Законом України від 12.05.2022 № № 2259-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування державної служби та місцевого самоврядування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 2259) доповнено частиною десятою статтю 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» (далі – Закон про воєнний стан), відповідно до якої у період дії воєнного стану на акти органів місцевого самоврядування, військово-цивільних адміністрацій та військових адміністрацій, а також їх посадових осіб не поширюються вимоги пункту 3 частини першої (у частині оприлюднення проектів актів), частини четвертої статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (далі – Закон про регуляторну політику) та Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання».
Зазначені зміни набули чинності 20.05.2022.
Частиною другою статті 9 Закону про воєнний стан встановлено, що Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Так, відповідно до статті 40 Закону про регуляторну політику в умовах воєнного, надзвичайного стану та оголошення зони надзвичайної екологічної ситуації, регуляторна діяльність здійснюється з урахуванням обмежень прав і свобод людини і громадянина, які в умовах воєнного стану встановлюються відповідно до Конституції України, Закону про воєнний стан.
При цьому, акцентуємо увагу, що саме Закон про регуляторну політику визначає правові та організаційні засади реалізації державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності та встановлює єдиний порядок прийняття проектів регуляторних актів, вимоги до оприлюднення проектів та прийнятих регуляторних актів, підготовки аналізу регуляторного впливу таких проектів, здійснення заходів з відстеження результативності регуляторних актів, їх перегляду тощо.
Тобто, цей закон є спеціальним та визначає всі етапи проходження регуляторного акта: від його планування та проектування до механізмів його подальшого перегляду після прийняття.
В свою чергу, Законом № 2259 визначено виняток щодо непоширення дії Закону про регуляторну політику виключно на акти ОМС та ВЦА (процедури систематизації, відстеження, перегляду тощо), а не на проекти таких актів (процедури планування, підготовки проекту та АРВ до нього, збору пропозицій тощо).
Це підтверджується також тим, що окремими законодавчими актами або нормами встановлено особливості саме прийняття певних категорій регуляторних актів без дотримання процедур, визначених Законом про регуляторну політику в частині саме проектів актів.
Наприклад:
– всі виключення, передбачені статтею 3 Закону про регуляторну політику, у тому числі в частині непоширення дії цього Закону на здійснення регуляторної діяльності, пов’язаної з прийняттям актів, пов’язаних із запровадженням заходів правового режиму воєнного стану (перелік у статті 8 Закону про воєнний стан);
– відповідно до підпункту 12.3.8 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України на період дії воєнного чи надзвичайного стану сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, мають право прийняти рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів та податкових пільг із сплати місцевих податків та/або зборів без застосування процедур, передбачених Законом про регуляторну політику;
– до порядку підготовки та прийняття актів, направлених на встановлення особливостей визначення рентної плати за користування надрами для видобування газу природного на період дії воєнного стану не застосовуються процедури, передбачені Законом про регуляторну політику (прикінцеві положення Закону № 2261-IX від 12.05.2022);
– до порядку підготовки та прийняття актів, направлених на встановлення особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану, не застосовуються процедури, передбачені Законом про регуляторну політику (прикінцеві положення Закону № 2260-IX від 12.05.2022).
Перелік не є вичерпним.
Варто звернути увагу на формулювання, які використав законодавець у вищенаведених прикладах: «непоширення дії закону .. діяльності, пов’язаної з прийняттям актів», «право прийняти рішення без застосування процедур», «до порядку підготовки та прийняття актів не застосовуються процедури».
Натомість, норма закону № 2259 не містить таких формулювань, а імперативно відсилає лише до непоширення дії Закону про регуляторну політику виключно на акти (тобто вже прийняті та діючі акти) відповідних органів влади.
Виходячи із комплексного аналізу всіх вищезазначених положень закону, ДРС, як уповноважений орган у розрізі роз’яснення законодавства у сфері регуляторної політики, приходить до висновку, що визначені Законом № 2259 обмеження стосуються виключно чинних регуляторних актів і не встановлюють іншого визначеного Законом про регуляторну політику механізму розробки і затвердження проектів регуляторних актів, оскільки щодо проектів регуляторних актів Закон № 2259 не передбачає виключень, як це зроблено в інших нормах та законодавчих актах.
Отже, відповідні регуляторні органи повинні здійснювати всі процедури, пов’язані з підготовкою проектів та прийняттям регуляторних актів, передбачені Законом про регуляторну політику.
Інше трактування вказаних норм закону суперечитиме ідеї законодавця, який в той же день, окрім цього закону, прийняв ще окремі рішення щодо процесів прийняття певних категорій актів без застосування процедур, визначених Законом про регуляторну політику.
