Інформуємо про те, що 13.05.2014 року Верховною Радою України прийнято та 04.06.2014 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у зв'язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України" (далі - Закон), яким внесені окремі зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Цивільно-процесуального кодексу України, Кримінально-процесуального кодексу України, Закону України "Про звернення громадян", Закону України "Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України", Закону України "Про банки і банківську діяльність" та Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції".
Так, згідно внесеним змінам до статті 12 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", які набирають чинності з 1 січня 2015 року, перевірка достовірності зазначених у декларації відомостей здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Для здійснення перевірки достовірності зазначених у декларації відомостей орган протягом десяти днів з дня одержання декларації від суб'єкта декларування надсилає її копію центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, під час проведення перевірки достовірності зазначених у декларації відомостей має право одержувати інформацію або копії необхідних документів щодо зазначених відомостей в межах своїх повноважень. У разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, письмово повідомляє про це спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції, а також керівника органу, в якому працює відповідний суб'єкт декларування. Подання завідомо недостовірних відомостей в декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру є підставою для притягнення суб'єкта декларування до дисциплінарної, адміністративної відповідальності, в порядку, визначеному законодавством.
Згідно статті 1726 КУАП, з внесеними змінами, подання завідомо недостовірних відомостей у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, передбаченої Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" тягне за собою накладення штрафу від ста п'ятдесяти до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Попередньою редакцією статті штраф у розмірі від десяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян застосовувався лише за неподання або несвоєчасне подання декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру.
Також вищезазначеним Законом посилено кримінальну відповідальність за злочини передбачені розділом XVII Кримінального кодексу України, згідно внесеним змінам до ст. 368 (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою), санкція ч.1 статті передбачає штраф від однієї тисячі до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк від трьох до шести місяців, або позбавлення волі на строк від двох до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Попередня редакція санкції ч.1 вищезазначеної статті передбачала лише штраф від семисот п'ятдесяти до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років.
Законом передбачено механізми конфіскації коштів, отриманих злочинним шляхом державними службовцями (спеціальна конфіскація).
Ще однією надзвичайно важливою новацією стало внесення змін до статті 20 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", яка надає можливість громадянам повідомляти органи влади про корупцію в анонімному порядку. Анонімне повідомлення про порушення вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" підлягає розгляду у термін не більше п'ятнадцяти днів від дня його отримання, якщо наведена у ньому інформація стосується конкретної особи, містить фактичні дані, які можуть бути перевірені. Якщо у вказаний термін перевірити інформацію, що міститься в повідомленні, неможливо, керівник відповідного органу або його заступник продовжують термін розгляду повідомлення до тридцяти днів від дня його отримання.
У разі, підтвердження викладеної у повідомленні інформації про порушення вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" керівник відповідного органу вживає заходів щодо припинення виявленого порушення, усунення його наслідків та притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності, а у випадках виявлення ознак кримінального або адміністративного правопорушення також інформує спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції.
Розгляд анонімного повідомлення відбувається не згідно Закону України "Про звернення громадян", а згідно Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції".
Особи, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції, перебувають під захистом держави. За наявності загрози життю, житлу, здоров'ю та майну осіб, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції, або їх близьких осіб, у зв'язку із здійсненим повідомленням про порушення вимог цього Закону, правоохоронними органами до них можуть бути застосовані правові, організаційно-технічні та інші спрямовані на захист від протиправних посягань заходи, передбачені Законом України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві".
Окрім зазначеного, цей закон передбачає зобов'язання українськими банками надавати інформацію податковим органам щодо вказаних у декларації відомостей при проведенні їх перевірки. Водночас органи доходів і зборів та Військові служби правопорядку позбавляються повноважень складання протоколів про адміністративні корупційні правопорушення.
Дані новели антикорупційного законодавства стосуються державних службовців та осіб, які надають публічні послуги, в тому числі нотаріусів.
Головний спеціаліст Луцького районного управління юстиції – Інна Кирилюк
