«Між небом і землею» – це офіційна назва двоколірного блакитно-чорного (або синьо-чорного) прапора, який в Україні затверджено символом пам’яті, шани та солідарності з родинами військових і цивільних осіб, які зникли безвісти за особливих обставин. Його офіційне та масове підняття в українських містах приурочують до Міжнародного дня жертв насильницьких зникнень, який відзначається щороку 30 серпня.

Насильницьке зникнення – це не лише трагедія окремої родини, це злочин проти всього суспільства, адже він посягає на базові права людини. За даними ООН, проблема зникнень існує в багатьох країнах, незалежно від рівня розвитку чи політичного устрою.

Для України ця дата має особливо трагічне значення, адже тисячі людей зникли безвісти під час війни, яка триває з 2014 року й особливо загострилася після повномасштабного вторгнення росії у 2022 році. Жертвами є військові, цивільні, журналісти, волонтери, яких шукають рідні, правозахисники та міжнародні організації. Кожен випадок – не просто ім’я у списку, а чиєсь життя, мрія та доля.

У заході до Міжнародного дня жертв насильницьких зникнень та церемонії підняття блакитно-чорного прапора взяли участь начальник Луцької районної військової адміністрації Анатолій Костик разом із першим заступником Сергієм Шкодою, а також заступниками Аллою Ганіч та Володимиром Рудиком.

Присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять про загиблих Героїв та висловили глибоку вдячність воїнам, які сьогодні відважно боронять від ворога українську землю.

«Зник безвісти» – два слова, які стали жахливою реальністю для українців. Страшні цифри, за якими сотні тисяч людських облич із болем та відчаєм в очах. Зникнення близької людини – це страшна трагедія для членів родини та друзів, які страждають через відсутність новин та переживають муки очікування.

Міжнародний день жертв насильницьких зникнень – це ще один привід звернути увагу світової спільноти на злочини проти людяності, скоєні росією під час повномасштабного вторгнення в Україну. У світу більше немає ілюзій щодо того, що агресор зупиниться перед катуваннями, масовими вбивствами цивільних, викраденнями дітей та іншими злочинами проти мирного населення.

Українці пам’ятають, шукають та борються за кожного свого громадянина. Молитва народу до Бога, віра та велика надія на повернення кожного захисника та цивільного живим і неушкодженим – та велика сила, проти якої не матиме зброї жоден ворог у світі.