29 вересня відзначають 75-ті роковини трагедії у Бабиному Яру, які відбувалися протягом 1941 — 1943 років в окупованому нацистами Києві.
Урочище Бабин Яр — всесвітньо відомий символ однієї з найтрагічніших сторінок Голокосту.
Понад сто тисяч мирних жителів — євреїв, українців, ромів, представників інших національностей, а також військовополонених, учасників українського визвольного руху, в’язнів Сирецького концтабору — були розстріляні та знайшли спочинок у київській землі.
Вічна та світла їм пам’ять!
Довідка:
Під час німецької окупації Києва у 1941—1943 роках Бабин Яр став місцем масових розстрілів нацистами євреїв та ромів, радянських військовополонених, в’язнів Сирецького концтабору, а також радянських підпільників, членів Організації українських націоналістів, душевнохворих, заручників, «саботажників», порушників комендантської години та інших. Лише за два дні, 29 та 30 вересня 1941 року, зондеркоманда 4а айзнатцгрупи С під керівництвом штандартенфюрера СС Пауля Блобеля за участі 45-го і 303-го батальйонів німецької поліції розстріляли там майже 34 тисячі євреїв.
Масові розстріли у Бабиному Яру та розташованому поруч із ним Сирецькому концтаборі проводилися аж до звільнення Києва від окупації. У 1941—1943 роках тут розстріляно 621 члена ОУН, серед них відому поетесу Олену Телігу. Усього протягом двох років у Бабиному Яру було розстріляно від 100 до 150 тисяч осіб, дві третини з яких склали євреї. Перед відступом нацисти примусили в’язнів Сирецького табору викопувати та спалювати трупи.
Детальніше про Бабин Яр, і зокрема про історію та проблеми меморіалізації місця масових розстрілів можна прочитати на сайті Українського інституту національної пам’яті.
Відділ інформаційної діяльності,
інформаційних технологій та комунікацій з громадськістю