Сьогодні ми відзначаємо 80-ті роковини депортації кримськотатарського народу з території Кримського півострова радянським тоталітарним режимом.
Саме 18 травня 1944 року розпочалася спецоперація військ НКВД: загалом за три дні з Криму вивезли понад 190 тисяч кримських татар, також із півострова депортували понад 40 тисяч болгар, вірмен, греків, турків і ромів.
Під час бойових дій, поки чоловіки були на фронті, радянська влада підступно вигнала дітей, жінок та літніх людей із власних домівок, їх завантажили у вагони та відправили у вигнання. Для багатьох той шлях став останнім.
Особовий склад, залучений до цього, відзначався жорстокістю і насильством. Найчастіше кримським татарам не пояснювали, що відбувається, куди саме їх везуть, а на збори давали не більше 15 хвилин. Таким чином, кримські татари покинули власні домівки не готовими до довгої і виснажливої дороги, не кажучи вже про облаштування на чужині. Протягом декількох тижнів у дорозі, в тісноті, без їжі, води та медичної допомоги, від голоду та хвороб загинуло 7000-7900 кримських татар.
У 2015 році Верховна Рада України визнала цей злочин комуністичного режиму геноцидом кримськотатарського народу.
Російська федерація не бере на себе відповідальності за сталінські репресії та депортацію кримських татар.
Окупувавши в 2014 році АР Крим та місто Севастополь, рф продовжила злочини тоталітарного радянського режиму проти кримських татар: чинить репресії та переслідування, цілеспрямовано порушує їх права як корінного народу України, незаконно призиває на військову службу, руйнує культурну спадщину, фальсифікує історію, мілітаризує освіту та суспільне життя.
Український народ, який зазнав переслідувань і репресій, став жертвою радянського геноциду Голодомору 1932-1933 років, усвідомлює та повністю поділяє біль депортації кримськотатарського народу.
З початку агресії росії в 2014 році і після початку повномасштабного вторгнення 2022 року мільйони українців були змушені покинути рідні домівки та свою малу батьківщину, рятуючись від війни. Як і в кримських татар у ХІХ столітті, в них було дуже мало часу на збори, доводилося залишити все нажите, а декому та дорога коштувала життя.
Тому 80-ті роковини депортації кримськотатарського народу з території Кримського півострова – це наша спільна історія та трагедія.
Ми вшановуємо пам’ять невинно замордованих кримських татар. Солідарні та підтримуємо тих, хто сьогодні зазнав репресій та переслідувань. Щиро вболіваємо за якнайшвидше визволення несправедливо засуджених політичних в’язнів. Злочини країни-агресорки проти інших народів мають бути покарані. А подібне не має повторитися у всесвітній історії.
