Нагадаємо, що цей рік став переломним у боротьбі проти цькування — 19 січня набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу". Він спрямований на те, щоб комплексно впливати на проблему цькування в Україні. Разом із прийняттям закону виникли запитання, що стосуються цих проблем, зокрема, як відрізнити цькування від інших схожих ситуацій. Тому ми підготували кілька фактів про те, як розмежувати ці конфлікти.

Для булінгу (цькування) характерно:

системність, тривалість дій; чітко визначені ролі — агресор та постраждалий; чітко визначена мета — завдання шкоди та приниження; нерівність сил.

Як бачимо, що поодинокі випадки, без бажання заподіяти шкоду, не будуть вважатися булінгом. Також не буде цькуванням одноразовий неповторюваний акт. І, звісно, кожен має право на вільне враження думок, тому під дію Закону це теж не підпадатиме. Наприклад, під час змагань один учень завдав фізичного ушкодження іншому шляхом удару м’ячем у спину. Чи буде це булінгом? Звісно ні, адже ситуація була випадковою. Чи так само під час ігор, коли одна дитина штовхнула іншу, не бажаючи заподіяти шкоду.

Пам’ятайте, що у кожному випадку потрібно проаналізувати ролі сторін, мету їх дій та наслідки. Булінг спрямований на приниження жертви!

Пам’ятайте, що не кожен конфлікт є булінгом.

Наостанок зазначимо, що на сьогодні вже є судова практика, коли винних було притягнуто до відповідальності. І звертаємо увагу, що до одного із кривдників застосували громадські роботи, а не штраф, в якості стягнення.