоріч 19 січня набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу". Але разом із прийняттям закону виникли запитання, що стосуються цих проблем, зокрема, як відрізнити цькування від інших схожих ситуацій. Тому що іноді люди плутають конфлікт із булінгом. Варто наголосити, що конфлікт виникає, коли між двома чи кількома особами існує незгода, розбіжність думок або різні погляди. І конфлікт між учнями не завжди означає, що це є булінг. Отже, для булінгу (цькування) характерно наступне:

системність, тривалість дій; чітко визначені ролі — агресор та постраждалий; чітко визначена мета — завдання шкоди та приниження; нерівність сил.

Як бачимо, поодинокі випадки, без бажання заподіяти шкоду, не будуть вважатися булінгом. Також не буде цькуванням одноразовий неповторюваний акт. І, звісно, кожен має право на вільне враження думок, тому під дію закону це теж не підпадатиме.

Наголосимо, що булінг може виявлятися у багатьох формах. Він може бути як фізичним, так і психологічним, економічним, сексуальним, а також із застосуванням засобів електронних комунікацій (кібербулінг).

Варто знати, що згідно закону керівник закладу освіти має забезпечувати створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування), у тому числі:

- розглядати заяви про випадки булінгу (цькування) здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та видавати рішення про проведення розслідування;

- забезпечувати виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування);

- повідомляти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.

Отже, який алгоритм дій, якщо ваша дитина стала жертвою булінгу?

Подайте керівнику закладу освіти заяву про випадки булінгу (цькування) щодо вашої дитини; Поясніть дитині, до кого вона може звернутися за допомогою у разі цькування (вчителі, керівництво школи, психолог, старші учні, батьки інших дітей, охорона). Якщо вирішити ситуацію з булінгом на рівні школи не вдається – зверніться в поліцію!

Алгоритм дій для педагогічних працівників:

Після виявлення випадку булінгу над дитиною потрібно проінформувати в письмовій формі керівника закладу освіти про даний випадок. Керівник зобов’язаний таке звернення розглянути та з’ясувати усі обставини випадку. Надалі потрібно скликати засідання комісії з розгляду випадків булінгу та окреслити подальші дії. Якщо комісія визнає, що дійсно був факт булінгу, а не одноразовий конфлікт, то керівник зобов’язаний повідомити Сектор ювенальної превенції Національної поліції України та Службу у справах дітей.

І наостанок, якщо Вам необхідна буде правова допомога (юридична консультація, складання заяви, інших документів) – звертайтеся до Єдиного контакт-центру безоплатної правової допомоги за номером 0 800 213 103. Наголошуємо, що діти мають право безоплатно отримати послуги адвоката (складання заяв, представництво в суді). Також, якщо необхідна психологічна допомога, то ви можете звернутися на Національну дитячу «гарячу лінію» для дітей та батьків з питань захисту прав дітей за номером 116-111.

Друзі, цього тижня, а також щоразу ми намагатимемось робити все більш цікавіші заходи для Вас. Оскільки вважаємо, що ви повинні знати як себе захистити в разі порушення прав! Тож нашим спільним гаслом сьогодні є #РазомПротиБулінгу