Державна реєстрація прав на нерухоме майно є найважливішим елементом правового регулювання обігу нерухомості. З метою поліпшення процедури державної реєстрації речових прав на нерухоме майно був прийнятий новий Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який набрав чинності 13.12.2015.
Вказаним Законом викладається в новій редакції Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 26.11.2015 № 834-VIII (далі – Закон).
Основною зміною в Законі є розширення суб’єктного складу осіб, які матимуть повноваження щодо реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. З 01 січня 2016 року такі повноваження мають: нотаріуси (у тому числі, якщо речове право виникло без вчинення ним нотаріальної дії); громадяни України, які відповідають кваліфікаційним вимогам та знаходяться у трудових відносинах із виконавчим комітетом міської ради міста обласного значення, районної, районної у місті, містах Києві та Севастополі державної адміністрації.
В редакції нового Закону змінилися строки державної реєстрації прав. Відтепер державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться у строк, що не перевищує п’яти робочих днів; права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс проводиться у строк, що не перевищує 14 робочих днів; обтяжень речових прав проводиться у строк, що не перевищує 24 годин, крім вихідних та святкових днів, з моменту прийняття заяви. Державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії нотаріусом проводиться після завершення такої дії у межах строків, встановлених частинами першою та другою статті 19 Закону. Наголошуємо на тому, що забороняється видавати заявнику документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав у строки, менші ніж ті, з урахуванням яких ним сплачено адміністративний збір за державну реєстрацію прав.
З прийняттям нового Закону змінились ставки адміністративного збору за проведення державної реєстрації прав, внесення змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та надання інформації із зазначеного реєстру.
Також, із набранням чинності нового Закону, громадянам надається можливість оскарження рішень дій та бездіяльності органів державної реєстрації прав в адміністративному порядку. Відтепер у статті 37 Закону передбачений порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав, а саме: «Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду». У частині 3 статті 37 Закону передбачений строк оскарження рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав до Міністерства юстиції України та його територіальних органів, зокрема, протягом:
- 30 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
При цьому строк оскарження рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України :
- 15 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
У свою чергу, за порушення строків державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державні реєстратори, суб’єкти державної реєстрації прав будуть нести дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність у порядку, встановленому законом.
Крім того, одним із нововведень закону є те, що відтепер отримання документів за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав в електронній чи паперовій формі за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав, мають однакову юридичну силу та використовуються відповідно до законодавства.
Зміни до законодавчих актів, які регулюють питання проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, спрямовані на спрощення відповідної процедури, дозволять покращити існуюче правове регулювання у цій сфері, а також покликані на забезпечення охорони та захисту прав і законних інтересів власників, користувачів нерухомого майна шляхом створення додаткових гарантій для них.
