Дорогий Гітанасе, дорогі колеги!
Дякую всім за добрі слова про Україну й дякую кожному з вас, хто допомагає нам.
Цієї ночі російські терористи завдали чергового удару по Україні. Це був комбінований удар: ракети, іранські ударні дрони, траєкторії спеціально прораховані так, щоб максимізувати пошкодження нашої критичної інфраструктури. Удари завдавалися по містах: від Харкова й Києва до Одеси та Львова, а одна з цілей російських терористів була біля самого польського кордону. Протягом дня наші рятувальники, енергетики, ремонтні бригади продовжують працювати, щоб ліквідувати наслідки удару.
На жаль, це вже стало рутиною для нашого регіону – як такі удари, так і наші звернення про необхідність посилити нашу ППО. Щодня летять ракети, і щодня ми чуємо, що Україні передадуть нові системи ППО. Щодня російські терористи відключають електрику Харкову та іншим нашим містам, і щодня ми чуємо, що скоро буде нова допомога.
Нарешті реальність має збігатися зі словами. І нарешті мають бути завдані реальні втрати російському терору.
Дорогі колеги!
У тому, як українці очікують рішень на підтримку нашого захисту, Путін бачить не лише можливість для себе й надалі продовжувати цю війну. Він бачить більше – для нього це спокуса розширювати агресію та готувати потенціал для географічно ширших ударів.
У небезпеці всі держави – сусіди Росії та кожен народ, чиє життя – у зоні досяжності російської авіації та ракет. Кожен із вас бачить, як російські пропагандисти підживлюють ненависть до ваших держав. У Росії вони вже дійшли до того, що навіть у власній злочинній недбалості, яка призвела до катастрофи з проривом дамби та затопленням значної території, звинувачують Казахстан і вважають його потенційним ворогом. Російська керована ненависть передує російським керованим авіабомбам, ракетам і «шахедам». Кожен із сусідів для Росії – це мішень, так само як і Україна.
Ми повинні примножувати спільні зусилля для забезпечення нашої спільної безпеки.
По-перше, кожен із сусідів Росії повинен зробити все можливе як на своїх кордонах, так і в комунікації зі своїми партнерами, щоб заблокувати постачання Путіну критичних компонентів, що можуть бути використані у військовому виробництві. Від чипів до верстатів, від сировини до технологій – співпраця з Росією має стати токсичною для всіх.
По-друге, відстоювання допомоги Україні зараз означає відстоювання власної безпеки для кожної країни в нашому регіоні. Я дякую всім вам, хто контактує з іншими партнерами, хто використовує всі засоби дипломатії, медіа та політичної роботи для сприяння збройній підтримці наших солдатів. Співпраця зі Сполученими Штатами має фундаментальне значення.
Маємо бути відвертими: союзництво перевіряється саме тут – у захисті від російського терору. І щоб таких же російських ракет не було над Вільнюсом, чи Варшавою, чи Кишиневом, їх нарешті не має бути над Одесою та Харковом.
Третє: я дякую всім, хто надав і надає Україні зброю. Це справді допомагає нам. Так само допомагають і наші спільні з вами оборонні проєкти – маємо створити якнайбільше оборонних виробництв, які будуть прямо працювати на нашу з вами спільну безпеку. Виробництво снарядів, гармат, техніки, дронів – усього, що необхідно для захисту, – має відчутно зростати. Ми створили значний потенціал для цього в нашій країні. Але це потребує фінансів. Заморожені російські активи мають бути нарешті спрямовані на захист від російського ж терору, зокрема через підтримку життя в Україні, підтримку нашого захисту, відновлення в Україні.
Четверте: наша єдність. Будь ласка, зміцнюйте єдність у Євросоюзі. Москва повинна відчувати, що єдності у Європі більше, ніж суперечностей. Звичайно, у кожному суспільстві можуть бути сумніви щодо рішень, які ухвалюють у Брюсселі. Але такі сумніви не повинні стати зброєю Москви. Договори Європи повинні виконуватися Європою. «Шляхи солідарності», які зміцнюють Європу, мають працювати й надалі. Ми маємо нарощувати інтегрованість наших систем, зокрема транспорту. Всі суперечності, які є у Європі, мають вирішуватися в демократичний спосіб та в перемовинах рівних. І час, який можемо використати для зближення, маємо використати, не втрачаючи жодного дня, а не те що місяця. У червні буде правильно фактично розпочати переговори про вступ України. Червень має стати важливим і щодо Формули миру. Я запрошую всіх вас узяти участь у першому інавгураційному Глобальному саміті миру у Швейцарії. І для миру потрібна не лише ваша участь у саміті, а й ваша підтримка у залученні світових лідерів. Будь ласка, використовуйте всі ваші зв’язки та вплив, щоб світова більшість допомогла наблизити справедливий мир.
І, нарешті, п’яте: НАТО. Альянс не повинен боятися власного існування, власних правил. Україна вважає історично правильним, що регіон Балтійського моря нарешті здобув історичний шанс на надійну безпеку після вступу Фінляндії та Швеції в НАТО. Такої ж безпеки потребує й регіон Чорного моря. Як демократична нація, що захищає наші спільні цінності Альянсу, Україна заслуговує на запрошення вступити в НАТО. Ми вдячні зараз кожній державі за двосторонні безпекові угоди, які підтримують нас на час до вступу в НАТО. Сьогодні ми підписали вже дев’яту таку угоду з Латвією. І я запрошую всіх лідерів Тримор’я до укладення таких угод з Україною. І маємо працювати над стратегічними завданнями. Путін хоче знищити Україну та свободу всіх націй нашого регіону. І він не бачить жодних альтернатив. Так само ми не повинні шукати альтернатив нашій безпеці – Україна потребує запрошення в НАТО. Це реально вже цього року. Без нашої, української, сили не буде повноцінною сила всієї Європи, а разом з нами, поступово інтегруючись, ми справді зможемо убезпечити одне одного від російського реваншизму.
Дорогі друзі!
Цей рік має стати часом усіх необхідних кроків, які зроблять реальною нашу перемогу над російським терором. Це можливо. Але це можливо тільки в єдності – нашій із вами та всіх партнерів. І за умови, що реальність відповідатиме нашим із вами заявам і домовленостям.
Дякую вам за увагу! Дякую за підтримку!
Слава Україні!
