В рамках проєкту ЄС «Підтримка впровадження Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Фаза ІІ» в Україні було проведене всеукраїнське опитування «Думки і погляди населення України щодо євроінтеграції». 

Дослідження проводилося Київським міжнародним інститутом соціології у грудні 2020 року в рамках регулярного Омнібусу. У перебігу дослідження вивчалися думки і погляди дорослих жителів України (у віці 18 років і старше) з різних питань, пов’язаних з євроінтеграцією України.

Пропонуємо ознайомитися з основними результатами опитування.

Значення євроінтеграції

Серед дев’яти тверджень, які зачитувалися респондентам щодо євроінтеграції (і з яких респонденти мали обрати три ключових), найбільше респондентів – 46% – обирали позитивну зміну якості роботи держави.

Трохи менше – 38% – говорили про життя за стандартами ЄС. Чверть респондентів також обрали підвищення відповідальності громадян (27%), стратегію розвитку країни (26%), відкриття кордонів (22.5%).

Разом з цим, значно менше респондентів обирали твердження, які описують євроінтеграцію в негативному контексті: по 6% обрали твердження про наступ на традиційні сімейні цінності і дешеву робочу силу, по 3% – закриття заводів і підкорення чужим правилам.

Загалом, 83% респондентів обрали принаймні одне позитивне твердження, а принаймні одне негативне твердження обрали 13% респондентів.

Голос/обличчя євроінтеграції

Для 42% респондентів голосом / обличчям євроінтеграції є Президент України. Ще 21% говорять про студентів, молодь, 18% – про Верховну Раду. Інші відповіді обирали менше респондентів (не більше 10%).

Комунікація про євроінтеграцію з боку держави

Пригадують будь-яку комунікацію / інформацію з боку держави про євроінтеграцію – 53% респондентів. Найбільше респондентів говорили про рекламу в ЗМІ (22% серед усіх респондентів), інформацію в соціальних мережах / сайтах (18%), виступи українських політиків (17%). Разом з цим, лише 5% говорять про думки експертів і громадських організацій.

Зв'язок реформ і курсу на членство в ЄС

Половина респондентів – 49% – пов’язують певні реформи з курсом на членство в ЄС (хоча з них не більше 19% говорили про конкретні реформи як частину курсу країни на вступ до ЄС). З іншого боку, друга половина респондентів або не бачать зв’язку, або не бачать реформ, або не змогли відповісти.

Детальніше про результати дослідження можна прочитати за посиланням https://bit.ly/3gAdorMь  

За інформацією  сайту Аssociation4u

Управління інформаційної та внутрішньої політики облдержадміністрації