У МОЗ України пройшло засідання експертної групи з питань удосконалення законодавства у сфері охорони здоров’я в умовах реформування системи охорони здоров’я.
Серед учасників засідання була заступник Міністра охорони здоров’я України Наталя Лісневська, начальник Управління реформ системи охорони здоров’я МОЗ України Костянтин Надутий, директор Департаменту медичної допомоги МОЗ України Світлана Хотіна, ректор Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика – голова експертної групи Юрій Вороненко, представники Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я.
Присутні розглянули питання опрацювання проекту Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування» з урахуванням доручення Прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка щодо виконання Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці». У Законі передбачено об’єднання Фондів соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та нещасних випадків на виробництві, а також зазначено, що керівництво та управління соціальним медичним страхуванням Фонд соціального страхування України також бере на себе.
Наталя Лісневська привітала присутніх та зауважила, що у «Прикінцевих та перехідних положеннях» згаданого Закону передбачена розробка законопроекту «Про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування», який МОЗ України має розробити та подати на розгляд Уряду (термін 01 квітня 2015 року). Медичне страхування є важливим компонентом реформування галузі, і тому його запровадження потребує зваженого комплексу дій, в тому числі роботу над законодавством.
Учасники засідання погодились, що при визначенні підходів до організації Фонду обов’язкового медичного страхування важливе не тільки перерахування коштів, а й організація надання кваліфікованої медичної допомоги та контроль за її якістю. Медичне страхування охопить усі категорії населення. Таким чином, об’єднання фондів несе ризики перерозподілу коштів на користь технологічно простіших видів соціального страхування та відсутність бажаного ефекту щодо якості медичного обслуговування.
Прес-служба МОЗ України
