Статтею 1223 Цивільного кодексу України встановлено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповіт за своєю юридичною природою є одностороннім правочином. Для нього зберігають силу всі риси, притаманні одностороннім правочинам, водночас існує і певна специфіка заповітів. Зокрема, правові наслідки заповіту виникають тільки після смерті особи, яка його склала - заповідача. За життя заповідач вправі в будь-який час скасувати заповіт. Право заповідача на скасування заповіту є невід'ємною частиною, яка гарантована Цивільним кодексом для свободи заповіту. Із ст. 1254 ЦК України випливають два способи, за допомогою яких заповідач може скасувати заповіт:
- скласти новий заповіт, який скасовує попередній;
- скасувати заповіт шляхом вчинення самостійного одностороннього правочину-скасування заповіту.
У першому випадку скасування заповіту є частиною нового заповіту. Новий заповіт повністю скасовує попередній заповіт у випадку, коли у новому заповіті міститься пряма вказівка про скасування попереднього заповіту або коли зміст нового заповіту повністю змінює попередній. Якщо попередній заповіт частково суперечить новому, він втрачає чинність частково, тобто в цій частині.
У другому випадку заповідачем вчиняється окремий односторонній правочин – скасування заповіту. Відповідно до ч.6 та ч.7 ст. 1254 ЦК України скасування заповіту, внесення до нього змін проводяться заповідачем особисто та в порядку, передбаченому ЦК України. Відповідно до вимог Положення про Спадковий реєстр (далі Положення), затвердженого наказом Міністерством Юстиції України від 17.10.2000 року № 51/5, відомості про заповіти,посвідчені нотаріусами, посадовими особами та службовими особами, переліченими в статтях 1251 та 1252 ЦК України та ст. 38 Закону “Про нотаріат”, підлягають внесенню до Спадкового реєстру. Так само підлягають внесенню до реєстру і відомості про зміну і скасування заповіту. Відповідно до пп.2.2.4 п.2.2 розд.2 Положення відомості про зміну і скасування вносяться на підставі відповідного документа, посвідченого в установленому порядку: ним може бути заповіт, заява або інший документ. Таким чином, скасування заповіту може вноситись як на підставі нового заповіту, так і на підставі заяви про скасування заповіту або іншого документа, підпис заповідача на якому посвідчено нотаріально. Відомості про скасування заповіту, незалежно від того здійснене воно у формі нового заповіту або шляхом подання заяви про скасування заповіту, підлягають внесенню нотаріусом до Спадкового реєстру в порядку, визначеному Положенням. Законом заповідач не обмежений у виборі нотаріуса, який має посвідчувати новий заповіт або засвідчувати підпис на заяві про скасування заповіту. Тобто особа вправі звернутись за вчиненням відповідних нотаріальних дій до будь-якого нотаріуса. При вчиненні нотаріальних дій, пов'язаних із скасуванням заповіту, необхідно дотримуватись правил, викладених у Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Якщо заповідач звернувся за посвідченням нового заповіту, у тому числі коли цей заповіт містить положення про скасування попереднього заповіту, нотаріус, який посвідчив новий заповіт, повідомляє про це нотаріуса, який посвідчив попередній заповіт, для того, щоб було зроблено відмітку на примірнику заповіту, що зберігається у справах державної нотаріальної контори (приватного нотаріуса), у державному нотаріальному архіві, і відмітку в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій та в алфавітній книзі обліку заповітів. Оригінал заповіту залишається у справах нотаріуса, який його посвідчив. При цьому відомості про скасування заповіту вносяться до Спадкового реєстру тим нотаріусом, який посвідчив новий заповіт (яким скасовано заповіт попередній) або засвідчив підпис на заяві про скасування заповіту.
Якщо заповідачем подається примірник заповіту, що є у нього, то напис про зміну чи скасування заповіту робиться і на цьому примірнику, після чого він разом із заявою (коли заповіт скасовується заявою) додається до примірника, що зберігається у справах державної нотаріальної контори (приватного нотаріуса), у державному нотаріальному архіві.
Завідувач Луцької державної нотаріальної контори Тетяна Волчук
