З 1 травня 2016 року вступив у силу новий Закон України «Про державну службу». І хоч новаційність у цій сфері запрацювала зовсім недавно, та вже за такий короткий проміжок часу новий закон помітно схилив важелі терезів у сторону прозорості та престижу державної служби.
Чи не основними питаннями, які «боліли» державним службовцям роками, були низька заробітна плата, прозорість вступу на державну службу, надмірна заполітизованість у цій сфері та надто громіздкий держапарат.
Врегулюванню кожної із цих тем відведено значне місце у новому Законі.
Першою із новаційних змін, яку напряму відчув держапарат - це скорочення чисельності державних службовців. Мова йде про тих людей, які із набранням чинності нового Закону втратили статус державних службовців та були переведені до числа працівників, що виконують функції з обслуговування. Тобто, законом чітко обмежено коло функціональних обов’язків державних службовців. Якщо, до прикладу, раніше державними службовцями були ті хто займався у державних установах виключно обслуговуючими функціями, тобто комп’ютерники, господарники, діловоди, чи та ж патронатна служба у особі прес-секретарів, помічників, радників, то зараз, державними службовцями відповідно до нового Закону є особи, що виконують виключно функції держави, передбачені статтею 1 Закону.
Процес визначення осіб, що відповідно до законодавства виконуватимуть функції з обслуговування супроводжувався певною процедурою. Перелік згаданих посад, відповідно до частини третьої статті 2 Закону визначається керівником державної служби конкретного органу або його апарату згідно з критеріями, встановленими спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань державної служби (Національним агентством України з питань державної служби). Затвердження переліку цих посад відбувалося на місцевому рівні.
Відтак, загалом по Волинській та Рівненській областях всього 391 орган подав до Міжрегіонального управління на затвердження дані Переліки. У Волинській області статусу державних службовців позбулися 119 осіб. У Рівненській - 66 осіб. Визначення згаданої ланки осіб не лише на територіях Волині та Рівненщини, а й загалом, є однією із частин функціональної дерегуляції органів державної влади, що зараз проходить в Україні.
Що стосується політичної складової у даній темі, то варто зазначити, що державна служба стоїть на шляху деполітизації. Державний службовець не має права бути членом політичної партії, якщо такий державний службовець займає посаду державної служби категорії «А». На час державної служби на посаді категорії «А» особа зупиняє своє членство в політичній партії. Це передбачено п.3 статті 10 Закону. Також заборонено суміщати державну службу з виконанням повноважень депутата місцевої ради. Державним службовцям категорій «Б» та «В» це дозволено.
Питання вступу на державну службу також отримало новий механізм реалізації. Так, вступ тепер регулюється розділом 4 Закону, поточна редакція якого передбачає відповідну процедуру, що забезпечує відкритість та прозорість проведення конкурсів. Починаючи із 1 травня 2016 року на території Рівненської області за новою процедурою оголошено 92 конкурси на заміщення вакантних посад державних службовців, на території Волинської області - 217. Початок конкурсних процедур та результати проведення конкурсів можна відстежувати за на сайті Національного агентства України з питань державної служби. Для цього на веб-ресурсі створено спеціальний розділ. Таким чином, можна впевнено говорити, що починаючи із електронної системи проходження тестування, що технічно забезпечується Національним агентством України з питань державної служби і закінчуючи тим фактом, що до конкурсних комісій можуть входити представники громадських організацій – усе говорить про створення умов для максимально відкритої та прозорої системи вступу на державну службу.
Якщо ще донедавна важливим і головним недоліком роботи на державній службі була низька заробітна плата, то відтепер саме зарплатня буде ще однією із переваг. І мова йде не лише про підвищення посадових окладів. Новизна полягає у тому, що Закон чітко регулює частку окладу і частку премій та надбавок. Тобто, основну частку заробітної плати становитиме посадовий оклад. Це дає людям певні гарантії у стабільності доходу. Розмір премій та надбавок має граничну межу. Доплати за ранг і стаж державної служби залишились. Ціль останньої – втримати працівника на державній службі, адже з кожним відпрацьованим роком до посадового окладу державного службовця плюсуються нові 3% надбавки за вислугу років. Те саме стосується і матеріальної допомоги на оздоровлення. Статтею 57 Закону матеріальна допомога передбачена у розмірі середньомісячної заробітної плати.
Затвердження нових посадових окладів для державних службовців стало одним із мотиваторів працювати якісно. Гідні заробітні плати та чіткі, прозорі умови праці є стимулом для того, аби у державну службу йшли молоді фахівці, які зможуть якісно виконувати завдання і функції держави.
Як бачимо, творці Закону України «Про державну службу» подбали про те, аби працювати на державу було престижно і вигідно фінансово. Працівники Міжрегіонального управління Нацдержслужби у Волинській та Рівненській областях, у свою чергу, на регіональному рівні посилено працюють у частині надання роз’яснень нового законодавства. Проводять лекції, беруть участь у семінарах та тематичних зустрічах. Проводиться роз’яснювальна робота для інформування державних службовців, громадськості та залучення молоді до державної служби.
Начальник Міжрегіонального управління Нацдержслужби
у Волинській та Рівненській областях
Олег Лавренчук
