Дорога волинська родино! У ці серпневі дні ми відзначаємо найважливіші національні свята – День незалежності України та День Державного Прапора! Ось уже 27 років, як ми відновили власну державу, де плекаємо рідну мову та традиції, а також вільно шануємо державні символи, що є маркерами національної самоідентичності. Тож щиро вітаю усіх нас із цими величними святами для кожного українця.
Синьо-жовтий стяг над нашою землею завжди був символом національного відродження, втілення віковічної мрії наших предків про свободу і славу України, яка збулася 24 серпня 1991 року. В цей день ухвалили Акт проголошення незалежності України, що назавжди закріпив створення самостійної держави. Це був закономірний результат нашого історичного розвитку, спільною перемогою багатьох поколінь українців, які боролися й гинули за національну ідентичність, державну самостійність і власний колір на політичній карті світу.
Безумовно, ці роки незалежності стали випробовуванням для всіх нас – випробовуванням на зрілість, на самоповагу, готовність відстоювати власні інтереси…
В 2013-му, об’єднавшись під національним стягом, ми заявили на весь світ про своє прагнення жити в соборній, демократичній та європейській державі. І ті, хто стояв на Майдані, і ті, хто тоді залишився осторонь – тепер всі разом захищаємо Україну від зовнішньої агресії. Разом будуємо нову країну. І як ніколи потребуємо загальнонаціональної єдності, аби розвиватися та впроваджувати такі потрібні реформи. Бо Україна є, була і буде вільною, незалежною і суверенною державою!
Незалежність, яка мирно дісталася нам у 91-му, тепер коштує надто дорого – життям українців. Тож у цей день ми, перш за все, думаємо про тих, хто нині захищає нашу свободу та незалежність. Дякуємо їм за мужність, патріотизм, витримку і терпіння. Молимося за своїх побратимів та земляків, які тримають оборону на сході України. Тиснемо мужні руки волонтерам та добровольцям, які об’єдналися задля підтримки наших вояків. У складний для країни час, саме з Державним Прапором наші бійці здобувають перемогу, крок за кроком звільняючи Україну від агресора.
Низький уклін та щире спасибі всім, хто тримає мирне небо над Україною! Ми схиляємо голови перед пам'яттю Героїв, які віддали свої життя за мирне майбутнє України. Вклонімося кожній українській родині, яка втратила чоловіка чи сина, матір чи доньку. Вічна шана тим, хто пішов на небеса заради Незалежності!
Вічна слава Героям!
Шановні волиняни! Історія, яка відбувається сьогодні, закладає підґрунтя майбутнього України. За останні чотири роки війни нам вдалося не лише відновити з руїн армію, яка є запорукою Незалежності. Більше того, зробити її однією з найефективніших у Європі. Збройні сили України відновили свою боєздатність, наростили оперативні спроможності, значно і кардинально покращили технічну оснащеність, виросли кількісно та якісно. Кожен із вас долучився до цього, адже розуміє, що могутня армія – основа сильної і самостійної держави. Поруч із тим, триває процес визнання автокефалії Православної Церкви в Україні. Упевнений, що вже незабаром в країні існуватиме Єдина Українська Церква. Це значний крок вперед на шляху розбудови держави, утвердження самостійності та укріплення релігійної свободи.
Дорогі волиняни! У день головного державного свята бажаю вам і вашим рідним миру, спокою та злагоди, міцного здоров’я, щедрої долі, успіхів у справах та починаннях заради процвітання незалежної України та її народу. Нехай серця будуть сповнені гордістю за нашу державу, прагненням до єднання та порозуміння, а джерело віри, надії та любові до України буде невичерпним. Спільними зусиллями – збережемо, розбудуємо та уславимо нашу Велику Єдину Україну! Любімо і поважаймо Державний Прапор України, щоби він гордо майорів над Україною та був надійним оберегом у всіх наших справах та помислах. Бажаю усім нам мудрості, патріотизму і взаємної шани.
Слава Україні! Героям Слава!
З повагою голова обласної державної адміністрації Олександр Савченко
