Розберемося з питаннями прийняття та оформлення спадщини.
Що таке спадщина або спадкування – це перехід майнових прав та обов’язків померлого громадянина (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Вступаємо в спадщину.
З цього, власне кажучи, і починається перший крок спадкоємця.
Спадщина відкривається в день смерті спадкодавця або визнання його померлим на підставі рішення суду.
Коли людина вмирає, видається спочатку довідка про смерть медичною установою і на її підставі органи ЗАГС видають свідоцтво про смерть. Цей документ підтверджує факт смерті людини.
Після відкриття спадщини і протягом шести місяців спадкоємець повинен заявити про себе, як про спадкоємця. За цей час нотаріус визначає число спадкоємців. З цього часу йде відлік на прийняття спадщини або відмову від неї.
Якщо право на спадщину залежить від відмови або відсторонення від спадщини спадкоємця попередньої черги, тоді закон дає додаткові три місяці для вступу в спадщину з дня виникнення у нього такого права.
Деякі роблять помилку, не роблячи ніяких дій після смерті спадкодавця. Плутають терміни, вважаючи, що заявляти про себе як спадкоємця потрібно через шість місяців з дня смерті спадкодавця. Або не діють, як єдині спадкоємці, не роблячи ніяких дій. Результат – пропущений термін прийняття спадщини. Після чого прийняти спадщину можна тільки з письмової згоди на це спадкоємців, що вступили в спадщину. Або йти в суд. Щоб уникнути непотрібної судової тяганини, потрібно знати …
Як заявити про свої права на спадщину.
Навіть якщо ви єдиний спадкоємець, ви повинні вступити в спадок і заявити про свої права. Закон прямо зобов’язує про це спадкоємця. Як це зробити? Розглянемо всі можливі варіанти.
Загальне для всіх правило – спадкоємець на протязі 6 місяців після смерті родича особисто йде до державної нотаріальної контори або до приватного нотаріуса, які знаходяться в місті або районі, за останнім місцем проживання (прописки) спадкодавця. Нотаріус оформляє заяву про прийняття спадщини, ви її підписуєте та заводиться спадкова справа. Зараз всі спадкові справи реєструються в електронному реєстрі.
Буває, що людина, з тієї чи іншої причини, не можете особисто подати заяву за місцем смерті спадкодавця. Наприклад, живе в іншому місті. Який тоді вихід?
В цьому випадку потрібно йти до будь-якого нотаріуса в місті, де ви знаходитеся і оформляти у нього заяву про прийняття спадщини. Після чого, відправити цю заяву з копією свідоцтва про смерть, поштою (бажано цінним листом з описом вкладення) в державну нотаріальну контору за місцем проживання спадкодавця. І тоді там відкривається спадкова справа.
Спадкоємець прописаний разом із спадкодавцем. Ви автоматично вважаєтеся прийнявшим спадщину, якщо були прописані з спадкодавцем, на день його смерті. Доказом цього будуть: довідка ЖЕКу, будинкова книга, прописка в Вашому паспорті. Заяву про вступ в спадок писати не обов’язково, але бажано. Якщо Ви бажаєте відмовитися від спадщини, це потрібно зробити до спливу 6-ти місяців після смерті спадкодавця. Інакше Ви автоматично прийняли спадщину.
Малолітній або неповнолітній спадкоємець. Діти спадкодавця, яким не виповнилося 18 років, вважаються такими, що прийняли спадщину. Їм не потрібно подавати заяву про вступ у спадок. Дитина, яка досягла 14 років - неповнолітня, може прийти до нотаріуса і самостійно подати заяву. Від імені малолітнього (до 14 років) заяву подають батьки, опікуни або піклувальники.
Після закінчення 6 місячного строку з дня смерті спадкодавця (якщо вони не стали повнолітніми) спадщину на їх ім’я оформляють батьки або їхні законні представники – опікуни або піклувальники.
Куди йти, які документи потрібно, де оформляти спадок.
Заявити про свої права спадкоємця і оформити спадщину можна у будь-якого нотаріуса. І державного і приватного, за останнім місцем проживання (прописки) спадкодавця.
Для того, щоб вступити у спадок, вам треба пред’явити нотаріусу документи:
Ваш паспорт, довідка про присвоєння ідентифікаційного номера (ІН).
Свідоцтво про смерть або рішення суду про визнання померлим.
Заповіт (якщо є).
Документи, що підтверджують родинні відносини:
свідоцтво про народження для дітей;
свідоцтво про шлюб для вдови / вдівця (для підтвердження шлюбу з спадкодавцем);
свідоцтво про шлюб і свідоцтва про розірвання шлюбу для інших спадкоємців, які при реєстрації шлюбу або розірванні шлюбу змінювали прізвище;
Документи, що підтверджують місце відкриття спадщини:
Довідка ЖЕКу або ОСББ про останнє місце проживання спадкодавця або будинкову книгу, в якої є запис про постійне проживання спадкодавця.
Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна ( земля, будинок, квартира) . За відсутності нерухомого майна місцем відкриття спадщини є місцезнаходження основної частини рухомого майна ( автомобіля – місце реєстрації).
Важливо правильно визначити місце відкриття спадщини. По ньому нотаріуси застосовують заходи щодо охорони спадкового майна, видають свідоцтва про право на спадщину та здійснюють інші дії.
В будь-який момент протягом 6ти місяців з дня смерті, ви можете відмовитися від спадщини.
Не можна змусити людину володіти майном або прийняти на себе чужі права та обов’язки, якщо він того не хоче. Тому будь-який спадкоємець може відмовитися від спадщини.
Заяву про відмову від спадщини спадкоємець подає особисто в нотаріуса. Але відмовлятися потрібно з ясним розумінням, які наслідки це несе для вас і знати декілька правил.
Протягом шести місяців з моменту смерті спадкодавця, спадкоємці мають право змінювати своє рішення: заявляти про відмову від спадщини і відкликати заяви про відмову в прийнятті спадщини, знову прийняти та відмовитися. Діє та заява, яка була подана пізніше.
Відмова від спадщини від імені малолітніх або неповнолітніх дітей та недієздатних громадян можлива тільки за згодою органу опіки та піклування.
Відмовитися від спадщини можуть всі спадкоємці без винятку, і за законом і за заповітом.
Відмовитися від спадщини можна двома способами.
Просто відмовитися від спадщини. Нікому не передавати свою частку. Тоді частка розподіляється пропорційно між спадкоємцями за заповітом або спадкоємцями за законом.
Відмовитися на чиюсь користь і передати свою частину спадщини конкретному спадкоємцю.
Спадкоємець за заповітом може відмовитися тільки на користь спадкоємця за заповітом або призначеного спадкоємця, зазначеного спадкодавцем у заповіті.
Спадкоємець за законом може відмовитися на користь спадкоємця за законом будь-якої черги. Спадкоємець, на користь якого відмовилися, може не брати долю, від якої відмовився в його користь інший спадкоємець.
Відмова від спадщини може бути визнана судом недійсною. Підстави такі ж, як і для визнання недійсності угод, наприклад:
особою, не здатною на момент вчинення відмови розуміти значення своїх дій або керувати ними;
під впливом обману, насильства, погрози, тяжкої обставини;
шляхом введення в оману.
Після прийняття спадщини та спливу 6-ти місячного строку після смерті спадкодавця нотаріус видає свідоцтво про право на спадщину.
Державний нотаріус С.М. Трохимчук
