12 травня відбулось перше засідання польсько-українсько-литовської робочої групи з оцифрування культурної спадщини в Україні. В обговоренні взяли участь Пьотр Глінський, віцепрем'єр-міністр, міністр культури та національної спадщини Республіки Польща, Ярослав Селлін, заступник міністра культури та національної спадщини Польщі, Рімантас Мікайтіста, заступник міністра культури Литви та Анастасія Бондар, заступниця міністра культури та інформаційної політики України.
Країни Люблінського трикутника підтримують Україну у боротьбі проти російських окупантів. До того ж разом з нами працюють над цифровізацією українських об’єктів матеріальної та нерухомої культурної спадщини, а також створенням цифрової платформи для їх збереження, охорони, розвитку та популяризації. Адже розуміють те, що українці зараз на передовій і відстоюють світовий порядок й демократію. Водночас нові воєнні реалії для України поєднуються з прагненням приєднатись до Євросоюзу. Тож саме зараз час наблизитись до європейських стандартів у сфері збереження культурної спадщини.
“З початку агресивного вторгнення рф в Україну, злочини росіян проти української культурної спадщини мають безпрецедентні масштаби. Задокументовано вже понад 300 випадків варварського знищення чи пошкодження ворогом наших церков, театрів, музеїв, бібліотек, історичних будівель. Діджиталізація цієї сфери вже зараз допоможе краще зберегти все українське, а після перемоги - швидше відновлювати та промотувати нашу спадщину”, - зазначив Олександр Ткаченко, міністр культури та інформаційної політики України.
Анастасія Бондар, заступниця міністра культури та інформаційної політики України, представила учасникам робочої групи бачення комплексної державної політики у сфері цифровізації культурної спадщини. Також вона презентувала проєкт Національної Платформи Культурної Спадщини України в частині менеджменту державного музейного фонду - Є-Музей, в рамках якого планується створення Єдиного порталу культурних цінностей Музейного фонду України. Створення такої платформи включає і зміни до законодавства, і створення програмного забезпечення, а також багатьох діджитал інструментів для структурування та управління культурною спадщиною України.
“Ми презентували нашим партнерам напрацювання, які стосуються цифровізації культурної спадщини України. Це напрямки, які треба реалізовувати вже зараз, не відкладаючи до нашої перемоги. Сьогодні музеї на непідконтрольних територіях просто грабуються росіянами. Надбання українців вивозять до рф, порушуючи всі міжнародні норми. Всі ці випадки фіксуються як злочини проти нашої держави та ми обов’язково будемо боротися за повернення кожного експоната. Але зараз важливо йти вперед та максимально діджиталізувати процеси у сфері культурної спадщини”, - прокоментувала Анастасія Бондар.
Нагадаємо, раніше Україна, Литва та Польща створили спеціальний Фонд “Люблінський трикутник”, який підтримує оцифрування культурної спадщини України. Це результат декларації, підписаної під час візиту до Києва міністрів культури Польщі й Литви.
