Посвідчення заповітів здійснюється посадовими, службовими особами, що перераховані у статтях 1251, 1252 Цивільного кодексу України. Такі заповіти є прирівняними до нотаріально посвідчених з усіма наслідками, що звідси Оскільки нотаріусам доводиться мати справу з оцінкою юридичної вірогідності цих документів, незайвим буде нагадати, що відповідно до ст.1251 ЦК України та як передбачено ст. 37 Закону України “Про нотаріат” у населеному пункті, де немає нотаріуса (відсутня державна нотаріальна контора та не зареєстрована приватна нотаріальна діяльність), заповіт може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу самоврядування. Проте правомочності названих посадових осіб не поширюються на секретний заповіт, який може посвідчуватися виключно нотаріусом.
Як зазнаачено у ст. 1252 ЦК України та у ст. 40 Закону України “Про нотаріат”, до нотаріально посвідчених заповітів також прирівнюються:
- заповіти осіб, які перебувають на лікуванні у лікарнях, госпіталях, інших стаціонарних закладах охорони здоров'я, а також осіб, які проживають в будинках для осіб похилого віку та інвалідів, посвідчені головними лікарями цих лікарень, їх заступниками з медичної частини або черговими лікарями цих лікарень, госпіталів, інших стаціонарних закладів охорони здоров'я, а також начальниками госпіталів, директорами або головними лікарями будинків для осіб похилого віку та інвалідів;
- заповіти осіб, які перебувають під час плавання на морських, річкових суднах, що ходять під прапором України, посвідчені капітанами цих суден;
- заповіти осіб, які перебувають у пошукових або інших експедиціях, посвідчені начальниками цих експедицій;
- заповіти військовослужбовців, а в пунктах дислокації військових частин, з'єднань, установ, військово-навчальних закладів, де немає нотаріуса чи органу, що вчиняє нотаріальні дії, також заповіти, працівників, членів його сім'ї військовослужбовців, посвідчені командирами цих частин, з'єднань, установ, закладів;
- заповіти осіб, які тримаються в установах виконання покарань, посвідчені начальниками таких установ;
- заповіти осіб, які тримаються у слідчих ізоляторах, посвідчені начальниками слідчих ізоляторів.
Оосбливістю заповітів, перерахованих у ст. 1252 ЦК України є те, що їх посвідчення завжди здвйснюється у присутності свідків.
Відповідно до ст. 40 Закону України “Про нотаріат” вищевказані посадові особи, які посвідчували заповіти, зобов'язані негайно передати по одному примірнику посвідчених ними заповітів у державний нотаріальний архів за місцем проживання заповідача. Державний нотаріус державного нотаріального архіву зобов'язаний перевірити законність заповіту, що надійшов на зберігання та залишити в себе отриманий ним примірник заповіту з повідомленням про це заповідача та посадової особи, яка посвідчила заповіт.
Державний нотаріус державного нотаріального архіву зобов'язаний перевірити законність заповіту, що надійшов на зберігання, та залишити в себе отриманий ним примірник заповіту з повідомленням про це заповідача та посадової особи, яка посвідчила заповіт. У разі встановлення невідповідності заповіту закону державний нотаріус державного нотаріального архіву повідомляє про це заповідача і посадову особу, яка посвідчила заповіт.
У разі якщо заповідач не мав місця проживання в Україні або місце заповідача невідоме, заповіт надсилається до Київського державного нотаріального архіву.
До заповітів, посвідчених посадовими, службовими особами, застосовуються положення ст.1247 ЦК України, а це, серед іншого, і обов'язок щодо внесення посвідчених ними заповітів до Спадкового реєстру.
Крім того як зазначено в пункті 1.6 Положення про Спадковий реєстр, відомості про заповіти, у тому числі посвідчені посадовими та службовими особами, зазначеними в статтях 1251 та 1252 ЦК України, ст. 37 та ч. 1 ст. 40 Закону України “Про нотаріат”, скасування заповітів підлягають обов'язковому внесенню до Спадкового реєстру.
Відповідно до п.2.3 згаданого Положення про Спадковий реєстр, МЗС та представництва МЗС на території України вносять до Спадкового реєстру про посвідчення консульськими установами України заповіти, зміни до них, скасування таких заповітів шляхом подання Держінформ'юсту або його філіям заяв за встановленою формою (додатки 1-9).
Посадові особи органів місцевого самоврядування вносять до Спадкового реєстру відомості про посвідчення заповітів шляхом подання Держінформ'юсту або його філіям заяв за формою, наведеною в додатках 1-3, 9.
Мін'юст вносить до Спадкового реєстру відомості про заповіти, посвідчені (складені та/або прийняті на зберігання) і зареєстровані в іноземних державах, а також зміни до них та їх скасування, щодо яких в установленому порядку надійшов запит про їх реєстрацію в Україні на підставі Конвенції, шляхом подання Держінформ'юсту або його філіям заяв за формою, наведеною в додатках 1-3.
Внесення до Спадкового реєстру відомостей про заповіти, посвідчені посадовими та службовими особами, що зазначені у ст.1252 ЦК України і частині першій ст.40 Закону України “Про нотаріат”, здійснюється державними нотаріальними архівами в разі прийняття на зберігання примірника заповіту.
Завідувач Луцької районної державної нотаріальної контори - Тетяна Волчук
