17 лютого 2018 ОФІЦІЙНИЙ ВЕБ-САЙТ
Відомості про район
Нормативно-правова база
  • Керівництво
  • Влада і громадськість
    Регуляторна політика
    Відділ державної реєстрації
    Прес-центр
    Інвестиційний довідник
  • Публічна інформація
  • Каталог послуг
  • Очищення влади
  • Управління юстиції
  • Вивчення громадської думки
  • РДА звітує
  • Правове забезпечення
  • Центр надання адмін послуг
    Районні установи
  • Громадська рада при РДА
  • Оголошення
  • Реформи в Україні
  • Управління фінансів
  • Відділ статистики інформує
  • Державний реєстр виборців
  • Соціальний захист населення
  • Запобігання проявам корупції
  • Децентралізація влади
  • Електронне звернення
  • ProZorro ПУБЛІЧНІ ЗАКУПІВЛІ
  • Містобудування та архітектура
  • АРХІВ НОВИН

    « Лютий 2018 »
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
          1 2 3 4
    5 6 7 8 9 10 11
    12 13 14 15 16 17 18
    19 20 21 22 23 24 25
    26 27 28        
      Луцьк  
    Середа, 11 березня 2015 10:37

    ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ до проекту Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд"

     

    1. КОДЕКС УКРАЇНИ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ

     

    Стаття 18832. Невиконання законних вимог Вищої ради юстиції та створених при ній тимчасових колегіальних органів (комісій) щодо надання інформації

    Стаття 18832. Невиконання законних вимог Вищої ради юстиції та створених при ній тимчасових колегіальних органів (комісій) щодо надання інформації

    Невиконання законних вимог Вищої ради юстиції або члена Вищої ради юстиції, створених при Вищій раді юстиції тимчасових колегіальних органів (комісій) або їх членів щодо надання інформації, судової справи (її копії), розгляд якої закінчено, відмова в ознайомленні із судовою справою, розгляд якої не закінчено, надання завідомо неправдивої інформації, а так само недодержання встановлених законом строків надання інформації, судової справи (її копії) Вищій раді юстиції або члену Вищої ради юстиції, створеним при Вищій раді юстиції тимчасовим колегіальним органам (комісіям) або їх членам –

    тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    Невиконання законних вимог Вищої ради юстиції або члена Вищої ради юстиції, створених при Вищій раді юстиції тимчасових колегіальних органів (комісій) або їх членів щодо надання інформації, судової справи (її копії), розгляд якої закінчено, надання завідомо неправдивої інформації, а так само недодержання встановлених законом строків надання інформації, судової справи (її копії) Вищій раді юстиції або члену Вищої ради юстиції, створеним при Вищій раді юстиції тимчасовим колегіальним органам (комісіям) або їх членам –

    тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

     

    Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, – 

    тягнуть за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, –

    тягнуть за собою накладення штрафу від ста п'ятдесяти до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

     

    Стаття 18835. Невиконання законних вимог Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів або членів цих органів щодо надання інформації

    Стаття 18835. Невиконання законних вимог Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів або членів цих органів щодо надання інформації

    Невиконання законних вимог Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів щодо надання інформації, копій документів, а також порушення встановлених законодавством строків їх надання, надання завідомо недостовірної інформації –

    тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    Невиконання законних вимог Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів щодо надання інформації, копій документів, а також порушення встановлених законодавством строків їх надання, надання завідомо недостовірної інформації –

    тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, –

    тягнуть за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, –

    тягнуть за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

     

    Стаття 2972. Строк подання заяви про перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення

    Стаття 2972. Строк подання заяви про перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення

    Питання про поновлення строку для подання заяви про перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення або про повернення заяви особі, яка її подала, вирішується без виклику осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення.

    Питання про поновлення строку для подання заяви про перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення або про повернення заяви особі, яка її подала, вирішується без повідомлення осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення.

     

    Відсутня

    Питання про поновлення строку для подання заяви про перегляд судового рішення або про залишення заяви без розгляду вирішується судом без виклику учасників судового провадження та за результатами розгляду постановляється відповідна ухвала.

    Стаття 2973. Вимоги до заяви про перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення

    Стаття 2973. Вимоги до заяви про перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення

    Заява про перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення подається у письмовій формі та підписується особою, яка її подає, або представником особи, який додає до заяви оформлений  належним чином документ про свої повноваження. У заяві про перегляд зазначаються:

    Заява про перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення подається у письмовій формі та підписується особою чи її захисником, який додає до заяви оформлений належним чином документ про свої повноваження. У заяві про перегляд зазначаються:

    Стаття 2974. Порядок подання заяви про перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення

    Стаття 2974. Порядок подання заяви про перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення

    Заява про перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення подається до Верховного Суду України через Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ. До заяви мають бути додані:

    Заява про перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення подається до Верховного Суду України. До заяви мають бути додані:

    Стаття 2975. Перевірка Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ відповідності заяви про перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення вимогам цього Кодексу

     

    Стаття 2975. Перевірка відповідності заяви про перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення вимогам цього Кодексу

    Заява про перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення, яка надійшла до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, реєструється у день її надходження та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу, який визначається автоматизованою системою документообігу цього суду.

    Заява про перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення реєструється у день її надходження та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу, який визначається автоматизованою системою документообігу цього суду.

    Якщо особа, яка подала заяву, усунула недоліки заяви в установлений строк, така заява вважається  поданою у день первинного її подання до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

    Якщо особа, яка подала заяву, усунула недоліки заяви в установлений строк, така   заява вважається  поданою у день первинного її подання до Верховного Суду України.

    Заява повертається заявнику, у разі якщо:

    Заява повертається заявнику у разі, якщо:

    1) заявник не усунув її недоліки протягом установленого строку;

    1) заяву подано без додержання вимог статей 2973 та 2974 цього Кодексу і заявник не усунув її недоліки протягом установленого строку;

    2) заява подана особою, яка не наділена правом на подання такої заяви;

    2) заява подана особою, яка не наділена правом на подання такої заяви;

    3) заяву подано від імені особи, яка не має повноважень на ведення справи;

    3) заяву від імені заявника підписано особою, яка не має повноважень на підписання заяви;

    4) є постанова Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ про відмову у допуску справи до провадження за наслідками її розгляду, прийнята з аналогічних підстав.

    4) є постанова Верховного Суду України про відмову у допуску справи до провадження за наслідками її розгляду, прийнята з аналогічних підстав.

    Стаття 2976. Допуск Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ справи до провадження

    Стаття 2976. Допуск справи до провадження

    Вирішення питання про допуск справи до провадження здійснюється колегією у складі п’яти суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, яка формується автоматизованою системою документообігу цього суду.

    Питання про допуск справи до провадження вирішується суддею-доповідачем, який визначається автоматизованою системою документообігу суду.  

     

     

    У разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана заява є обгрунтованою, він відкриває провадження у справі.

    У разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана заява є необгрунтованою, вирішення питання про допуск справи до провадження здійснюється колегією з трьох суддів у складі судді-доповідача та двох суддів, визначених автоматизованою системою документообігу суду додатково. Провадження відкривається, якщо хоча б один суддя із складу колегії дійшов висновку про необхідність його відкриття.

    Про допуск справи до провадження або відмову в допуску Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом п’ятнадцяти днів з дня надходження заяви, а в разі витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, - з дня надходження такої копії, ухвалює постанову. Постанова ухвалюється без виклику осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення. Постанова про допуск справи до провадження або про відмову в такому допуску повинна бути вмотивованою.

    Постанова про відкриття провадження у справі або  про відмову у допуску справи до провадження приймається протягом п'ятнадцяти днів з дня надходження заявиабо з дня усунення заявником недоліків, а в разі витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, - з дня надходження такої копії. Постанова ухвалюється без повідомлення осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення.

    Постанова про допуск справи до провадження разом із заявою про перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення та доданими до неї документами надсилається до Верховного Суду України протягом п’яти днів з дня її ухвалення. Копія постанови про допуск справи надсилається разом з копією заяви особам, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, а в разі відмови в допуску - особі, яка подала заяву.

    Копія постанови про відкриття провадження  надсилається разом із копією заяви особам, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, а в разі відмови в допуску – особі, яка подала заяву.

    Якщо за результатами розгляду питання про допуск справи до провадження буде встановлено, що порушення Україною міжнародних зобов’язань є наслідком недотримання норм права, які регулюють порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалює постанову про відкриття провадження в справі та вирішує питання про необхідність витребування матеріалів справи про адміністративне правопорушення. Розгляд справи здійснюється колегією у складі п’яти суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у порядку, визначеному статтею 294 цього Кодексу.

     

     

     

     

    Стаття 2977. Підготовка справи до розгляду у Верховному Суді України

    Стаття 2977. Підготовка справи до розгляду у Верховному Суді України

    Постанова про допуск справи до провадження разом із заявою про перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення та доданими до неї документами реєструється у день її надходження до Верховного Суду України та не пізніше наступного дня  передається судді-доповідачу, визначеному автоматизованою системою документообігу цього суду. Суддя-доповідач протягом трьох днів ухвалює постанову про відкриття провадження у справі та надсилає її копії особам, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення.

     

     

    Суддя-доповідач протягом п’ятнадцяти днів з дня відкриття провадження здійснює підготовку справи до розгляду Верховним Судом України, для чого:

    1) вирішує питання про витребування матеріалів справи про адміністративне правопорушення з відповідного суду;

    2) вирішує питання про поновлення строку для подання заяви про перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення або про повернення заяви, якщо таке питання не розглядалося у Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

    Суддя-доповідач протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження здійснює підготовку до перегляду судового рішення Верховним Судом України:

    1) надсилає постанову про відкриття провадження та витребування матеріалів справи про адміністративне правопорушення до відповідного суду, який не пізніше трьох робочих днів з дня її надходження надсилає справу до Верховного Суду України;

    2) визначає порядок розгляду справи (у відкритому або закритому судовому засіданні у випадках, установлених цим Кодексом);

    3) у разі необхідності визначає органи державної влади, представники яких можуть дати пояснення в суді щодо застосування відповідної норми права, та викликає цих представників до суду;

    4) здійснює інші заходи, необхідні для розгляду справи.

    За результатами проведення підготовчих дій суддя-доповідач готує доповідь, ухвалює постанову про завершення підготовки та призначення справи до розгляду Верховним Судом України.

    Після надходження витребуваних матеріалів справи та завершення інших підготовчих дій суддя-доповідач готує доповідь і виносить ухвалу про призначення справи до розгляду Верховним Судом України.

     

    Стаття 2978. Порядок розгляду справи Верховним Судом України

    Стаття 2978. Порядок розгляду справи Верховним Судом України

    У Верховному Суді України справа про перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення розглядається на спільному засіданні всіх судових палат Верховного Суду України. Засідання є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин суддів від складу Верховного Суду України, визначеного законом.

    Справа про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої частиною другою статті 2971 цього Кодексу, розглядається на спільному засіданні всіх судових палат Верховного Суду України. Засідання є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин суддів від загального складу кожної з відповідних судових палат Верховного Суду України.

    Строк розгляду справи Верховним Судом України не може перевищувати одного місяця з дня надходження до Верховного Суду України витребуваних суддею-доповідачем матеріалів справи про адміністративне правопорушення.

    Головує на засіданні суддя-доповідач.

     

    Відкриття судового засідання, роз’яснення особам, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення їхніх прав та обов’язків, оголошення складу суду здійснюються у порядку, передбаченому статтею 279 цього Кодексу. Після проведення зазначених процесуальних дій та розгляду клопотань осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, суддя-доповідач доповідає в необхідному обсязі зміст вимог, викладених у заяві про перегляд, та результати проведених ним підготовчих дій.

    Суддя-доповідач відкриває судове засідання, оголошує склад суду, роз’яснює особам, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, їх права та обов’язки. Після проведення зазначених процесуальних дій та розгляду клопотань осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, суддя-доповідач доповідає в необхідному обсязі про зміст вимог, викладених у заяві, яка надійшла до Верховного Суду України, та результати проведених ним підготовчих дій.

    Особа, яка подала заяву до Верховного Суду України, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, у разі їх прибуття у судове засідання мають право надати пояснення по суті заявлених вимог.

    Особа, яка подала заяву до Верховного Суду України, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, у разі їх прибуття у судове засідання мають право надати пояснення по суті заявлених вимог.

    Неприбуття осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення і належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, для участі в судовому засіданні не перешкоджає судовому розгляду справи.

    Неприбуття осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення і належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи для участі в судовому засіданні, не перешкоджає судовому розгляду справи.

    Після закінчення заслуховування пояснень особи, яка подала заяву, та інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, суд виходить до нарадчої кімнати для ухвалення постанови.

    Після закінчення заслуховування пояснень особи, яка подала заяву, та інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, суд виходить до нарадчої кімнати для ухвалення постанови.

     

    Строк розгляду заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом України не може перевищувати одного місяця з дня призначення справи до розгляду.

    Стаття 2979. Повноваження Верховного Суду України

    Стаття 2979. Повноваження Верховного Суду України

    За наслідками розгляду справи більшістю голосів від складу Верховного Суду України приймається одна з таких постанов:

    1) про повне або часткове задоволення заяви;

    2) про відмову в задоволенні заяви.

    За наслідками розгляду справи більшістю голосів від складу Верховного Суду України приймається одна з таких постанов:

    1) про повне або часткове задоволення заяви;

    2) про відмову у задоволенні заяви.

    Верховний Суд України задовольняє заяву у разі наявності підстави, передбаченої частиною другою статті 2971 цього Кодексу.

    Якщо суд дійшов висновку про повне або часткове задоволення заяви, він має право:

    1) скасувати постанову та закрити провадження у справі;

    2) скасувати постанову та прийняти нову постанову;

    3) скасувати постанову та направити справу про адміністративне правопорушення на новий розгляд до суду, який виніс оскаржувану постанову;

    4) змінити постанову.

    Верховний Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, що стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

     

    Стаття 29710. Постанова Верховного Суду України

    Стаття 29710. Постанова Верховного Суду України

    Постанова Верховного Суду України про задоволення або відмову в задоволенні заяви повинна бути вмотивованою. Судді, які не погоджуються з постановою, можуть висловити окрему думку, що додається до постанови.

     Верховний Суд України задовольняє заяву у разі наявності підстави, передбаченої частиною другою статті 2971 цього Кодексу.

    Якщо суд дійшов висновку про повне або часткове задоволення заяви, він має право:

    1) скасувати постанову (постанови) та закрити провадження у справі;

    2) скасувати постанову (постанови) та передати справу про адміністративне правопорушення на новий розгляд до суду, який виніс оскаржувану постанову;

    3) змінити постанову (постанови).

     

    Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, що стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

     

    Постанова Верховного Суду  України повинна бути виготовлена та направлена особам, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення  не пізніше п’яти днів з дня закінчення розгляду справи.

    Постанова Верховного Суду України повинна бути виготовлена та направлена особам, які беруть участь у справі, не пізніше п’яти днів з дня завершення розгляду справи.

     

    Постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами розгляду заяви про перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення, підлягають опублікуванню на офіційному веб-сайті Верховного Суду України не пізніш як через десять днів з дня їх прийняття.

     

    Невиконання постанов Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.

    Невиконання постанов Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.

     

    Постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення, підлягають опублікуванню на офіційному веб-сайті Верховного Суду України не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня їх прийняття.

     

    2. ГОСПОДАРСЬКИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

     

    Стаття 49. Розподіл господарських витрат

    Стаття 49. Розподіл господарських витрат

    Судовий збір покладається:

    у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

    у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

    Судовий збір покладається:

    у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

    у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

    Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

    Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

    Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

    Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

    Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

    Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

    Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

    при задоволенні позову - на відповідача;

    при відмові в позові - на позивача;

    при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

    Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

    при задоволенні позову - на відповідача;

    при відмові в позові - на позивача;

    при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

     

    Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції чи Верховний Суд України, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

    Стаття 82. Прийняття рішення

    Стаття 82. Прийняття рішення

    При вирішенні господарського спору по суті (задоволення позову, відмова в позові повністю або частково) господарський суд приймає рішення.

    При вирішенні господарського спору по суті (задоволення позову, відмова в позові повністю або частково) господарський суд приймає рішення.

    Рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

    Рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

    Рішення викладається у письмовій формі та підписується всіма суддями, які брали участь у засіданні. В разі розгляду справи трьома суддями суддя, не згодний з рішенням, зобов'язаний викласти у письмовій формі свою окрему думку, що приєднується до справи. Обираючи при прийнятті рішення правову норму, що підлягатиме застосуванню до спірних правовідносин, господарський суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, які викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 11116 цього Кодексу.

    Рішення викладається у письмовій формі та підписується всіма суддями, які брали участь у засіданні. В разі розгляду справи трьома суддями суддя, не згодний з рішенням, зобов'язаний викласти у письмовій формі свою окрему думку, що приєднується до справи. При виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин, суд враховуєвисновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 11116 цього Кодексу.

     

     Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

     

     

    Стаття 11116. Підстави для подання заяви про перегляд судових рішень господарських судів

    Стаття 11116.Підстави для подання заяви про перегляд судових рішень господарських судів

     

    Заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах:

    Заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно з таких підстав:

     

    1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах;

    1)неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що призвело до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

     

    2) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права – при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підвідомчості або підсудності справ;

     

    3) невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному в постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права;

    2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

     

    4) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні даної справи судом, якщо для усунення такого порушення необхідно переглянути рішення національних судів.

     

     

    Стаття 11117. Строк подання заяви про перегляд судових рішень господарських судів

    Стаття 11117. Строк подання заяви про перегляд судових рішень господарських судів

    Заява про перегляд судових рішень господарських судів подається протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення господарського суду, щодо якого подано заяву про перегляд судових рішень господарських судів, або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання, на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 11116 цього Кодексу, якщо воно ухвалено пізніше, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.

    Заява про перегляд судового рішення господарського суду з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 11116 цього Кодексу, подається протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення,щодо якого подається заява про перегляд,або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання на підтвердження підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 11116 цього Кодексу, якщо воно ухвалено пізніше, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.

     

    Заява про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 11116 цього Кодексу, подається протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення, щодо якого подається заява про перегляд, або з дня прийняття постанови Верховного Суду України, на яку здійснюється посилання на підтвердження підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 11116 цього Кодексу, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.

    Заява про перегляд судових рішень на підставах, передбачених пунктом 2 частини першої статті 11116 цього Кодексу, може бути подана не пізніше одного місяця з дня, коли особі, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, стало відомо про набуття цим рішенням статусу остаточного.

    Заява про перегляд судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 11116 цього Кодексу, подається не пізніше одного місяця з дня, коли особі, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, стало або повинно було стати відомо про набуття цим рішенням статусу остаточного.

    У разі пропущення строку, встановленого частинами першою, другою цієї статті, з причин, визнаних поважними, суд за клопотанням особи, яка подала заяву про перегляд судового рішення, може поновити цей строк. Заява про перегляд судового рішення залишається без розгляду, якщо особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, а також якщо в поновленні строку відмовлено. Питання про поновлення строку для подання заяви про перегляд судового рішення або про залишення заяви без розгляду вирішується судом без виклику осіб, які беруть участь у справі, та за результатами розгляду постановляється відповідна ухвала.

    У разі пропущення строку, встановленого частинами першою – третьою цієї статті, з причин, визнаних поважними, суд за клопотанням особи, яка подала заяву про перегляд судового рішення, може відновити цей строк у межах одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.

     

     

    Питання про відновлення строку вирішується колегією суддів під час вирішення питання про допуск справи до провадження.

     

    Стаття 11118. Вимоги до заяви про перегляд судових рішень господарських судів

    Стаття 11118. Вимоги до заяви про перегляд судових рішень господарських судів

    Заява про перегляд судових рішень господарських судів подається у письмовій формі.

    Заява про перегляд судових рішень господарських судів подається у письмовій формі.

    У заяві про перегляд судових рішень господарських судів зазначаються:

    1) найменування суду, до якого подається заява;

    У заяві про перегляд судових рішень господарських судів зазначаються:

    1) найменування суду, до якого подається заява;

    2) найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), а також їхні номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти, якщо такі є;

    2) найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), а також їхні номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти, якщо такі є;

    3) конкретні різні за змістом судові рішення, в яких має місце неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах;

    3) обгрунтування підстав для перегляду судового рішення, передбачених статтею 11116 цього Кодексу;

    4) обґрунтування необхідності перегляду судових рішень у зв'язку з ухваленням рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, якщо заява подана на підставі, встановленій                      пунктом 2 частини першої статті 11116 цього Кодексу;

     

    5) вимоги особи, яка подає заяву;

    5) вимоги особи, яка подає заяву;

    6) у разі необхідності - клопотання;

    6) у разі необхідності - клопотання;

    7) перелік матеріалів, які додаються до заяви.

    7) перелік матеріалів, які додаються до заяви.

    Заява про перегляд судових рішень господарських судів підписується особою, яка подає заяву, або її уповноваженим представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження.

     

     

     

     

    Стаття 11119. Порядок подання заяви про перегляд судових рішень господарських судів

    Стаття 11119. Порядок подання заяви про перегляд судових рішень господарських судів

    Заява про перегляд судових рішень господарських судів подається до Верховного Суду України через Вищий господарський суд України. До заяви повинні бути додані:

    Заява про перегляд судових рішень господарських судів подається до Верховного Суду України.

    До заяви повинні бути додані:

    1) копії заяви відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі;

    1) копії заяви відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі;

    2) копії судових рішень, про перегляд яких подано заяву;

    2) копії судових рішень, про перегляд яких подано заяву;

    3) копії різних за змістом судових рішень, в яких має місце неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах;

    3) копії різних за змістом судових рішень, якщо заява подається з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 11116 цього Кодексу;

     

     

    4) копія постанови Верховного Суду України, якщо заява подається з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 11116 цього Кодексу;

    4) копія рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, або клопотання особи про витребування копії такого рішення в органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи, якщо її немає у розпорядженні особи, яка подала заяву, - у разі подання заяви про перегляд судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 11116 цього Кодексу.

    5) копія рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, або клопотання особи про витребування копії такого рішення в органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи, якщо її немає у розпорядженні особи, яка подала заяву, - у разі подання заяви про перегляд судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 11116 цього Кодексу.

    До заяви додається документ про сплату судового збору. За подання і розгляд заяви на підставі, встановленій пунктом 2 статті 11116 цього Кодексу, судовий збір не сплачується.

    До заяви додається документ про сплату судового збору. За подання і розгляд заяви з підстави, встановленої пунктом 2 статті 11116 цього Кодексу, судовий збір не сплачується.

    Стаття 11120. Перевірка Вищим господарським судом України відповідності заяви про перегляд судових рішень господарських судів вимогам цього Кодексу

    Стаття 11120. Перевірка відповідності заяви про перегляд судових рішень господарських судів вимогам цього Кодексу

    Заява про перегляд судового рішення господарського суду, яка надійшла до Вищого господарського суду України, реєструється у день її надходження та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу, визначеному автоматизованою системою документообігу суду.

    Заява про перегляд судового рішення господарського суду реєструється у день її надходження та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу, визначеному автоматизованою системою документообігу суду.

    Суддя-доповідач протягом трьох днів здійснює перевірку відповідності заяви вимогам цього Кодексу. У разі якщо заяву подано без додержання вимог статей 11118 та 11119 цього Кодексу, заявник письмово повідомляється про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути.

    Суддя-доповідач протягом трьох днів здійснює перевірку відповідності заяви вимогам цього Кодексу. У разі якщо заяву подано без додержання вимог статей 11118 та 11119 цього Кодексу, заявник письмово повідомляється про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути.

    У разі якщо заявник усунув недоліки заяви в установлений строк, вона вважається поданою в день первинного її подання до Вищого господарського суду України.

    Якщо заявник усунув недоліки заяви в установлений строк, вона вважається поданою в день первинного її подання до Верховного Суду України.

    Заява повертається заявнику, у разі якщо:

    1) заявник не усунув її недоліки протягом установленого строку;

    Заява повертається заявнику у разі, якщо:

    1) заяву подано без додержання вимог статей 11118 та 11119 цього Кодексу і заявник не усунув її недоліки протягом установленого строку;

    2) заяву подано особою, яка не наділена правом на подання такої заяви;

    2) заяву подано особою, яка не наділена правом на подання такої заяви;

    3) заяву підписано особою, яка не має права її підписувати;

    3) заяву підписано особою, яка не має права її підписувати;

    4) є ухвала Вищого господарського суду України про відмову у прийнятті справи до провадження за наслідками її розгляду, винесена з аналогічних підстав.

    4) є ухвала Верховного Суду України про відмову у прийнятті справи до провадження за наслідками її розгляду, винесена у цій справі з аналогічних підстав.

    Повернення заяви на підставах, зазначених у частині четвертій цієї статті, не перешкоджає повторному зверненню в разі належного оформлення заяви або на інших підставах, ніж ті, що були предметом розгляду.

    Повернення заяви на підставах, зазначених у частині четвертій цієї статті, не перешкоджає повторному зверненню в разі належного оформлення заяви або на інших підставах, ніж ті, що були предметом розгляду.

    За відсутності підстав для повернення заяви, в якій міститься клопотання особи про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, суддя-доповідач невідкладно постановляє ухвалу про витребування такої копії рішення разом з її автентичним перекладом в органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи.

    За відсутності підстав для повернення заяви, в якій міститься клопотання особи про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, суддя-доповідач невідкладно постановляє ухвалу про витребування такої копії рішення разом з її автентичним перекладом в органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи.

    Стаття 11121. Допуск Вищим господарським судом України справи до провадження

    Стаття 11121. Допусксправи до провадження

    Вирішення питання про допуск справи до провадження здійснюється колегією у складі п'яти суддів Вищого господарського суду України, яка формується без участі суддів, що прийняли рішення, яке оскаржується, в порядку, встановленому частиною третьою статті 21 цього Кодексу.

    Питання про допуск справи до провадження вирішується суддею-доповідачем, визначеним у порядку, встановленому частиною третьою статті 21 цього Кодексу.

    У разі якщо суддя-доповідач дійде  висновку, що подана заява є обгрунтованою, він відкриває провадження.

    У разі якщо суддя-доповідач дійде  висновку, що подана заява є необгрунтованою, вирішення питання про допуск справи до провадження здійснюється колегією з трьох суддів у складі судді-доповідача та двох суддів, визначених автоматизованою системою документообігу суду додатково. Провадження відкривається, якщо хоча б один суддя зі складу колегії дійшов висновку про необхідність його відкриття.

    Про допуск справи до провадження або відмову в такому допуску Вищий господарський суд України протягом п'ятнадцяти днів з дня надходження заяви, а в разі витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, - з дня надходження такої копії постановляє ухвалу. Ухвала постановляється без виклику осіб, які беруть участь у справі. Ухвала про допуск справи до провадження або про відмову в такому допуску повинна бути обґрунтованою.

    Ухвала про відкриття провадження або ухвала про відмову у допуску справи до провадження виноситься протягом п'ятнадцяти днів з дня надходження заявиабо усунення заявником недоліків, а в разі витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, - з дня надходження такої копії.

     

     

    Розгляд питання про допуск справи до провадження здійснюється без повідомлення осіб, які беруть участь у справі.

    Ухвала про допуск справи до провадження разом із заявою про перегляд судового рішення та доданими до неї документами надсилається до Верховного Суду України протягом п'яти днів з дня її постановлення. Копія ухвали про допуск справи надсилається разом з копією заяви особам, які беруть участь у справі, а в разі відмови у допуску - особі, яка подала заяву.

    Якщо за результатами розгляду питання про допуск справи до провадження з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 11116 цього Кодексу, буде встановлено, що порушення Україною міжнародних зобов'язань є наслідком недотримання норм процесуального права, Вищий господарський суд України постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі та вирішує питання про необхідність витребування справи. Розгляд справи здійснюється колегією у складі п'яти суддів Вищого господарського суду України за правилами, встановленими для перегляду справ у касаційному порядку.

    Копія ухвали про відкриття провадження або відмову у допуску справи до провадження надсилається разом із копією заяви особам, які беруть участь у справі.

     

    Стаття 11122. Підготовка справи до розгляду у Верховному Суді України

    Стаття 11122. Підготовка справи до розгляду

    Ухвала про допуск справи до провадження разом із заявою про перегляд судового рішення та доданими до неї документами реєструється у Верховному Суді України в день її надходження та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу, визначеному автоматизованою системою документообігу суду. Суддя-доповідач протягом трьох днів постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі та надсилає її копії особам, які беруть участь у справі.

     

    Суддя-доповідач протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження здійснює підготовку справи до розгляду Верховним Судом України:

    1) виносить ухвалу про витребування матеріалів справи та направляє її до відповідного суду;

    Суддя-доповідач протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження здійснює підготовку справи до розгляду Верховним Судом України:

     

    1) надсилає ухвалу про відкриття провадження та витребування матеріалів справидо відповідного суду, який не пізніше трьох робочих днів з дня її надходження надсилає справу до Верховного Суду України;

    2) вирішує питання про зупинення виконання відповідних судових рішень;

    2) вирішує питання про зупинення виконання відповідних судових рішень;

    21) вирішує питання про поновлення строку для подання заяви про перегляд судового рішення або про залишення заяви без розгляду, якщо таке питання не розглядалося у Вищому господарському суді України;

     

    3) доручає відповідним фахівцям науково-консультативної ради при Верховному Суді України підготувати науковий висновок щодо норми матеріального права, яка неоднаково застосована судом (судами) касаційної інстанції у подібних правовідносинах;

    3)звертається до відповідних фахівців Науково-консультативної радипри Верховному Суді України стосовно підготовки наукового висновку щодо нормиправа, яка неоднаково застосована судом (судами) касаційної інстанції, крім випадків, коли висновок щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах був раніше отриманий Верховним Судом України;

    4) визначає органи державної влади, представники яких можуть дати пояснення в суді щодо суті правового регулювання цією нормою закону, та дає розпорядження про їх виклик до суду;

    4) у разі необхідності визначає органи державної влади, представники яких можуть дати пояснення в суді щодо застосування норми права, та викликає цих представників до суду;

     

    5) здійснює інші заходи, необхідні для вирішення питання про усунення розбіжностей у застосуванні норми матеріального права.

    5) здійснює інші заходи, необхідні для розгляду справи.

    За наслідками проведення підготовчих дій суддя-доповідач готує доповідь і постановляє ухвалу про закінчення підготовки та призначення справи до розгляду Верховним Судом України.

    Після надходження витребуваних матеріалів справи та завершення інших підготовчих дій суддя-доповідач виносить ухвалу про призначення справи до розгляду Верховним Судом України.

     

    Стаття 11123. Порядок розгляду справи Верховним Судом України

    Стаття 11123. Порядок розгляду справи Верховним Судом України

     

    Справи розглядаються Верховним Судом України за правилами, визначеними розділом ХІІ1 цього Кодексу, з  особливостями, встановленими цим розділом.

    У Верховному Суді України справа про перегляд судового рішення у господарській справі з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що мало наслідком ухвалення різних за змістом судових рішень, розглядається на засіданні Судової палати у господарських справах Верховного Суду України.Засіданняє правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин суддів відскладу Судової палати у господарських справах Верховного Суду України.

    У Верховному Суді України справа про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 – 3 частини першої статті 11116 цього Кодексу,  розглядається Судовою палатою у господарських справах Верховного Суду України.Засідання судової палати є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин суддів від загального складу Судової палати у господарських справах Верховного Суду України.

    Якщо судове рішення у господарській справі оскаржується з підстав неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права судами касаційної інстанції різної юрисдикції, справа розглядається на спільному засіданні судових палат Верховного Суду України, до складу яких входять судді відповідної спеціалізованої юрисдикції. Таке засідання є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин суддів від загального складу відповідних судових палат Верховного Суду України.

    Якщо судове рішенняоскаржується з підстав неоднакового застосування однієї і тієї самої норми права судами касаційної інстанції різної юрисдикції,справа розглядається на спільному засіданні відповідних судових палат Верховного Суду України. Засідання є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин суддів від загального складу кожної з відповідних судових палат Верховного Суду України.

     

     

    У разі якщо під час розгляду справи Верховний Суд України встановить, що існує необхідність відійти від висновку про застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду України, яка була прийнята іншим складом суду (іншою палатою чи палатами, які брали участь у спільному засіданні), справа передається на розгляд спільного засідання судових палат Верховного Суду України, яке проводиться за участю палати (палат), яка розглядала справу до моменту її передання, та палати (палат), яка приймала відповідну постанову Верховного Суду України. Засідання є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин суддів від загального складу кожної з  відповідних судових палат Верховного Суду України.

    Справа про перегляд судового рішення з підстави, встановленої пунктом 2 частини першої статті 11116 цього Кодексу, розглядається на спільному засіданні всіх судових палат Верховного Суду України. Засідання є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин суддів від складуВерховного Суду України, визначеного законом.

    Справа про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 11116 цього Кодексу, розглядається на спільному засіданні всіх судових палат Верховного Суду України. Засідання є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин суддів від загального складу кожної з судових палат Верховного Суду України.

    Відкриття судового засідання, оголошення складу суду, роз'яснення права відводу, роз'яснення учасникам господарського процесу їх прав та обов'язків здійснюються відповідно до розділу XI цього Кодексу.

    Після проведення процесуальних дій, зазначених у частині четвертій цієї статті, та розгляду клопотань осіб, які беруть участь у справі, суддя-доповідач доповідає в необхідному обсязі про зміст вимог, викладених у заяві про перегляд судових рішень господарських судів, та результати проведених ним підготовчих дій.

     

    Особа, яка подала заяву про перегляд судових рішень господарських судів, та особи, які брали участь у справі, у разі їх прибуття у судове засідання мають право надати пояснення по суті заявлених вимог. У разі якщо такі заяви подали обидві сторони, першим дає пояснення позивач. Для з'ясування сутності норми матеріального права, що неоднаково застосована, можуть заслуховуватися пояснення представників органів державної влади.

     

    Неприбуття сторін або інших осіб, які беруть участь у справі і належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду справи, для участі у судовому засіданні не перешкоджає судовому розгляду справи.

     

    Після закінчення заслуховування пояснень осіб, зазначених у частині шостій цієї статті, суд виходить до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення.

     

     

    На засіданнях Судової палати у господарських справах Верховного Суду України або на спільному засіданні судових палат головує суддя-доповідач.

    Строк розгляду справи Верховним Судом України не може перевищувати одного місяця з дня відкриття провадження у справі.

    Строк розгляду справи Верховним Судом України не може перевищувати одного місяця з дня призначення справи до розгляду.

    Стаття 11125. Постанова Верховного Суду України про задоволення заяви

    Стаття 11125. Постанова Верховного Суду України про задоволення заяви

    Суд задовольняє заяву у випадку наявності однієї з підстав, передбачених статтею 11116 цього Кодексу.

     

    Суд задовольняє заяву за наявності однієї з підстав, передбачених частиною першою статті 11116 цього Кодексу.

    У разі якщо суд установить, що судове рішення у справі, яка переглядається з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 11116 цього Кодексу, є незаконним, він скасовує його повністю або частково і приймає нове судове рішення, яке має містити висновок про правильне застосування норми матеріального права щодо спірних правовідносин та обґрунтування помилковості висновків суду касаційної інстанції з цього питання.

     

    За наявності підстав, передбачених пунктами 1 – 3 частини першої статті 11116 цього Кодексу, суд має право:

    1) в разі порушення судом (судами) норми процесуального права, що перешкоджає подальшому провадженню у справі або полягає у порушенні правил підвідомчості (предметної підсудності):

    а) скасувати судове рішення повністю або частково і передати справу на розгляд до відповідного суду першої, апеляційної чи касаційної інстанції або

    б) скасувати судове рішення повністю або частково і припинити провадження у справі повністю або в певній частині;

    2) в разі неправильного застосування судом (судами) норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору:

    а) скасувати судове рішення (судові рішення) та  ухвалити нове судове рішення чи змінити судове рішення або

    б) скасувати судове рішення (судові рішення) та  залишити в силі судове рішення (судові рішення), що було помилково скасовано судом апеляційної та/або касаційної інстанції.

    У разі якщо судове рішення у справі переглядається з підстави, визначеної пунктом 2 частини першої статті 11116 цього Кодексу, суд скасовує оскаржуване рішення повністю або частково і має право прийняти нове судове рішення або направити справу на новий розгляд до суду, який виніс оскаржуване рішення.

     

    За наявності підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 11116 цього Кодексу, суд має право:

    1) скасувати судове рішення (судові рішення) повністю або частково і прийняти нове судове рішення чи змінити судове рішення;

    2) скасувати судове рішення (судові рішення) повністю або частково і передати справу на новий розгляд до суду, який ухвалив оскаржуване судове рішення;

    3) скасувати судові рішення і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

     

    Суд не має права передавати справу на новий розгляд в інших випадках, ніж зазначені у підпункті "а"                   пункту 1 частини другої та пункті 2 частини третьої цієї статті.

    Постанова Верховного Суду України про задоволення заяви має бути вмотивованою.

    У постанові Верховного Суду України, прийнятій за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктами 1 і 2 частини першої статті 11116 цього Кодексу, має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, що була неоднаково застосована.

     

    Стаття 11126. Постанова Верховного Суду України про відмову в задоволенні заяви

    Стаття 11126. Постанова Верховного Суду України про відмову в задоволенні заяви

    Верховний Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, що стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

    Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, що стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, або норми права у рішенні, про перегляд якого подана заява, застосовані правильно.

    Постанова про відмову в задоволенні заяви має бути вмотивованою.

    Постанова про відмову в задоволенні заяви має бути вмотивованою.

     

    У постанові Верховного Суду України про відмову у задоволенні заяви, прийнятій за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 11116 цього Кодексу у зв’язку з правильністю застосування норми права, має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

     

    Стаття 11128. Обов'язковість судових рішень Верховного Суду України

    Стаття 11128. Обов'язковість судових рішень Верховного Суду України

    Рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

    Висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений в його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 11116 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

    Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.

    Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.

    Рішення Верховного Суду України, прийняті за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених статтею 11116 цього Кодексу, підлягають опублікуванню на офіційному веб-сайті Верховного Суду України не пізніш як через десять днів з дня їх прийняття.

    Постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення, підлягають опублікуванню на офіційному веб-сайті Верховного Суду України не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня їх прийняття.

     

    3. Цивільний процесуальний кодекс України

     

    Стаття 88. Розподіл судових витрат між сторонами

    Стаття 88. Розподіл судових витрат між сторонами

    5. Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

    5. Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції чи Верховний Суд України, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

    Стаття 214. Питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення

    Стаття 214. Питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення

    2. При виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 цього Кодексу.

    2. При виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин, суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 цього Кодексу.

     

    Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

    Стаття 355. Підстави для подання заяви про перегляд судових рішень

    Стаття 355. Підстави для подання заяви про перегляд судових рішень

    1. Заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав:

    1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

    1. Заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав:

    1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

     

    2) неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального                права – при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності або встановленої законом компетенції судів щодо розгляду цивільних справ;

    2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

    3) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні даної справи судом;

     

    4) невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

     

    Стаття 356. Строк подання заяви про перегляд судових рішень

    Стаття 356. Строк подання заяви про перегляд судових рішень

    1. Заява про перегляд судових рішень подається протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення, щодо якого подано заяву про перегляд, або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання, на підтвердження підстав, установлених пунктом 1 частини першої статті 355 цього Кодексу, якщо воно ухвалено пізніше, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.

    1.Заява про перегляд судових рішень подається протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення, щодо якого подано заяву про перегляд, або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання, на підтвердження підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, якщо воно ухвалено пізніше, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.

    2. Заява про перегляд судових рішень з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, може бути подана не пізніше одного місяця з дня, коли особі, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, стало відомо про набуття цим рішенням статусу остаточного.

    2.Заява про перегляд судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 355 цього Кодексу, подається не пізніше одного місяця з дня, коли особі, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, стало або повинно було стати відомо про набуття цим рішенням статусу остаточного.

     

    3. Заява про перегляд судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 355 цього Кодексу, подається протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення, щодо якого подається заява про перегляд, або з дня прийняття постанови Верховного Суду України, на яку здійснюється посилання на підтвердження підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 355 цього Кодексу, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.

    3. У разі пропущення строку, встановленого частинами першою, другою цієї статті, з причин, визнаних поважними, суд за клопотанням особи, яка подала заяву про перегляд судового рішення, може поновити цей строк. Заява про перегляд судового рішення залишається без розгляду, якщо особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, а також якщо в поновленні строку відмовлено. Питання про поновлення строку для подання заяви про перегляд судового рішення або про залишення заяви без розгляду вирішується судом без виклику осіб, які беруть участь у справі, та за результатами розгляду постановляється відповідна ухвала.

    4. У разі пропущення строку, встановленого частинами першою-третьою цієї статті, з причин, визнаних поважними, суд за клопотанням особи, яка подала заяву про перегляд судового рішення, може поновити цей строк. Питання про поновлення строку вирішується колегією суддів під час вирішення питання допуску справи до провадження.

    Стаття 357. Вимоги до заяви про перегляд судових рішень

    Стаття 357. Вимоги до заяви про перегляд судових рішень

    1. Заява про перегляд судових рішень подається у письмовій формі.

    1. Заява про перегляд судових рішень подається у письмовій формі.

    2. У заяві про перегляд судових рішень зазначаються:

     1) найменування суду, до якого подається заява;

    2. У заяві про перегляд судових рішень зазначаються:

    1) найменування суду, до якого подається заява;

    2) ім'я (найменування), поштова адреса особи, яка подає заяву, та осіб, які беруть участь у справі, а також їхні номери засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

    2) ім'я (найменування), поштова адреса особи, від імені якої діє представник, та осіб, які беруть участь у справі, а також їхні номери засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

    3) конкретні різні за змістом судові рішення, в яких має місце неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах;

    3) обгрунтування підстав для перегляду судового рішення, передбачених статтею 355 цього Кодексу;

    4) обґрунтування необхідності перегляду судових рішень у зв'язку з ухваленням рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, якщо заява подана на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 355 цього Кодексу;

     

     

    5) вимоги особи, яка подає заяву;

    4) вимоги особи, яка подає заяву;

    6) у разі необхідності - клопотання;

    5) у разі необхідності – клопотання;

    7) перелік матеріалів, які додаються.

    6) перелік матеріалів, які додаються.

    3. Заява підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження.

    3. Заява підписується представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження.

    Стаття 358. Порядок подання заяви про перегляд судових рішень

    Стаття 358. Порядок подання заяви про перегляд судових рішень

    1. Заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ. До заяви додаються:

    1) копії заяви відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі;

    Заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України.

    До заяви повинні бути додані:

    1) копії заяви відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі;

    2) копії судових рішень, про перегляд яких подано заяву;

    2) копії судових рішень, про перегляд яких подано заяву;

    3) копії різних за змістом судових рішень, в яких має місце неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах;

    3) копії різних за змістом судових рішень, якщо заява подається з підстави, передбаченої пунктами 1 і 2 частини першої статті 355цього Кодексу;

     

    4) копія постанови Верховного Суду України, якщо заява подається з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 355цього Кодексу;

    4) копія рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, або клопотання особи про витребування копії такого рішення в органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи, якщо її немає у розпорядженні особи, яка подала заяву, - у разі подання заяви про перегляд судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 355 цього Кодексу.

    2. До заяви додається документ про сплату судового збору. За подання і розгляд заяви на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, судовий збір не сплачується.

     

     

    5) копія рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, або клопотання особи про витребування копії такого рішення в органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи, якщо її немає у розпорядженні особи, яка подала заяву, - у разі подання заяви про перегляд судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 355 цього Кодексу.

    Стаття 359. Перевірка відповідності заяви вимогам цього Кодексу Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ

    Стаття 359. Перевірка відповідності заяви вимогам цього Кодексу

    1. Заява про перегляд судового рішення, яка надійшла до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, реєструється у день її надходження та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу, визначеному автоматизованою системою документообігу суду.

    1. Заява про перегляд судового рішення реєструється у день її надходження та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу, визначеному автоматизованою системою документообігу суду.

    2. Суддя-доповідач протягом трьох днів здійснює перевірку відповідності заяви вимогам цього Кодексу. У разі встановлення, що заяву подано без додержання вимог статей 357 та 358 цього Кодексу, заявник письмово повідомляється про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути.

    2. Суддя-доповідач протягом трьох днів здійснює перевірку відповідності заяви вимогам цього Кодексу. У разі встановлення, що заяву подано без додержання вимог статей 357 та 358 цього Кодексу, заявник письмово повідомляється про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути.

    3. Якщо заявник усунув недоліки заяви в установлений строк, вона вважається поданою у день первинного її подання до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

    3. Якщо заявник усунув недоліки заяви в установлений строк, вона вважається поданою у день первинного її подання до Верховного Суду України.

    4. Заява повертається заявнику, якщо:

    1) заявник не усунув недоліки протягом установленого строку;

    2) заяву подано особою, яка не має права на подання такої заяви;

    3) заявупідписано від імені особи, яка не має повноважень на ведення справи;

    4) є ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ про відмову у допуску справи до провадження за наслідками її розгляду, прийнята з аналогічних підстав.

    4. Заява повертається заявнику, якщо:

    1) заяву подано без додержання вимог статей 357 та 358 цього Кодексу і заявник не усунув недоліки протягом установленого строку;

    2) заяву подано особою, яка не має права на подання такої заяви;

    3) заяву від імені заявника підписано особою, яка не має повноважень на ведення справи;

    4) є ухвала Верховного Суду України про відмову у прийнятті справидо провадження за наслідками її розгляду, винесена у цій же справі з аналогічних підстав.

    5. Повернення заяви з підстав, зазначених у частині четвертій цієї статті, не перешкоджає повторному зверненню у випадку належного оформлення заяви або з інших підстав ніж ті, що були предметом розгляду.

    5. Повернення заяви з підстав, передбачених частиною четвертою цієї статті, не перешкоджає повторному зверненню у випадку належного оформлення заяви або з інших підстав ніж ті, що були предметом розгляду.

    6. За відсутності підстав для повернення заяви, в якій міститься клопотання особи про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, суддя-доповідач невідкладно постановляє ухвалу про витребування такої копії рішення разом з її автентичним перекладом в органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи.

    6. За відсутності підстав для повернення заяви, в якій міститься клопотання особи про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, суддя-доповідач невідкладно постановляє ухвалу про витребування такої копії рішення разом з її автентичним перекладом від органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи.

    Стаття 360. Допуск Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ справи до провадження

     

    Стаття 360. Допуск справи до провадження

    1.Вирішення питання про допуск справи до провадження здійснюється колегією у складі п'яти суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, яка формується у порядку, встановленому частиною третьою статті 111 цього Кодексу, без участі суддів, що прийняли рішення, яке оскаржується.

    1. Питання про допуск справи до провадження вирішується суддею-доповідачем, визначеним у порядку, встановленому частиною третьою статті 111 цього Кодексу.

    У разі якщо суддя-доповідач дійде  висновку, що подана заява є обгрунтованою, він відкриває провадження.

    У разі якщо суддя-доповідач дійде  висновку, що подана заява є необгрунтованою, вирішення питання про допуск справи до провадження здійснюється колегією з трьох суддів у складі судді-доповідача та двох суддів, визначених автоматизованою системою документообігу суду додатково. Провадження відкривається, якщо хоча б один суддя із складу колегії дійшов висновку про необхідність його відкриття.

    2. Про допуск справи до провадження або відмову в такому допуску Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом п'ятнадцяти днів з дня надходження заяви, а в разі витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, - з дня надходження такої копії постановляє ухвалу. Ухвала постановляється без виклику осіб, які беруть участь у справі. Ухвала про допуск справи до провадження або про відмову в такому допуску повинна бути обґрунтованою.

    2. Ухвала про відкриття провадження або ухвала про відмову у допуску справи до провадження виноситься протягом п'ятнадцяти днів з дня надходження заявиабо з дня усунення заявником недоліків, а в разі витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, - з дня надходження такої копії.

     

    3. Ухвала про допуск справи до провадження разом із заявою про перегляд судового рішення та доданими до неї документами надсилається до Верховного Суду України протягом п'яти днів з дня її постановлення. Копія ухвали про допуск справи надсилається разом із копією заяви особам, які беруть участь у справі, а в разі відмови у допуску особі, яка подала заяву.

    3. Розгляд питання про допуск справи до провадження відбувається без повідомлення осіб, які беруть участь у справі.

     

    4. Якщо за результатами розгляду питання про допуск справи до провадження з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, буде встановлено, що порушення Україною міжнародних зобов'язань є наслідком недотримання норм процесуального права, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі та вирішує питання про необхідність витребування справи. Розгляд справи здійснюється колегією у складі п'яти суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за правилами, встановленими для перегляду справ у касаційному порядку.

    4. Копія ухвали про відкриття провадження або про відмову у допуску справи до провадження надсилається разом із копією заяви особам, які беруть участь у справі.

     

     

    Стаття 3601. Підготовка справи до розгляду у Верховному Суді України

    Стаття 3601. Підготовка справи до розгляду у Верховному Суді України

    1. Ухвала про допуск справи до провадження разом із заявою про перегляд судового рішення та доданими до неї документами реєструється у день її надходження, але не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу, визначеному автоматизованою системою документообігу суду. Суддя-доповідач протягом трьох днів постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі та надсилає її копії особам, які беруть участь у справі.

     

    2. Суддя-доповідач протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження здійснює підготовку справи до розгляду Верховним Судом України:

     

    1) виносить ухвалу про витребування матеріалів справи та направляє її до відповідного суду;

    1. Суддя-доповідач протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження здійснює підготовку справи до розгляду Верховним Судом України:

     

    1) надсилає ухвалу про відкриття провадження та витребування матеріалів справи до відповідного суду, який не пізніше трьох робочих днів з дня її надходження надсилає справу до Верховного Суду України;

    2) вирішує питання про зупинення виконання відповідних судових рішень;

    2) вирішує питання про зупинення виконання відповідних судових рішень;

    21) вирішує питання про поновлення строку для подання заяви про перегляд судового рішення або про залишення заяви без розгляду, якщо таке питання не розглядалося у Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ;

     

    3) доручає відповідним фахівцям науково-консультативної ради при Верховному Суді України підготувати науковий висновок щодо норми матеріального права, яка неоднаково застосована судом (судами) касаційної інстанції у подібних правовідносинах;

    3) звертається до відповідних фахівців Науково-консультативної ради при Верховному Суді України стосовно підготовки наукового висновкущодо норми права, яка неоднаково застосована судом (судами) касаційної інстанції, крім випадків, коли висновок щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах був раніше отриманий Верховним Судом України;

    4) визначає органи державної влади, представники яких можуть дати пояснення в суді щодо суті правового регулювання цією нормою закону та дає розпорядження про їх виклик до суду;

    4) у разі необхідності визначає органи державної влади, представники яких можуть дати пояснення в суді щодо застосування норми права, та викликає цих представників до суду;

    5)здійснює інші заходи, необхідні для вирішення питання про усунення розбіжностей у застосуванні норми матеріального права.

    5) здійснює інші заходи, необхідні для розгляду справи.

     

     

    2. Після надходження витребуваних матеріалів справи та завершення інших підготовчих дій, суддя-доповідач виносить ухвалу про призначення справи до розгляду Верховним Судом України.

     

    Стаття 3602. Порядок розгляду справи Верховним Судом України

    Стаття 3602. Порядок розгляду справи Верховним Судом України

    1. У Верховному Суді України справа про перегляд судового рішення з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що мало наслідком ухвалення різних за змістом судових рішень, розглядається на засіданні Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України. Засідання є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин суддів від складу Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України.

    Якщо судове рішення оскаржується з підстав неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права судами касаційної інстанції різної юрисдикції, справа розглядається на спільному засіданні судових палат Верховного Суду України, до складу яких входять судді відповідної спеціалізованої юрисдикції. Засідання є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин суддів від загального складу відповідних судових палат Верховного Суду України.

    1. Справи розглядаються Верховним Судом України за правилами, встановленими главами 2 і 3 розділу V цього Кодексу.

    2. Справа про перегляд судового рішення з підстави, встановленої пунктом 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, розглядається на спільному засіданні всіх судових палат Верховного Суду України. Засідання є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин суддів від складу Верховного Суду України, визначеного законом.

    2. У Верховному Суді України справа про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4 частини першої статті 355цього Кодексу,  розглядається Судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду України. Засідання Судової палати є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин суддів від загального складу Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України.

    Якщо судове рішення оскаржується з підстав неоднакового застосування однієї і тієї самої норми права судами касаційної інстанції різної юрисдикції, справа розглядається на спільному засіданні відповідних судових палат Верховного Суду України. Засідання є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин суддів від загального складу кожної з відповідних судових палат Верховного Суду України.

    3. Відкриття судового засідання, оголошення складу суду, роз'яснення права відводу, роз'яснення особам, які беруть участь у справі, їх прав та обов'язків здійснюється відповідно до глави 4 розділу III цього Кодексу.

    3. У разі якщо під час розгляду справи Верховний Суд України встановить необхідність відійти від висновку про застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду України, яка була прийнята іншим складом суду (іншою палатою чи палатами, які брали участь у спільному засіданні), справа передається на розгляд спільного засідання палат Верховного Суду України, яке проводиться за участю палати (палат), що розглядала справу до моменту її передання, та палати (палат), яка приймала відповідну постанову Верховного Суду України. Засідання є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин суддів від загального складу кожної з відповідних судових палат Верховного Суду України.

    4. Після проведення процесуальних дій, зазначених у частині третій цієї статті, та розгляду клопотань осіб, які беруть участь у справі, суддя-доповідач доповідає в необхідному обсязі про зміст вимог, викладених у заяві про перегляд судових рішень, та результати проведених ним підготовчих дій.

    4. Справа про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 355 цього Кодексу, розглядається на спільному засіданні всіх судових палат Верховного Суду України. Засідання є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин суддів від загального складу кожної з судових палат Верховного Суду України

    На засіданнях Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України або на спільному засіданні судових палат головує  суддя-доповідач.

    5. Особа, яка подала заяву про перегляд судових рішень, та особи, що приєдналися до неї, у разі їх прибуття у судове засідання мають право надати пояснення по суті заявлених вимог. Якщо такі заяви подали обидві сторони, першим дає пояснення позивач. Для з'ясування сутності норми матеріального права, яка неоднаково застосована, можуть заслуховуватися пояснення представників органів державної влади.

     

    6. Неприбуття сторін або інших осіб, які беруть участь у справі і належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, для участі у судовому засіданні не перешкоджає судовому розгляду справи.

     

    7. Після закінчення заслуховування пояснень осіб, зазначених у частині п'ятій цієї статті, суд виходить до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення.

     

    8. Строк розгляду справи Верховним Судом України не може перевищувати одного місяця з дня відкриття провадження у справі.

    5. Строк розгляду справи Верховним Судом України не може перевищувати одного місяця з дня призначення справи до розгляду.

    Стаття 3604. Постанова Верховного Суду України про задоволення заяви

    Стаття 3604. Постанова Верховного Суду України про задоволення заяви

    1. Суд задовольняє заяву у разі наявності однієї з підстав, передбачених статтею 355 цього Кодексу.

    2. Якщо суд установить, що судове рішення у справі, яка переглядається з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 цього Кодексу, є незаконним, він скасовує його повністю або частково і приймає нове судове рішення, яке має містити висновок про правильне застосування норми матеріального права щодо спірних правовідносин та обґрунтування помилковості висновків суду касаційної інстанції з цього питання.

    1. Суд задовольняє заяву за наявності однієї з підстав, передбачених частиною першою статті 355 цього Кодексу.

    2. За наявності підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4 частини першої статті 355 цього Кодексу, суд має право:

    1) у разі порушення судом (судами) норми процесуального права, що перешкоджає подальшому провадженню у справі або полягає у порушенні правил підсудності справ або встановленої законом компетенції судів щодо розгляду цивільних справ:

    а) скасувати судове рішення повністю або частково і передати справу на розгляд до відповідного суду першої, апеляційної чи касаційної інстанції;  або

    б) скасувати судове рішення повністю або частково і закрити провадження у справі повністю або в певній частині;

     

    2) у разі неправильного застосування судом (судами) норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору:

    а) скасувати судове рішення (судові рішення) та  ухвалити нове судове рішення чи змінити судове рішення; або

    б) скасувати судове рішення (судові рішення) та  залишити в силі судове рішення (судові рішення), що було помилково скасовано судом апеляційної та/або касаційної інстанції.

    3. Якщо судове рішення у справі переглядається з підстави, визначеної пунктом 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, суд скасовує оскаржуване рішення повністю або частково і має право прийняти нове судове рішення або направити справу на новий розгляд до суду, який виніс оскаржуване рішення.

    3. 3а наявності підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 355 цього Кодексу, суд має право:

    1) скасувати судове рішення (судові рішення) повністю або частково і прийняти нове судове рішення чи змінити судове рішення;

    2) скасувати судове рішення (судові рішення) повністю або частково і передати справу на новий розгляд до суду, який ухвалив оскаржуване судове рішення;

    3) скасувати судові рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

     

    4. Суд не має права передати справу на новий розгляд в інших випадках, ніж зазначені у підпункті "а"              пункту 1 частини другої та у пункті 2 частини третьої цієї статті.

    4. Постанова Верховного Суду України про задоволення заяви має бути вмотивованою.

    5. У постанові Верховного Суду України, прийнятій за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, що була неоднаково застосована.

     

    Стаття 3605. Постанова Верховного Суду України про відмову в задоволенні заяви

    Стаття 3605. Постанова Верховного Суду України про відмову у задоволенні заяви

    1. Верховний Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

    1. Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, або норми права у рішенні, про перегляд якого подана заява, були застосовані правильно.

    2. Постанова про відмову в задоволенні заяви має бути вмотивованою.

     

    2. У постанові Верховного Суду України про відмову у задоволенні заяви, прийнятій за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, у зв’язку з правильністю застосування норми права, має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права.

    Стаття 3607. Обов'язковість судових рішень Верховного Суду України

    Стаття 3607. Обов'язковість судових рішень Верховного Суду України

    1. Рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

    1. Висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений в його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

    Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

    2. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

    2. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

    3. Рішення Верховного Суду України, прийняті за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених статтею 355 цього Кодексу, підлягають опублікуванню на офіційному веб-сайті Верховного Суду України не пізніш як через десять днів з дня їх прийняття.

    3. Постанови Верховного Суду України,прийняті за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення, підлягають опублікуванню на офіційному веб-сайті Верховного Суду України не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня їх прийняття.

     

    4. Кодекс адміністративного судочинства України

     

    Стаття 94. Розподіл судових витрат

    Стаття 94. Розподіл судових витрат

    6. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

    6. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції або Верховний Суд України, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

    Стаття 161. Питання, які вирішує суд при прийнятті постанови

    Стаття 161. Питання, які вирішує суд при прийнятті постанови

    2. При виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

    2. При виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

    Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

    Стаття 237. Підстави для подання заяви про перегляд судових рішень

    Стаття 237. Підстави для подання заяви про перегляд судових рішень

    1. Заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути поданавиключно з мотивів:

    1. Заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з підстав:

     

    1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

    1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

     

    2) неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права – при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів;

    2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом;

    3) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні даної справи судом;

    3) порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 1711 цього Кодексу.

    4) порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 1711 цього Кодексу;

     

    5) невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

     

    Стаття 238. Строки подання заяви про перегляд судових рішень

    Стаття 238. Строки подання заяви про перегляд судових рішень

     

    1. Заява про перегляд судових рішень подається протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення, щодо якого заявлено клопотання про перегляд, або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання на підтвердження підстав, установлених пунктом 1 частини першої статті 237цього Кодексу, якщо воно ухвалено пізніше, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.

    1. Заява про перегляд судових рішень подається протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення, щодо якого заявлено клопотання про перегляд, або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання на підтвердження підстав, установлених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237цього Кодексу, якщо воно ухвалено пізніше, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.

    2. Заява про перегляд судових рішень з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, може бути подана не пізніше одного місяця з дня, коли особі, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, стало відомо про набуття цим рішенням статусу остаточного.

    2.Заява про перегляд судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 237 цього Кодексу, подається не пізніше одного місяця з дня, коли особі, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, стало або повинно було стати відомо про набуття цим рішенням статусу остаточного.

    3. Заява про перегляд судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 237 цього Кодексу, може бути подана не пізніше десяти днів з дня ухвалення судового рішення, щодо якого заявлено клопотання про перегляд.

    3. Заява про перегляд судових рішень з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 237 цього Кодексу, може бути подана не пізніше десяти днів з дня ухвалення судового рішення, щодо якого заявлено клопотання про перегляд.

     

    4. Заява про перегляд судового рішення на підставі, передбаченій пунктом 5 частини першої статті 237цього Кодексу, подається протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення,  щодо якого подається заява про перегляд, або з дня прийняття постанови Верховного Суду України, на яку здійснюється посилання на підтвердження підстави, передбаченої пунктом  5 частини першої статті 237 цього Кодексу, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.

    4. У разі пропущення строку, встановленого частинами першою, другою, третьою цієї статті, з причин, визнаних поважними, суд за клопотанням особи, яка подала заяву про перегляд судового рішення, може поновити цей строк. Заява про перегляд судового рішення залишається без розгляду, якщо особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Питання про поновлення строку для подання заяви про перегляд судового рішення або про залишення заяви без розгляду вирішується судом без виклику осіб, які беруть участь у справі, та за результатами розгляду постановляється відповідна ухвала.

     

     

     

    5. У разі пропущення строку, встановленого частинами першою – четвертою цієї статті, з причин, визнаних поважними, суд за клопотанням особи, яка подала заяву про перегляд судового рішення, може поновити цей строк у межах одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява. Питання про поновлення строку вирішується колегією суддів під час вирішення питання про допуск справи до провадження.

     

    Стаття 239. Вимоги до заяви про перегляд судових рішень

    Стаття 239. Вимоги до заяви про перегляд судових рішень

    2. У заяві про перегляд судових рішень зазначаються:

    1) найменування суду, до якого подається заява;

    2. У заяві про перегляд судових рішень зазначаються:

    1) найменування суду, до якого подається заява;

    2) ім'я (найменування), поштова адреса особи, яка подає заяву, та осіб, які беруть участь у справі, а також їхні номери засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

    2) ім'я (найменування), поштова адреса особи, від імені якої діє представник, та осіб, які беруть участь у справі, а також їхні номери засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

    3) конкретні різні за змістом судові рішення, в яких має місце неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах;

    3) обгрунтування підстав для перегляду судових рішень, передбачених статтею 237 цього Кодексу;

    4) обгрунтування необхідності перегляду судових рішень у зв'язку із ухваленням рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, якщо заява подана з підстави, встановленої пунктом 2 частини першої статті 237 цього Кодексу;

     

     

    Виключається

     

     

    41) обгрунтування порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 1711 цього Кодексу, якщо заява подана з підстав, встановлених пунктом 3 частини першої статті 237 цього Кодексу.

     

     

    Виключається

     

    5) вимоги особи, яка подає заяву;

    5) вимоги особи, яка подає заяву;

    3. Заява підписується особою, яка її подає, або представником особи, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження.

    3. Заява підписується представником особи, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження.

     

    Стаття 2391. Порядок подання заяви про перегляд судових рішень

    Стаття 2391. Порядок подання заяви про перегляд судових рішень

    1. Заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, а з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 237 цього Кодексу, - безпосередньо до Верховного Суду України. До заяви мають бути додані:

    1. Заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України. До заяви мають бути додані:

    1) копії заяви відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі;

    1) копії заяви відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі;

    2) копії судових рішень, про перегляд яких подано заяву;

    2) копії судових рішень, про перегляд яких подано заяву;

    3) копії різних за змістом судових рішень, в яких має місце неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах;

    3) копії різних за змістом судових рішень, якщо заява подається з підстави, передбачених пунктами 1, 2, 4 частини першої статті 237цього Кодексу;

     

    4) копія постанови Верховного Суду України, якщо заява подається з підстави, передбаченої пунктом 5 частини першої статті 237цього Кодексу;

    4) копія рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, або клопотання особи про витребування копії такого рішення в органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи, якщо її немає у розпорядженні особи, яка подала заяву, - у разі подання заяви про перегляд судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 237 цього Кодексу.

    5) копія рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, або клопотання особи про витребування копії такого рішення в органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи, якщо її немає у розпорядженні особи, яка подала заяву, - у разі подання заяви про перегляд судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 237 цього Кодексу.

    Стаття 2392. Перевірка Вищим адміністративним судом України відповідності заяви вимогам цього Кодексу

    Стаття 2392. Перевірка відповідності заяви вимогам цього Кодексу

    1. Заява про перегляд судового рішення, яка надійшла до Вищого адміністративного суду України, реєструється у день її надходження в порядку, встановленому частиною третьою статті 151 цього Кодексу, та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу.

    1. Заява про перегляд судового рішення реєструється у день її надходження в порядку, встановленому частиною третьою статті 151 цього Кодексу, та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу.

    2. Суддя-доповідач протягом трьох днів здійснює перевірку відповідності заяви вимогам цього Кодексу. У разі встановлення, що заяву подано без додержання вимог статей 239 та 2391 цього Кодексу, заявник письмово повідомляється про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути.

    2. Суддя-доповідач протягом трьох днів здійснює перевірку відповідності заяви вимогам цього Кодексу. У разі встановлення, що заяву подано без додержання вимог статей 239 та 2391 цього Кодексу, заявник письмово повідомляється про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути.

    3. Якщо заявник усунув недоліки заяви в установлений строк, вона вважається поданою у день первинного її подання до Вищого адміністративного суду України.

    3. Якщо заявник усунув недоліки заяви в установлений строк, вона вважається поданою у день первинного її подання до Верховного Суду України.

    4. Заява повертається заявнику, якщо:

    1) заявник не усунув її недоліки протягом установленого строку;

     

    4. Заява повертається заявнику, якщо:

    1) заяву подано без додержання вимог статей 239 та 2391 цього Кодексу і заявник не усунув її недоліки протягом установленого строку;

    2) заяву подано особою, яка не наділена правом на подання такої заяви;

    2) заяву від імені заявника підписано особою, яка не має повноважень на її підписання;

    3) заяву подано від імені особи, яка не має повноважень на ведення справи;

    3) заяву подано від імені особи, яка не має повноважень на ведення справи;

    4) є ухвала Вищого адміністративного суду України про відмову у допуску справи до провадження за наслідками її розгляду, прийнята з аналогічних підстав.

    4) є ухвала Верховного Суду України про відмову у допуску справи до провадження за наслідками її розгляду, прийнята з аналогічних підстав.

    5. Повернення заяви з підстав, зазначених у частині четвертій цієї статті, не перешкоджає повторному зверненню у разі належного оформлення заяви або з інших підстав, ніж ті, які були предметом розгляду.

    5. Повернення заяви з підстав, зазначених у частині четвертій цієї статті, не перешкоджає повторному зверненню у разі належного оформлення заяви або з інших підстав, ніж ті, які були предметом розгляду.

    7. Перевірка відповідності вимогам цього Кодексу заяви про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 237 цього Кодексу, здійснюється Верховним Судом України в порядку, передбаченому цією статтею.

     

     

    Виключається

    Стаття 240. Допуск Вищим адміністративним судом України справи до провадження

    Стаття 240. Допуск справи до провадження

    1. Вирішення питання про допуск справи до провадження здійснюється колегією у складі п'яти суддів Вищого адміністративного суду України, яка формується без участі суддів, що прийняли рішення, яке оскаржується, в порядку, встановленому частиною третьою статті 151 цього Кодексу.

    1. Питання про допуск справи до провадження вирішується суддею-доповідачем, визначеним у порядку, встановленому частиною третьою статті 151 цього Кодексу.

     

    У разі якщо суддя-доповідач дійде  висновку, що подана заява є обгрунтованою, він відкриває провадження.

    У разі якщо суддя-доповідач дійде  висновку, що подана заява є необгрунтованою, вирішення питання про допуск справи до провадження здійснюється колегією з трьох суддів у складі судді-доповідача та двох суддів, визначених автоматизованою системою документообігу суду додатково. Провадження відкривається, якщо хоча б один суддя із складу колегії дійшов висновку про необхідність його відкриття.

    2. Про допуск справи до провадження або відмову в такому допуску Вищий адміністративний суд України протягом п'ятнадцяти днів з дня надходження заяви, а в разі витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, - з дня надходження такої копії постановляє ухвалу. Ухвала постановляється без виклику осіб, які беруть участь у справі. Ухвала про допуск справи до провадження або про відмову в такому допуску повинна бути обгрунтованою.

    2. Ухвала про відкриття провадження або ухвала про відмову у допуску справи до провадження виноситься протягом п'ятнадцяти днів з дня надходження заяви або з дня усунення заявником недоліків, а в разі витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, - з дня надходження такої копії.

    3. Ухвала про допуск справи до провадження разом із заявою про перегляд судового рішення та доданими до неї документами надсилається до Верховного Суду України протягом п'яти днів з дня її постановлення. Копія ухвали про допуск справи надсилається разом із копією заяви особам, які беруть участь у справі, а в разі відмови у допуску - особі, яка подала заяву.

    3. Розгляд питання про допуск справи до провадження відбувається без виклику осіб, які беруть участь у справі.

     

    4. Якщо за результатами розгляду питання про допуск справи до провадження з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, буде встановлено, що порушення Україною міжнародних зобов'язань є наслідком недотримання норм процесуального права, Вищий адміністративний суд України постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі та вирішує питання про необхідність витребування справи. Розгляд справи здійснюється колегією у складі п'яти суддів Вищого адміністративного суду України за правилами, встановленими для перегляду справ у касаційному порядку.

    4. Копія ухвали про відкриття провадження або про відмову у допуску справи до провадження надсилається разом із копією заяви особам, які беруть участь у справі.

     

    5. Положення цієї статті не поширюються на заяви про перегляд судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 237 цього Кодексу, які подаються безпосередньо до Верховного Суду України.

     

     

     

     

    Стаття 2401. Підготовка справи до розгляду у Верховному Суді України

     

    Стаття 2401. Підготовка справи до розгляду

     

    1. Ухвала про допуск справи до провадження разом із заявою про перегляд судового рішення та доданими до неї документами реєструється у день її надходження в порядку, встановленому частиною третьою статті 151 цього Кодексу, та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу. Суддя-доповідач протягом трьох днів постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі та надсилає її копії особам, які беруть участь у справі.

     

    2. Суддя-доповідач протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження здійснює підготовку справи до розгляду Верховним Судом України, для чого:

    1. Суддя-доповідач протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження здійснює підготовку справи до розгляду Верховним Судом України, для чого:

    1) виносить ухвалу про витребування матеріалів справи та направляє її до відповідного суду;

    1) надсилає ухвалу про відкриття провадження та витребування матеріалів справи до відповідного суду, який не пізніше трьох робочих днів з дня надходження справи надсилає її до Верховного Суду України;

    2) визначає порядок розгляду справи (у відкритому судовому засіданні або в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами);

    21) вирішує питання про поновлення строку для подання заяви про перегляд судового рішення або про залишення заяви без розгляду, якщо таке питання не розглядалося у Вищому адміністративному суді України;

     

    3) вирішує питання про зупинення виконання відповідних судових рішень;

    2) вирішує питання про зупинення виконання відповідних судових рішень;

     

    4) доручає відповідним фахівцям науково-консультативної ради при Верховному Суді України підготувати науковий висновок щодо норми матеріального права, яка неоднаково застосована судом (судами) касаційної інстанції у подібних правовідносинах;

    3) звертається до відповідних фахівців Науково-консультативної ради при Верховному Суді України стосовно підготовки наукового висновку щодо норми права, яка неоднаково застосована судом (судами) касаційної інстанції, крім випадків, коли висновок щодо застосування цієї норми права у цих правовідносинах був раніше отриманий Верховним Судом України;

    5) визначає органи державної влади, представники яких можуть дати пояснення в суді щодо суті правового регулювання цієї норми закону та дає розпорядження про їх виклик до суду;

    6) здійснює інші заходи, необхідні для вирішення питання про усунення розбіжностей у застосуванні норми матеріального права.

    4) у разі необхідності визначає органи державної влади, представники яких можуть дати пояснення в суді щодо застосування норми права, та викликає цих представників до суду;

    5) здійснює інші заходи, необхідні для розгляду справи.

     

    3. За результатами проведення підготовчих дій суддя-доповідач готує доповідь та постановляє ухвалу про закінчення підготовки та призначення справи до розгляду Верховним Судом України.

    2. Після надходження витребуваних матеріалів справи та завершення інших підготовчих дій суддя-доповідач виносить ухвалу про призначення справи до розгляду Верховним Судом України.

     

     

     

     

     

    Стаття 241. Порядок розгляду справи Верховним Судом України

    Стаття 241. Порядок розгляду справи Верховним Судом України

    1. У Верховному Суді України справа про перегляд судового рішення з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень, розглядається на засіданні Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України. Засідання є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин суддів від складу Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України.

    Якщо судове рішення в адміністративній справі оскаржується з підстав неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права судами касаційної інстанції різної юрисдикції, справа розглядається на спільному засіданні судових палат Верховного Суду України, до складу яких входять судді відповідної спеціалізованої юрисдикції. Засідання є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин суддів від загального складу відповідних судових палат Верховного Суду України.

    1. Справи розглядаються Верховним Судом України за правилами, встановленими главами 2 і 3 розділу ІVцього Кодексу.

     

    2. Справа про перегляд судового рішення з підстави, встановленої пунктом 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, розглядається на спільному засіданні всіх палат Верховного Суду України. Засідання є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин суддів від складу Верховного Суду України, визначеного законом.

    2. У Верховному Суді України справа про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4 частини першої статті 237цього Кодексу, розглядається Судовою палатою в адміністративних справах Верховного Суду України. Засідання Судової палати є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин суддів від складу Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України.

    Якщо судове рішення в адміністративній справі оскаржується з підстав неоднакового застосування однієї і тієї самої норми права судами касаційної інстанції різної юрисдикції, справа розглядається на спільному засіданні відповідних судових палат Верховного Суду України. Засідання є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин суддів від загального складу кожної з відповідних судових палат Верховного Суду України.

    3. Відкриття судового засідання, роз'яснення перекладачеві його прав та обов'язків, оголошення складу суду і роз'яснення права відводу здійснюються відповідно до вимог глави 3 розділу III цього Кодексу.

     

    3. У разі якщо під час розгляду справи Верховний Суд України встановить, що існує необхідність відійти від висновку про застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду України, яка була прийнята іншим складом суду (іншою палатою чи палатами, які брали участь у спільному засіданні), справа передається на розгляд спільного засідання судових палат Верховного Суду України, яке проводиться за участю палати (палат), яка розглядала справу до моменту її передання, та палати (палат), яка приймала відповідну постанову Верховного Суду України. Засідання є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин суддів від загального складу кожної з відповідних судових палат Верховного Суду України.

    4. Після проведення процесуальних дій, зазначених у частині третій цієї статті, та розгляду клопотань осіб, які беруть участь у справі, суддя-доповідач доповідає в необхідному обсязі зміст вимог, викладених у заяві, яка надійшла до Верховного Суду України, та результати проведених ним підготовчих дій.

    4. Справа про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 237 цього Кодексу, розглядається на спільному засіданні всіх судових палат Верховного Суду України. Засідання є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин суддів від загального складу кожної з судових палат Верховного Суду України.

    5. Особа, яка подала заяву до Верховного Суду України, та особи, що приєдналися до неї, у разі їх прибуття у судове засідання мають право надати пояснення по суті заявлених вимог. Якщо такі заяви подали обидві сторони, першим дає пояснення позивач. Для з'ясування сутності норми матеріального права, яка неоднаково застосована, можуть заслуховуватися пояснення представників органів державної влади.

    5. На засіданнях Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України або на спільному засіданні судових палат головує на засіданні суддя-доповідач.

     

    6. Неприбуття сторін або інших осіб, які беруть участь у справі і належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, для участі у судовому засіданні не перешкоджає судовому розгляду справи.

    6. Строк розгляду справи Верховним Судом України не може перевищувати одного місяця з дня призначення справи до розгляду.

    7. Після закінчення заслуховування пояснень осіб, зазначених у частині п'ятій цієї статті, суд виходить до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення.

     

    8. Строк розгляду справи Верховним Судом України не може перевищувати одного місяця з дня відкриття провадження у справі.

     

     

     

     

    Стаття 243. Постанова Верховного Суду України про задоволення заяви

    Стаття 243. Постанова Верховного Суду України про задоволення заяви

    1. Суд задовольняє заяву у разі наявності однієї з підстав, передбачених статтею 237 цього Кодексу.

    1. Суд задовольняє заяву за наявності однієї з підстав, передбачених частиною першою статті 237 цього Кодексу.

    2. Якщо суд установить, що судове рішення у справі, що переглядається з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу, є незаконним, він скасовує його повністю або частково і приймає нове судове рішення, яке має містити висновок про правильне застосування норми матеріального права щодо спірних правовідносин та обгрунтування помилковості висновків суду касаційної інстанції з цього питання.

    2. За наявності підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4 частини першої статті 237 цього Кодексу, суд має право:

    3. Якщо судове рішення у справі переглядається з підстави, визначеної пунктом 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, суд скасовує оскаржуване рішення повністю або частково і має право прийняти нове судове рішення або направити справу на новий розгляд до суду, який виніс оскаржуване рішення.

    1) у разі порушення судом (судами) норми процесуального права, що перешкоджає подальшому провадженню у справі або полягає у порушенні правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів:

    а) скасувати судове рішення повністю або частково і передати справу на розгляд до відповідного суду першої, апеляційної чи касаційної інстанції;  або

    б) скасувати судове рішення повністю або частково і закрити провадження у справі повністю або в певній частині;

    4. Якщо суд установить, що судове рішення у справі, що переглядається з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 237 цього Кодексу, є незаконним, він скасовує його повністю або частково і приймає нове судове рішення по суті позову.

    2) у разі неправильного застосування судом (судами) норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору:

    а) скасувати судове рішення (судові рішення) та  ухвалити нове судове рішення чи змінити судове рішення; або

    б) скасувати судове рішення (судові рішення) та  залишити в силі судове рішення (судові рішення), що було помилково скасовано судом апеляційної та/або касаційної інстанції.

    5. Постанова Верховного Суду України про задоволення заяви повинна бути вмотивованою.

    3. За наявності підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 237 цього Кодексу, суд має право:

     

    1) скасувати судове рішення (судові рішення) повністю або частково і прийняти нове судове рішення чи змінити судове рішення;

    2) скасувати судове рішення (судові рішення) повністю або частково і передати справу на новий розгляд до суду, який ухвалив оскаржуване судове рішення;

    3) скасувати судові рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

    4. Суд не має права передати справу на новий розгляд в інших випадках, ніж зазначені в підпункті "а" пункту 1 частини другої та у пункті 2 частини третьої цієї статті.

    5. У постанові Верховного Суду України, прийнятій за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, що була неоднаково застосована.

     

    Стаття 244. Постанова Верховного Суду України про відмову в задоволенні заяви

    Стаття 244. Постанова Верховного Суду України про відмову у задоволенні заяви

    1. Верховний Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

    1. Верховний Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, або норма права у рішенні, про перегляд якого подана заява, застосована правильно.

    2. Постанова про відмову в задоволенні заяви повинна бути вмотивованою.

    2. У постанові Верховного Суду України про відмову у задоволенні заяви, прийнятій за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, що була неоднаково застосована.

    Стаття 2442. Обов'язковість судових рішень Верховного Суду України

    Стаття 2442. Обов'язковість судових рішень Верховного Суду України

    1. Рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

     

     

    1. Висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений в його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов’язковим для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

    Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

    2. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

    2. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

    3. Рішення Верховного Суду України, прийняті за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених статтею 237 цього Кодексу, підлягають опублікуванню на офіційному веб-сайті Верховного Суду України не пізніш як через десять днів з дня їх прийняття.

    3. Постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення, підлягають опублікуванню на офіційному веб-сайті Верховного Суду України не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня їх прийняття.

     

    5.КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

     

    Стаття 31. Склад суду

    Стаття 31. Склад суду

    6. Кримінальне провадження у Верховному Суді України здійснюється колегіально судом у складі, передбаченому частинами першою та другою статті 453 цього Кодексу.

    6. Кримінальне провадження у Верховному Суді України здійснюється колегіально.

    Стаття 33. Інстанційна підсудність

    Стаття 33. Інстанційна підсудність

    4. Судові рішення переглядаються Верховним Судом України з питань неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм кримінального закону щодо подібних суспільно небезпечних діянь, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень, та встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

    4. Судові рішення переглядаються Верховним Судом України з підстав, передбачених частиною першою статті 445 цього Кодексу.

    Стаття 76. Недопустимість повторної участі судді в кримінальному провадженні

    Стаття 76. Недопустимість повторної участі судді в кримінальному провадженні

    5. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні при перегляді судових рішень Верховним Судом України, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій та при перегляді судових рішень за нововиявленими обставинами.

     

    Виключається

    Стаття 110. Процесуальні рішення

    Стаття 110. Процесуальні рішення

    2. Судове рішення приймається у формі ухвали або вироку, які мають відповідати вимогам, передбаченим статтями 369, 371-374 цього Кодексу.

    2. Судове рішення приймається у формі ухвали, постанови або вироку, які мають відповідати вимогам, передбаченим статтями 369, 371 - 374 цього Кодексу.

    Стаття 368. Питання, що вирішуються судом при ухваленні вироку

    ...

    6. Обираючи при ухваленні вироку норму законуУкраїни про кримінальну відповідальність, яка підлягатиме застосуванню до суспільно небезпечних діянь, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені в його ухвалах, у випадках, передбачених частиною другою статті 455 і частиною другою статті 456 цього Кодексу.

    Стаття 368. Питання, що вирішуються судом при ухваленні вироку

    6. Обираючи і застосовуючи норму закону Українипро кримінальну відповідальністьдо суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені в його постановах, у випадках, передбачених частиною четвертою статті 455 і частиною другою статті 456 цього Кодексу.

    Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

    Стаття 445. Підстави для перегляду судових рішень Верховним Судом України

    Стаття 445. Підстави для перегляду судових рішень Верховним Судом України

    1. Підставами для перегляду судових рішень Верховним Судом України, що набрали законної сили, є:

    1. Підставами для перегляду судових рішень Верховним Судом України, що набрали законної сили, є:

    1) неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм закону України про кримінальну відповідальність щодо подібних суспільно небезпечних діянь (крім питань призначення покарання, звільнення від покарання та від кримінальної відповідальності), що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень;

    1) неоднакове застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми права, передбаченої законом України про кримінальну відповідальність, у подібних правовідносинах, що зумовило ухвалення різних за змістом судових рішень (окрім питань неоднакового застосування санкцій кримінально-правових норм, звільнення від кримінальної відповідальності чи покарання);

    2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

    2) неоднакове застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми права, передбаченої цим Кодексом, що зумовило ухвалення різних за змістом судових рішень;

    3) невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції висновку щодо застосування норм права, викладеному в постанові Верховного Суду України;

     

    4) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

     

    Стаття 446. Право на звернення про перегляд судових рішень Верховним Судом України

    Стаття 446. Право на звернення про перегляд судових рішень Верховним Судом України

    1. Особи, визначені у статті 425 цього Кодексу, мають право подати заяву про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 445 цього Кодексу, після його перегляду в касаційному порядку.

    1. Особи, визначені у статті 425 цього Кодексу, мають право подати заяву про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 - 3 частини першої статті 445 цього Кодексу, після його перегляду в касаційному порядку.

    2. Заяву про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 445 цього Кодексу, вправі подати особа, на користь якої ухвалено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною.

    2. Заяву про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 445 цього Кодексу, вправі подати особа, на користь якої ухвалено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, а також її захисник, законний представник чи представник юридичної особи.

    Стаття 447. Строк подання заяви про перегляд судового рішення

    Стаття 447. Строк подання заяви про перегляд судового рішення

    1. Заява про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 445 цього Кодексу, подається протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення, стосовно якого заявлено клопотання про перегляд, або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання на підтвердження підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 445 цього Кодексу, якщо воно ухвалено пізніше.

    1. Заява про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 або 2 частини першої статті 445 цього Кодексу, подається протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення, стосовно якого заявлено клопотання про перегляд, або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання на підтвердження підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 445 цього Кодексу, якщо воно ухвалено пізніше.

    2. Заява про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 445 цього Кодексу, може бути подана протягом трьох місяців з дня, коли особі, на користь якої ухвалено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, стало відомо про набуття цим рішенням статусу остаточного.

    2. Заява про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 445 цього Кодексу, подається протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення, щодо якого подається заява про перегляд, або з дня прийняття постанови Верховного Суду України, на яку здійснюється посилання на підтвердження підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 445 цього Кодексу.

     

    Відсутня

    3. Заява про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 445 цього Кодексу, може бути подана протягом трьох місяців з дня, коли особі, на користь якої ухвалено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, стало або повинно було стати відомо про набуття цим рішенням статусу остаточного.

     

    3. Перегляд виправдувального вироку, ухвали про закриття справи або інших судових рішень з метою погіршення становища засудженого з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 445 цього Кодексу, допускається лише протягом установлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, але не пізніше одного року з дня постановлення такого судового рішення.

    4. Перегляд виправдувального вироку, ухвали про закриття справи або інших судових рішень з метою погіршення становища засудженого з підстав, передбачених пунктами 1 – 3 частини першої статті 445 цього Кодексу, допускається лише протягом установлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, але не пізніше одного року з дня постановлення такого судового рішення.

    4. Відбуття покарання або смерть засудженого не є перешкодою для перегляду справи в інтересах його реабілітації.

    5. Відбуття покарання або смерть засудженого не є перешкодою для перегляду справи в інтересах його реабілітації.

    5. У разі пропущення строку, встановленого частинами першою - третьою цієї статті, з причин, визнаних поважними, суд за клопотанням особи, яка подала заяву про перегляд судового рішення, може поновити цей строк. Заява про перегляд судового рішення залишається без розгляду, якщо особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, а також якщо в поновленні строку відмовлено. Питання про поновлення строку для подання заяви про перегляд судового рішення або про залишення заяви без розгляду вирішується судом без виклику учасників судового провадження та за результатами розгляду постановляється відповідна ухвала.

    6. У разі пропущення строку, встановленого частинами першою - третьою цієї статті, з причин, визнаних поважними, суд за клопотанням особи, яка подала заяву про перегляд судового рішення, може поновити цей строк. Заява про перегляд судового рішення залишається без розгляду, якщо особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, а також якщо в поновленні строку відмовлено. Питання про поновлення строку для подання заяви про перегляд судового рішення або про залишення заяви без розгляду вирішується судом без виклику учасників судового провадження та за результатами розгляду постановляється відповідна ухвала.

     

    Стаття 448. Вимоги до заяви про перегляд судового рішення

    Стаття 448. Вимоги до заяви про перегляд судового рішення

    2. У заяві про перегляд судового рішення зазначаються:

    3) конкретні різні за змістом судові рішення, в яких має місце неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм закону України про кримінальну відповідальність щодо подібних суспільно небезпечних діянь, якщо заява подана з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 445 цього Кодексу;

    2. У заяві про перегляд судового рішення зазначаються:

    3) обгрунтування підстав для перегляду судового рішення, передбачених статтею 445 цього Кодексу;

    4) обгрунтування необхідності перегляду судових рішень у зв'язку з ухваленням рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, якщо заява подана з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 445 цього Кодексу;

    Виключається

     

     

     

     

    Стаття 449. Порядок подання заяви про перегляд судового рішення

    Стаття 449. Порядок подання заяви про перегляд судового рішення

    1. Заява про перегляд судового рішення подається до Верховного Суду України через Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ. До заяви додаються:

    1. Заява про перегляд судового рішення подається до Верховного Суду України. До заяви додаються:

    1) копії заяви відповідно до кількості учасників судового провадження (крім випадку, якщо заява подається особою, яка тримається під вартою);

    1) копії заяви відповідно до кількості учасників судового провадження (крім випадку, якщо заява подається особою, яка тримається під вартою);

    2) копії судових рішень, про перегляд яких подано заяву;

    2) копії судових рішень, про перегляд яких подано заяву;

    3) копії різних за змістом судових рішень, в яких має місце неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм закону України про кримінальну відповідальність щодо подібних суспільно небезпечних діянь, якщо заява про перегляд судових рішень подається з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 445 цього Кодексу;

    3) копії різних за змістом судових рішень, якщо заява подається з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 445 цього Кодексу;

     

    4) копія постанови Верховного Суду України, якщо заява подається з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 445 цього Кодексу;

    4) копія рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, або клопотання про витребування такої копії рішення, якщо її немає у розпорядженні особи, яка подає заяву, - якщо заява про перегляд судових рішень подається з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 445 цього Кодексу.

    5) копія рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, або клопотання про витребування такої копії рішення, якщо її немає у розпорядженні особи, яка подає заяву, – якщо заява про перегляд судових рішень подається з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 445 цього Кодексу.

    Стаття 450. Перевірка відповідності заяви вимогам цього Кодексу Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ

    Стаття 450. Перевірка відповідності заяви вимогам цього Кодексу

    1. Заява про перегляд судового рішення, яка надійшла до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, реєструється в день її надходження та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу.

    1. Заява про перегляд судового рішення реєструється в день її надходження та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу.

    2. Суддя-доповідач протягом трьох днів здійснює перевірку відповідності заяви вимогам цього Кодексу. У разі якщо заяву подано без додержання вимог статей 448 і 449 цього Кодексу, заявник письмово повідомляється про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути.

    2. Суддя-доповідач протягом трьох днів здійснює перевірку відповідності заяви вимогам цього Кодексу. У разі якщо заяву подано без додержання вимог статей 448 і 449 цього Кодексу, заявник письмово повідомляється про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути.

    3. Якщо заявник усунув недоліки заяви в установлений строк, вона вважається поданою у день первинного її подання до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

    3. Якщо заявник усунув недоліки заяви в установлений строк, вона вважається поданою у день первинного її подання до Верховного Суду України.

    4. Заява повертається заявнику у разі, якщо:

    1) заявник не усунув її недоліки протягом установленого строку;

     

    2) заяву подано особою, яка не наділена правом на подання такої заяви;

    3) заяву подано від імені особи, яка не має відповідних повноважень;

    4) є ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ про відмову у допуску справи до провадження за наслідками її розгляду, постановлена з аналогічних підстав.

    4. Заява повертається заявнику у разі, якщо:

    1) заяву подано без додержання вимог статей 448 та 449 цього Кодексу і заявник не усунув її недоліки протягом установленого строку;

    2) заяву подано особою, яка не наділена правом на подання такої заяви;

    3) заявувід імені заявника підписано особою, яка не має повноважень підписувати заяву;

    4) є ухвала Верховного Суду України про відмову у допуску справи до провадження за наслідками її розгляду, постановлена з аналогічних підстав.

    5. Повернення заяви з підстав, зазначених у частині четвертій цієї статті, не перешкоджає повторному зверненню у разі належного оформлення заяви або з інших підстав, ніж ті, які були предметом розгляду.

    5. Повернення заяви з підстав, передбачених у частині четвертій цієї статті, не перешкоджає повторному зверненню у разі належного оформлення заяви або з інших підстав, ніж ті, які були предметом розгляду.

    Стаття 451. Допуск Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ справи до провадження

    Стаття 451. Допуск справи до провадження

    1. Вирішення питання про допуск справи до провадження здійснюється колегією у складі п'яти суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, яка формується без участі суддів, що ухвалили рішення, яке оскаржується.

    1. Питання про допуск справи до провадження вирішується суддею-доповідачем, визначеним у порядку, встановленому статтею 35 цього Кодексу.

    У разі якщо суддя-доповідач дійде  висновку, що подана заява є обгрунтованою, він відкриває провадження.

    У разі якщо суддя-доповідач дійде  висновку, що подана заява є необгрунтованою, вирішення питання про допуск справи до провадження здійснюється колегією з трьох суддів у складі судді-доповідача та двох суддів, визначених автоматизованою системою документообігу суду додатково. Провадження відкривається, якщо хоча б один суддя із складу колегії дійшов висновку про необхідність його відкриття.

    2. Про допуск справи до провадження або відмову в такому допуску Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом п'ятнадцяти днів з дня надходження заяви постановляє ухвалу. Ухвала постановляється в нарадчій кімнаті з додержанням вимог, передбачених статтями 367 і 375 цього Кодексу, без виклику учасників судового провадження. Ухвала про допуск справи до провадження або про відмову в такому допуску має бути вмотивованою.

    2. Ухвала про відкриття провадження або про відмову у допуску виноситься без повідомлення учасників судового провадження протягом п'ятнадцяти днів з дня надходження заяви або з дня усунення заявником недоліків, а в разі витребування копії рішення міжнародної судової  установи, юрисдикція якої визнана Україною, – з дня надходження такої копії.

     

    3. Ухвала про допуск справи до провадження разом із самою заявою про перегляд судового рішення та доданими до неї документами надсилається до Верховного Суду України протягом п'яти днів з дня її постановлення. Копія ухвали про допуск справи надсилається разом із копією заяви учасникам судового провадження, а в разі відмови у допуску - особі, яка подала заяву.

    3. Копія ухвали про відкриття провадження надсилається разом із копією заяви учасникам судового провадження, а в разі відмови у допуску – особі, яка подала заяву.

     

    4. Якщо за результатами розгляду питання про допуск справи до провадження з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 445 цього Кодексу, буде встановлено, що порушення Україною міжнародних зобов'язань є наслідком недотримання норм процесуального права, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі та вирішує питання про необхідність витребування справи. Розгляд такої справи здійснюється колегією у складі п'яти суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за правилами, встановленими для перегляду справ у касаційному порядку.

     

     

    Стаття 452. Підготовка до перегляду судового рішення у Верховному Суді України

    Стаття 452. Підготовка до перегляду судового рішення у Верховному Суді України

    1. Ухвала про допуск справи до провадження разом із заявою про перегляд судового рішення та доданими до неї документами реєструється у день її надходження та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу. Суддя-доповідач протягом трьох днів постановляє ухвалу про відкриття провадження та надсилає її копії учасникам судового провадження.

     

    2. Суддя-доповідач протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження здійснює підготовку до перегляду судового рішення Верховним Судом України:

    1) виносить ухвалу провитребування матеріалів справи та направляє її до відповідного суду;

    1. Суддя-доповідач протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження здійснює підготовку до перегляду судового рішення Верховним Судом України:

    1) надсилає ухвалу про відкриття провадження та витребування матеріалів справи до відповідного суду, який не пізніше трьох робочих днів з дня її надходження надсилає справу до Верховного Суду України;

    2) визначає порядок розгляду справи (у відкритому або закритому судовому засіданні у випадках, установлених цим Кодексом);

    2) визначає порядок розгляду справи (у відкритому або закритому судовому засіданні у випадках, установлених цим Кодексом);

    3) вирішує питання про поновлення строку для подання заяви про перегляд судового рішення або про залишення заяви без розгляду, якщо таке питання не розглядалося у Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ;

    3) звертається у разі необхідності до відповідних фахівців Науково-консультативної ради при Верховному Суді України  стосовно підготовки наукового висновку щодо відповідної норми права;

     

    4) має право доручати відповідним фахівцям Науково-консультативної ради при Верховному Суді України підготувати науковий висновок щодо норми закону України про кримінальну відповідальність, яка неоднаково застосована судом касаційної інстанції щодо подібних суспільно небезпечних діянь;

    4) визначає у разі необхідності органи державної влади, представники яких можуть дати пояснення в суді щодо застосування відповідної норми права, та викликає цих представників до суду;

     

     

    5) має право визначати органи державної влади, представники яких можуть надати в суді пояснення, корисні для вирішення справи, та дає розпорядження про їх виклик до суду;

    6) здійснює інші заходи, необхідні для вирішення питання про усунення розбіжностей у застосуванні норми матеріального права.

     

     

     

     

    5) здійснює інші заходи, необхідні для розгляду справи.

    3. За результатами проведення підготовчих дій суддя-доповідач готує доповідь та постановляє ухвалу про закінчення підготовки та призначення справи до розгляду Верховним Судом України.

    2. Після надходження витребуваних матеріалів справи та завершення інших підготовчих дій суддя-доповідач готує доповідь і виносить ухвалу про призначення справи до розгляду Верховним Судом України.

     

    Стаття 453. Порядок розгляду справи Верховним Судом України

    Стаття 453. Порядок розгляду справи Верховним Судом України

    1. У Верховному Суді України справа про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 445 цього Кодексу, розглядається на засіданні Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України. Засідання є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин суддів від складу Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України.

    1. Справи розглядаються Верховним Судом України за процедурою, визначеною главою 32, за винятками і особливостями, встановленими главою 33 розділу Vцього Кодексу.

     

    2. Справа про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 445 цього Кодексу, розглядається на спільному засіданні всіх судових палат Верховного Суду України. Засідання є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин суддів від складу Верховного Суду України, визначеного законом.

    2. У Верховному Суді України справа про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 445 цього Кодексу, розглядається Судовою палатою у кримінальних справах Верховного Суду України. Засідання Судової палати є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин суддів від загального складу Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України.

    3. Відкриття судового засідання, роз'яснення його учасникам прав та обов'язків, оголошення складу суду і роз'яснення права відводу здійснюються за правилами параграфа 3 глави 28 цього Кодексу.

    3. Справа про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 445 цього Кодексу, розглядається на спільному засіданні всіх судових палат Верховного Суду України. Засідання є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин суддів від загального складу кожної з судових палат Верховного Суду України.

    4. Після проведення процесуальних дій, зазначених у частині третій цієї статті, та розгляду клопотань учасників судового провадження суддя-доповідач доповідає в необхідному обсязі про зміст вимог, викладених у заяві, яка надійшла до Верховного Суду України, та результати проведених ним підготовчих дій.

    4. При розгляді справи на засіданні головує суддя-доповідач.

    5. Особа, яка подала заяву до Верховного Суду України, у разі її прибуття у судове засідання має право надати пояснення по суті заявлених вимог. Якщо такі заяви, крім сторони обвинувачення, подали інші особи, першою дає пояснення сторона обвинувачення. Для з'ясування сутності норми закону України про кримінальну відповідальність, яка неоднаково застосована, можуть заслуховуватися пояснення представників органів державної влади.

    5. Верховний Суд України переглядає судові рішення у межах поданої заяви. Якщо задоволення заяви дає підстави для прийняття рішення на користь інших засуджених, від яких не надійшли заяви, Верховний Суд України зобов’язаний прийняти таке рішення.

     

    6. Неприбуття учасників судового провадження, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, для участі у судовому засіданні не перешкоджає судовому розгляду справи.

    6. Строк розгляду заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом України не може перевищувати одного місяця з дня призначення справи до розгляду.

    7. Після закінчення заслуховування пояснень осіб, зазначених у частині п’ятій цієї статті, суд виходить до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення.

    8. Нарада суддів проводиться з додержанням вимог, передбачених статтями 367 і 375 цього Кодексу.

    9. Строк розгляду заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом України не може перевищувати одного місяця з дня надходження справи до суду.

     

     

    Стаття 455. Ухвала Верховного Суду України про задоволення заяви

    Стаття 455. Постанова Верховного Суду України про задоволення заяви

    1. Верховний Суд України задовольняє заяву в разі наявності однієї з підстав, передбачених частиною першою статті 445 цього Кодексу.

    1. Верховний Суд України задовольняє заяву в разі наявності однієї з підстав, передбачених частиною першою статті 445 цього Кодексу.

    2. Якщо Верховний Суд України встановить, що судове рішення у справі, яка переглядається з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 445 цього Кодексу, є незаконним, він скасовує його повністю чи частково, змінює його і ухвалює нове судове рішення або направляє справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції. У мотивувальній частині ухвали має міститися обґрунтування помилковості висновків суду касаційної інстанції з цього питання. У резолютивній частині нового судового рішення має міститися висновок про те, як саме має застосовуватися відповідна норма закону України про кримінальну відповідальність щодо подібних суспільно небезпечних діянь.

    2. За наявності підстав, передбачених пунктами 1 – 3 частини першої статті 445 цього Кодексу, Верховний Суд України має право:

    1) скасувати судове рішення (судові рішення) повністю або частково й направити справу на новий розгляд до суду першої, апеляційної чи касаційної інстанції;

    2) скасувати судові рішення й закрити провадження у справі;

    3) змінити судове рішення (судові рішення), не передаючи справу на новий розгляд.

     

    3. Якщо судове рішення у справі переглядається з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 445 цього Кодексу, Верховний Суд України скасовує оскаржуване рішення повністю або частково і має право ухвалити нове судове рішення або направити справу на новий розгляд до суду, який виніс оскаржуване рішення.

     

    3. За наявності підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 445 цього Кодексу, Верховний Суд України має право:

    1) змінити судове рішення (судові рішення), не передаючи справу на новий розгляд;

    2) скасувати судове рішення (судові рішення) повністю або частково та направити справу на новий розгляд до суду, який ухвалив оскаржуване судове рішення;

    3) скасувати судові рішення й закрити провадження у справі.

    4. Ухвала Верховного Суду України про задоволення заяви має бути вмотивованою.

    4. У постанові Верховного Суду України, прийнятій за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 445 цього Кодексу, має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, що була неоднаково застосована.

    Стаття 456. Ухвала Верховного Суду України про відмову в задоволенні заяви

    Стаття 456. Постанова Верховного Суду України про відмову в задоволенні заяви

    1. Верховний Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

    1. Верховний Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, або норма права застосована правильно.

    2. Ухвала про відмову в задоволенні заяви повинна бути вмотивованою. У мотивувальній частині ухвали про відмову в задоволенні заяви у зв'язку з правильним застосуванням судом касаційної інстанції норми закону України про кримінальну відповідальність має міститися обґрунтування з цього питання, а в резолютивній частині - висновок про те, як саме має застосовуватися відповідна норма закону України про кримінальну відповідальність щодо подібних суспільно небезпечних діянь.

    2. У постанові Верховного Суду України, прийнятій за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 445 цього Кодексу, має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, що була неоднаково застосована.

     

    Стаття 457. Повідомлення про ухвалення рішення та його виготовлення

    Стаття 457. Повідомлення про ухвалення рішення та його виготовлення

    1. Ухвала Верховного Суду України повинна бути виготовлена та направлена учасникам судового провадження не пізніше п'яти днів з дня закінчення розгляду справи.

    1. Постанова Верховного Суду України повинна бути виготовлена та направлена учасникам судового провадження не пізніше п'яти днів з дня закінчення розгляду справи.

    Стаття 458. Обов'язковість судових рішень Верховного Суду України

    Стаття 458. Обов’язковість судових рішень Верховного Суду України

    1. Висновки Верховного Суду України, викладені у його ухвалах, у випадках, передбачених у частині другій статті 455 і частині другій статті 456 цього Кодексу, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності відповідну норму закону, та для всіх судів України.

    1. Висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений в його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 445 цього Кодексу, є обов’язковим для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності відповідну норму права, та для всіх судів загальної юрисдикції, які зобов’язані привести свою судову практику у відповідність із судовим рішенням Верховного Суду України.

    2. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

    2. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

    3. Рішення Верховного Суду України, ухвалені за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених статтею 445 цього Кодексу, підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті Верховного Суду України не пізніш як через десять днів з дня їх ухвалення.

     

     

     

     

     

     

    3. Постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення, підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті Верховного Суду України не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня їх прийняття.

     

    6. ЗАКОН УКРАЇНИ "ПРО ВИЩУ РАДУ ЮСТИЦІЇ"

     

    Стаття 1. Статус Вищої ради юстиції

    Стаття 1. Статус Вищої ради юстиції

    Статус Вищої ради юстиції визначається Конституцією України і цим Законом.

    Виключається

    Вища рада юстиції є колегіальним, незалежним органом, відповідальним за формування високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі, а також за прийняття рішень стосовно порушень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності та у межах своєї компетенції про їх дисциплінарну відповідальність.

     

    Вища рада юстиції є колегіальним, постійно діючим, незалежним органом, відповідальним за формування незалежного   високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі, а також за прийняття рішень стосовно порушень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності та у межах своєї компетенції про їх дисциплінарну відповідальність.

    Строк повноважень членів Вищої ради юстиції, крім тих, хто входить до її складу за посадою, становить шість років.

    Члени Вищої ради юстиції, крім тих, які входять до її складу за посадою, призначаються строком на чотири роки і можуть бути призначеними лише на один строк.

    Вища рада юстиції є юридичною особою, видатки на її утримання визначаються окремо у Державному бюджеті України.

    Вища рада юстиції є юридичною особою, видатки на її утримання визначаються окремо у Державному бюджеті України.

     

     

     

     

     

     

    Стаття 2. Нормативно-правові засади діяльності Вищої ради юстиції

    Стаття 2. Нормативно-правові засади діяльності Вищої ради юстиції

    Повноваження, організація і порядок діяльності Вищої ради юстиції визначаються Конституцією України, цим Законом та регламентом Вищої ради юстиції, який затверджується на її засіданні.

    Повноваження, організація і порядок діяльності Вищої ради юстиції визначаються Конституцією України та цим Законом.

     

    Вища рада юстиції затверджує Регламент, в якому регулюються відповідно до цього Закону процедурні питання її діяльності.

     

    Стаття 3. Повноваження Вищої ради юстиції

    Стаття 3. Повноваження Вищої ради юстиції

    Вища рада юстиції:

    Вища рада юстиції:

    1) вносить подання Президенту України про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад;

    1) вносить подання Президенту України про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад;

    2) розглядає справи і приймає рішення стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності;

    2) розглядає справи і приймає рішення стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності;

    3) здійснює дисциплінарне провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів;

    3) здійснює дисциплінарне провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів;

    4) розглядає скарги на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів.

    4) розглядає скарги на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів.

    Рішення з питань, віднесених до компетенції Вищої ради юстиції, приймаються за наявності попередніх висновків відповідного комітету Верховної Ради України, які є обов'язковими.

    Виключається

    Стаття 6. Вимоги до членів Вищої ради юстиції та гарантії їх діяльності

    Стаття 6. Вимоги до членів Вищої ради юстиції та гарантії їх діяльності

    На посаду члена Вищої ради юстиції може бути рекомендований громадянин України, не молодшийтридцяти п'яти років і не старший шістдесяти чотирьох років, який проживає в Україні не менш як десять останніх років, володіє державною мовою, має вищу юридичну освіту та стаж роботи в галузі права не менше десяти років.

    На посаду члена Вищої ради юстиції може бути рекомендований громадянин України, не молодший тридцяти п'яти років, який проживає в Україні не менш як десять останніх років, володіє державною мовою, має вищу юридичну освіту та стаж роботи в галузі права не менше п'ятнадцяти років, є визнаним фахівцем у галузі права та має бездоганну професійну репутацію.

    У разі якщо відповідно до цього Закону на посаду члена Вищої ради юстиції має бути призначений суддя, він призначається з числа суддів, обраних на посаду судді безстроково.

     

    У разі якщо відповідно до цього Закону на посаду члена Вищої ради юстиції має бути призначений суддя, він призначається з числа суддів, обраних на посаду судді безстроково або суддів у відставці, які мають не менше п'ятнадцяти років стажу роботи суддею.

    Вимоги частин першої та другої цієї статті не поширюються на осіб, які входять до складу Вищої ради юстиції за посадою.

    Вимоги частин першої та другої цієї статті не поширюються на осіб, які входять до складу Вищої ради юстиції за посадою.

     

    Члени Вищої ради юстиції, крім тих, які входять до її складу за посадою, здійснюють свої повноваження на постійній основі. На час виконання цих повноважень члени Вищої ради юстиції з числа суддів та прокурорів відряджаються до Вищої ради юстиції.

     

    На членів Вищої ради юстиції поширюються вимоги та обмеження, встановлені законодавством у сфері запобігання корупції.

     

    Члени Вищої ради юстиції повинні у своїй діяльності та поза її межами дотримуватися найвищих стандартів етичної поведінки, в тому числі принципів та правил етики, які застосовуються до суддів.

     

    Члени Вищої ради юстиції не мають права суміщати свою посаду з будь-якими посадами в органах державної влади та органах місцевого самоврядування (крім осіб, які входять до складу Вищої ради юстиції за посадою), зі статусом народного депутата України, депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, районної, міської, районної у місті, сільської, селищної ради, підприємницькою діяльністю, будь-якою іншою оплачуваною роботою або отримувати винагороду (крім здійснення викладацької, наукової і творчої діяльності в позаробочий час та отримання винагороди за неї), а також входити до складу керівного органу чи наглядової ради юридичної особи, що має на меті одержання прибутку. Особи, які є власниками акцій або володіють іншими корпоративними правами чи мають інший майновий інтерес у діяльності будь-якої юридичної особи, що має на меті отримання прибутку, зобов’язані передати такі акції (корпоративні права) в управління незалежній третій особі на час перебування на посаді члена Вищої ради юстиції.

    Вплив на членів Вищої ради юстиції у будь-який спосіб забороняється.

    Вплив на членів Вищої ради юстиції у будь-який спосіб забороняється.

     

    Відсутня

    Стаття 61. Принципи добору кандидатів для призначення членами Вищої ради юстиції

     

    Добір кандидатів для призначення членами Вищої ради юстиції здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, на основі принципів гласності та публічності, політичної нейтральності.

     

    Відсутня

    Стаття 62. Добір кандидатів для призначення членами Вищої ради юстиції

     

     

    У випадку необхідності призначення нового члена Вищої ради юстиції з'їздом суддів України або з'їздом адвокатів України, або з'їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, або всеукраїнською конференцією працівників прокуратури орган, який скликає відповідно з'їзд або конференцію, не пізніше ніж за сорок п'ять днів повідомляє апарат Вищої ради юстиції про дату та місце їх проведення.

     

    Не пізніше наступного робочого дня після надходження повідомлення про дату та місце проведення відповідно з'їзду або конференції апарат Вищої ради юстиції оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті оголошення, в якому зазначається:

    1) дата і місце проведення  відповідно з'їзду або конференції;

    2) інформація про відкриття реєстрації кандидатів на посади членів Вищої ради юстиції.

     

    Особа, яка відповідає вимогам, передбаченим цим Законом до членів Вищої ради юстиції, та має намір бути призначеною членом Вищої ради юстиції з’їздом суддів України або з’їздом адвокатів України, або з'їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, або всеукраїнською конференцією працівників прокуратури, звертається до апарату Вищої ради юстиції не пізніше ніж за тридцять днів до дати проведення відповідно з’їзду або конференції із заявою про реєстрацію її кандидатом для призначення членом Вищої ради юстиції відповідно з’їздом або конференцією.

     

    Разом із заявою про реєстрацію кандидатом для призначення членом Вищої ради юстиції претендент подає:

    1) автобіографію;

    2) мотиваційний лист, в якому викладаються мотиви бути призначеним членом Вищої ради юстиції;

    3) копію документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України;

    4) копію трудової книжки;

    5) декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

    6) копії документів про освіту, вчені звання та наукові ступені;

    7) довідку медичної установи про стан здоров'я кандидата із висновком щодо його придатності до роботи на посаді, пов’язаній із виконанням функцій держави;

    8) копію військового квитка (для військовослужбовців або військовозобов'язаних);

    9) письмову згоду на обробку персональних даних та оприлюднення копій документів, визначених цією статтею, окрім копій документів передбачених пунктами 3, 7, 8 цієї частини;

    10) письмову заяву про відсутність обмежень щодо членства у Вищій раді юстиції відповідно до статті 7 цього Закону, а також про відповідність вимогам щодо несумісності або зобов’язання виконувати вимоги щодо несумісності у разі призначення членом Вищої ради юстиції;

    11) заяву про проведення перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади";

    12) згоду на проведення спеціальної перевірки відповідно до закону; 

    13) копію рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про встановлення кваліфікаційного класу (для суддів).

     

    Апарат Вищої ради юстиції здійснює реєстрацію кандидатів за умови подання документів, зазначених у частині четвертій цієї статті. У випадку, якщо особа виявила бажання бути призначеною членом Вищої ради юстиції з’їздом суддів України, апарат Вищої ради юстиції для реєстрації такої особи зобов’язаний також встановити наявність статусу судді або судді у відставці. У разі звернення претендента за реєстрацією про призначення більше ніж одним органом апарат Вищої ради юстиції відмовляє такому претенденту у реєстрації кандидатом на посаду члена Вищої ради юстиції.

     

    Апарат Вищої ради юстиції здійснює реєстрацію кандидатів у хронологічному порядку надходження заяв та не пізніше наступного робочого дня оприлюднює інформацію про кандидата разом із копіями поданих документів, крім документів, які передбачені пунктами 3, 7, 8 частини четвертої цієї статті, на своєму офіційному веб-сайті.

     

    Реєстрація кандидатів завершується о 24 годині останнього дня строку, передбаченого частиною третьою цієї статті.

     

    Не пізніше наступного дня після завершення реєстрації апарат Вищої ради юстиції формує:

    1) перелік зареєстрованих кандидатів – суддів та суддів у відставці;

    2) перелік зареєстрованих кандидатів, які не є суддями або суддями у відставці.

    Ці переліки невідкладно оприлюднюються на офіційному веб-сайті Вищої ради юстиції та публікуються у газеті "Голос України", а також невідкладно надсилаються органу, який скликає відповідний з’їзд або конференцію.

     

    Апарат Вищої ради юстиції забезпечує проведення спеціальної перевірки стосовно зареєстрованих кандидатів. У разі встановлення за результатами спеціальної перевірки відомостей про кандидата, які не відповідають установленим законодавством вимогам для зайняття посади члена Вищої ради юстиції, апарат Вищої ради юстиції виключає такого кандидата з переліку зареєстрованих кандидатів на посаду члена Вищої ради юстиції.

     

     

    Відсутня

    Стаття 63. Добір кандидатів для здійснення Президентом України призначення членів Вищої ради юстиції

     

     

    Президент України призначає членів Вищої ради юстиції на підставі результатів конкурсу, положення про проведення якого затверджується Президентом України.

     

    Особа, яка претендує на участь у конкурсі, не пізніше ніж за тридцять днів до його проведення подає документи, зазначені у  частині четвертій статті 62 цього Закону.

     

    Інформація про осіб, які претендують на участь у конкурсі разом із копіями поданих документів, крім документів,  передбачених пунктами 3, 7, 8 частини четвертої статті 62 цього Закону, невідкладно оприлюднюється на офіційному Інтернет-представництві Президента України.

     

    Відсутня

    Стаття 64. Добір кандидатів для здійснення Верховною Радою України призначення членів Вищої ради юстиції

     

     

    Верховна Рада України здійснює добір для призначення членів Вищої ради юстиції в порядку, встановленому Регламентом Верховної Ради України.

     

    Стаття 7. Обмеження щодо членства у Вищій раді юстиції

    Стаття 7. Обмеження щодо членства у Вищій раді юстиції

    Не можуть бути членами Вищої ради юстиціїособи, визнані судом недієздатними або обмежено дієздатними,особи, які мають незняту або непогашену судимість, особи, які були членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України або Вищої ради юстиції до набрання чинності Законом України "Про відновлення довіри до судової влади в Україні",крім членів Вищої ради юстиції, які повинні увійти до нового складу Вищої ради юстиції за посадою, а також особи, які перебувають на адміністративних посадах у судах, крім членів, які входять до її складу за посадою.

    Не можуть бути членами Вищої ради юстиції:

    1) особи, визнані судом недієздатними або обмежено дієздатними;

    2) особи, які мають судимість, не погашену або не зняту в установленому законом порядку;

    3) особи, на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення;

    4) особи, які були членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України або Вищої ради юстиції до набрання чинності Законом України "Про відновлення довіри до судової влади в Україні", крім членів Вищої ради юстиції, які входять до складу Вищої ради юстиції за посадою;

    5) особи, які перебувають на адміністративних посадах у судах (крім Голови Верховного Суду України);

    6) особи, які не відповідають вимогам цього Закону щодо несумісності з іншими видами діяльності та не усунули таку невідповідність протягом розумного строку, але не більш ніж протягом 30 днів із дня виникнення обставин, які призводять до порушення вимог щодо несумісності.

    Перебування особи на посаді члена Вищої ради юстиції також несумісне із наявністю заборони такій особі обіймати посади, щодо яких здійснюється очищення влади в порядку, передбаченому Законом України "Про очищення влади".

    Стаття 8. Порядок призначення членів Вищої ради юстиції Верховною Радою України

    Стаття 8. Порядок призначення членів Вищої ради юстиції Верховною Радою України

    Члени Вищої ради юстиції призначаються Верховною Радою України таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів. Два із трьох членів Вищої ради юстиції, що призначаються Верховною Радою України, повинні бути суддями.

    Два із трьох членів Вищої ради юстиції, які призначаються Верховною Радою України, повинні бути суддями або суддями у відставці.

    Верховна Рада України здійснює призначення членів Вищої ради юстиції в порядку, встановленому Регламентом Верховної Ради України.

    Пропозиції щодо кандидатур на посади членів Вищої ради юстиції вносяться депутатськими групами і фракціями.

     

    Призначеним на посаду члена Вищої ради юстиції вважається кандидат, який за результатами таємного голосування одержав більшість голосів від конституційного складу Верховної Ради України.

     

     

    Стаття 9. Порядок призначення членів Вищої ради юстиції Президентом України

    Стаття 9. Порядок призначення членів Вищої ради юстиції Президентом України

    Президент України видає указ про призначення членів Вищої ради юстиції.  Два із трьох членів Вищої ради юстиції, що призначаються Президентом України, повинні бути суддями.

    Президент України, за результатами проведеного конкурсу, видає указ про призначення членів Вищої ради юстиції.

     

    Два із трьох членів Вищої ради юстиції, які призначаються Президентом України, повинні бути суддями або суддями у відставці.

     

    Стаття 10. Порядок призначення членів Вищої ради юстиції з'їздом суддів України

    Стаття 10. Порядок призначення членів Вищої ради юстиції з'їздом суддів України

    Кандидатури на посади членів Вищої ради юстиції визначаються з числа суддів з'їздом суддів України за пропозицією делегатів з'їзду відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх делегатів з'їзду і включаються в бюлетень для прийняття рішення з'їздом суддів України шляхом таємного голосування по кожній кандидатурі.

    З'їзд суддів України призначає трьох членів Вищої ради юстиції, кожен з яких є суддею або суддею у відставці.

     

    Призначеним на посаду члена Вищої ради юстиції вважається кандидат, який за результатами таємного голосування отримав більшість голосів від числа обраних делегатів з'їзду суддів України. У разі якщо голосування проводиться по кандидатурах, кількість яких перевищує квоту для призначення на посади членів Вищої ради юстиції, призначеними вважаються кандидати, які набрали більшість голосів щодо інших кандидатів.

    Голосування проводиться виключно по кандидатах для призначення членами Вищої ради юстиції, зареєстрованих у порядку, встановленому цим Законом.

    За результатами голосування головуючим і секретарем з'їзду підписуються рішення про призначення членів Вищої ради юстиції.

    Кожен із кандидатів для призначення членом Вищої ради юстиції має право виступити перед делегатами з’їзду до початку голосування. Рішенням з’їзду може бути встановлено розумне обмеження часу для виступу, однакове для всіх кандидатів. Кандидат надає делегатам з’їзду за їх запитом будь-яку інформацію про себе, крім інформації, яка стосується його приватного життя або становить державну таємницю.

    Порядок скликання з'їзду суддів України визначається Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

    Після виступів кандидатів та обговорення кандидатур проводиться голосування.

     

    Призначеним на посаду члена Вищої ради юстиції вважається кандидат, який за результатами таємного голосування отримав більшість голосів обраних делегатів з’їзду суддів України.

     

    За результатами голосування головуючим і секретарем з'їзду суддів України підписуються рішення про призначення членів Вищої ради юстиції.

     

    Порядок скликання з'їзду суддів України визначається Законом України "Про судоустрій і статус суддів". Порядок проведення з’їзду суддів України визначається Радою суддів України та рішеннями з’їзду.

     

     

     

    Стаття 11. Порядок призначення членів Вищої ради юстиції з'їздом адвокатів України

    Стаття 11. Порядок призначення членів Вищої ради юстиції з'їздом адвокатів України

    З'їзд адвокатів України призначає трьох членів Вищої ради юстиції, один з яких призначається з числа суддів.

    З'їзд адвокатів України призначає трьох членів Вищої ради юстиції, один з яких є суддею або суддею у відставці.

     

    Голосування проводиться виключно по кандидатах у члени Вищої ради юстиції, зареєстрованих у порядку, передбаченому цим Законом.

    Висування кандидатів і призначення членів Вищої ради юстиції з'їздом адвокатів України здійснюється у порядку, передбаченому частинами першою - третьою статті 10 цього Закону, крім вимог до кандидатів на посаду члена Вищої ради юстиції, встановлених частиною першою цієї статті.

    Кожен із кандидатів для призначення  членом Вищої ради юстиції має право виступити перед делегатами з’їзду до початку голосування. Рішенням з’їзду адвокатів України може бути встановлено розумне обмеження часу виступу, однакове для всіх кандидатів. Кандидат надає делегатам з'їзду адвокатів України за їх запитом будь-яку інформацію про себе, крім інформації, яка стосується його приватного життя або становить державну таємницю.

     

    Після виступів кандидатів та обговорення кандидатур проводиться голосування.

     

    Призначеним на посаду члена Вищої ради юстиції вважається кандидат, який за результатами таємного голосування отримав більшість голосів від числа обраних делегатів з'їзду адвокатів України.

     

    За результатами голосування головуючим і секретарем з'їзду адвокатів  України підписуються рішення про призначення членів Вищої ради юстиції.

    Порядок скликання і проведення з'їзду адвокатів України визначаються Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

    Порядок скликання з'їзду адвокатів України визначається Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Порядок проведення з’їзду адвокатів України визначається Радою адвокатів України та рішеннями з’їзду.

     

    На час здійснення повноважень члена Вищої ради юстиції адвокатом він повинен зупинити адвокатську діяльність у порядку, передбаченому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

     

    Стаття 12. Порядок призначення членів Вищої ради юстиції з'їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ

    Стаття 12. Порядок призначення членів Вищої ради юстиції з'їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ

     

    З'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначає трьох членів Вищої ради юстиції, один з яких призначається з числа суддів.

    З'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначає трьох членів Вищої ради юстиції, один з яких має бути суддею або суддею у відставці.

    Висування кандидатів і призначення членів Вищої ради юстиції з'їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ здійснюється у порядку, передбаченому частинами першою - третьою статті 10 цього Закону, крім вимог до кандидатів на посаду члена Вищої ради юстиції, встановлених частиною першою цієї статті.

    Голосування проводиться виключно по кандидатах у члени Вищої ради юстиції, зареєстрованих у порядку, передбаченому цим Законом.

    Делегати на з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ обираються на республіканській (Автономної Республіки Крим), обласних, міських (міст Києва і Севастополя) конференціях працівників цих установ та закладів.

    Кожен із кандидатів для призначення членом Вищої ради юстиції має право виступити перед делегатами з’їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ до початку голосування. Рішенням з’їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ може бути встановлено розумне обмеження часу виступу, однакове для всіх кандидатів. Кандидат надає делегатам з'їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ за їх запитом будь-яку інформацію про себе, крім інформації, яка стосується його приватного життя або становить державну таємницю.

    Від вищих юридичних закладів, факультетів та наукових установ Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя обираються на з'їзд по п'ять делегатів.

    Після виступів кандидатів та обговорення кандидатур проводиться голосування.

     

    Призначеним на посаду члена Вищої ради юстиції вважається кандидат, який за результатами таємного голосування отримав більшість голосів від обраних делегатів з’їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ.

     

    За результатами голосування головуючим і секретарем з'їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ підписується рішення про призначення членів Вищої ради юстиції.

     

    У з’їзді представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ беруть участь представники вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі  навчальні підрозділи, що на дату проведення з’їзду здійснюють підготовку фахівців зі ступенем вищої освіти "магістр" протягом не менше десяти років, а також науково-дослідних установ, які на дату проведення з’їзду здійснюють наукову діяльність  у галузі права як основну не менше десяти років. У з’їзді беруть участь по три представники від кожного вказаного навчального закладу та наукової установи.

    Час і місце проведення з’їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ визначається Вищою радою юстиції, а в разі неможливості прийняття рішення Вищою радою юстиції через відсутність достатньої кількості призначених її членів – центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. Повідомлення про час і місце проведення з’їзду не пізніше ніж за сорок п’ять днів до його проведення публікується у газеті "Голос України" та оприлюднюється на веб-сайті Вищої ради юстиції або центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки, якщо ним визначені час і місце проведення з’їзду, а також невідкладно надсилається навчальним закладам та науковим установам, які делегують своїх представників на з’їзд. З’їзд має проводитися в приміщенні навчального закладу або наукової установи. Порядок проведення з’їзду визначається рішенням з’їзду. Для вирішення організаційно-технічних питань підготовки з’їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ може бути створено організаційний комітет з їх представників у кількості до десяти осіб. Запрошення до участі в роботі організаційного комітету надсилає орган, який скликає з'їзд.

     

    Стаття 13. Порядок призначення членів Вищої ради юстиції всеукраїнською конференцією працівників прокуратури

    Стаття 13. Порядок призначення членів Вищої ради юстиції всеукраїнською конференцією працівників прокуратури

    Всеукраїнська конференція працівників прокуратури призначає двох членів Вищої ради юстиції, один з яких призначається з числа суддів.

    Всеукраїнська конференція працівників прокуратури призначає двох членів Вищої ради юстиції, один з яких має бути суддею або суддею у відставці.

    Висування кандидатів для призначення членами Вищої ради юстиції і голосування на всеукраїнській конференції працівників прокуратури здійснюється в порядку, передбаченому частинами першою - третьою статті 10 цього Закону, крім вимог до кандидатів на посаду члена Вищої ради юстиції, встановлених частиною першою цієї статті.

    Голосування проводиться виключно по кандидатах у члени Вищої ради юстиції, зареєстрованих у порядку, передбаченому цим Законом.

    Порядок скликання всеукраїнської конференції працівників прокуратури визначається Законом України "Про прокуратуру".

     

     

    Кожен із кандидатів для призначення   членом Вищої ради юстиції має право виступити перед делегатами всеукраїнської конференції працівників прокуратури до початку голосування. Рішенням всеукраїнської конференції працівників прокуратури може бути встановлено розумне обмеження часу виступу, однакове для всіх кандидатів. Кандидат надає делегатам всеукраїнської конференції працівників прокуратури за їх запитом будь-яку інформацію про себе, крім інформації, яка стосується його приватного життя або становить державну таємницю.

    У разі, якщо на конференції було висунено на посаду членів Вищої ради юстиції більш як два кандидати і ніхто з них не був обраний або був обраний тільки один, проводиться повторне голосування по двох кандидатурах, які набрали в першому турі більше голосів делегатів конференції, ніж інші.

    Після виступів кандидатів та обговорення кандидатур проводиться голосування.

     

    Призначеним на посаду члена Вищої ради юстиції вважається кандидат, який за результатами таємного голосування отримав більшість голосів від числа обраних делегатів всеукраїнської конференції працівників прокуратури.

     

    Порядок скликання та порядок проведення всеукраїнської конференції працівників прокуратури визначається Законом України "Про прокуратуру".

    У разі, якщо при повторному голосуванні не було обрано в межах квоти необхідної кількості членів Вищої ради юстиції, то нове голосування проводиться з висуненням інших кандидатів на вільні посади членів Вищої ради юстиції у порядку, визначеному частиною третьою цієї статті

     

    У разі, якщо на конференції було висунено не більше двох кандидатів і ніхто з них не отримав необхідної більшості голосів, то для заміщення вільних посад членів Вищої ради юстиції проводиться нове голосування з висуванням інших кандидатів.

     

     

    Стаття 15. Бюлетень для голосування на з'їзді та конференції

    Стаття 15. Порядок голосування на з'їзді та конференції

    Форма бюлетенів, порядок голосування і підрахунку результатів голосування встановлюються відповідно з'їздами суддів, адвокатів України, представників юридичних вищих навчальних закладів і наукових установ та всеукраїнською конференцією працівників прокуратури.

    Голосування на з’їзді суддів України проводиться одним бюлетенем.

     

    Голосування проводиться одним бюлетенем, до якого заносяться в алфавітному порядку прізвища всіх кандидатів, яких було запропоновано на відповідному з'їзді або конференції.

    Голосування на з’їздах адвокатів України, представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, всеукраїнській конференції працівників прокуратури проводиться двома окремими  бюлетенями, один з яких – для голосування за кандидатів, які є суддями або суддями у відставці, а інший – для інших кандидатів.

     

    До кожного бюлетеня заносяться в алфавітному порядку прізвища всіх кандидатів, зареєстрованих у встановленому цим Законом порядку.

    Голосування "за" відбувається шляхом залишення напроти прізвища кандидата у бюлетені слова "за" і викреслення слова "проти". Голосування "проти" відбувається шляхом викреслення напроти прізвища кандидата слова "за".

    Голосування відбувається шляхом проставлення відмітки навпроти прізвищ кандидатів, за призначення яких голосує відповідний делегат.

    Бюлетень, у якому залишилося прізвищ кандидатів більше, ніж визначено до обрання відповідним з'їздом або конференцією працівників прокуратури, а також бюлетень невстановленого зразка вважаються недійсними.

    Бюлетень, у якому проставлено відмітки навпроти більшої кількості прізвищ кандидатів, ніж ті, які мають бути обрані відповідним з'їздом або конференцією, а також бюлетень невстановленого зразка вважаються недійсними.

     

    Форма бюлетенів та інші організаційно-технічні питання щодо порядку голосування та підрахунку голосів встановлюються з'їздами суддів України, адвокатів України, представників юридичних вищих навчальних закладів і наукових установ та всеукраїнською конференцією працівників прокуратури.

     

    Стаття 16. Повноважність Вищої ради юстиції

    Стаття 16. Повноважність Вищої ради юстиції

    Вища рада юстиції є повноважною за умови призначення на посаду не менш як трьох четвертих від її конституційного складу та складення ними присяги, враховуючи тих осіб, які входять до Вищої ради юстиції за посадою.

    Вища рада юстиції є повноважною за умови призначення на посаду не менш як чотирнадцяти членів та складення ними присяги, враховуючи тих осіб, які входять до Вищої ради юстиції за посадою.

    Перше засідання Вищої ради юстиції скликається через тиждень після складення присяги всіма її членами.

    Перше засідання Вищої ради юстиції скликається не пізніше ніж через тиждень після набуття Вищою радою юстиції повноважності.

     

     

     

     

     

    Стаття 17. Присяга члена Вищої ради юстиції

    Стаття 17. Присяга члена Вищої ради юстиції

    Член Вищої ради юстиції перед вступом на посаду складає на засіданні Верховної Ради України присягу такого змісту: "Присягаю сумлінно, чесно і неупереджено виконувати обов'язки члена Вищої ради юстиції з метою забезпечення формуваннякорпусу суддів із числа високопрофесійних і чесних юристів і додержання закону та етики в діяльності суддів і прокурорів".

     

    Член Вищої ради юстиції невідкладно після призначення на посаду складає перед органом, який його призначив, присягу такого змісту:

    "Присягаю сумлінно, чесно і неупереджено здійснювати повноваження члена Вищої ради юстиції для забезпечення формування чесного, високопрофесійного, незалежного корпусу суддів з метою додержання закону та етики в діяльності суддів і прокурорів".

    Відмова скласти присягу має наслідком втрату членства у Вищій раді юстиції.

    Відмова скласти присягу має наслідком втрату членства у Вищій раді юстиції.

    Стаття 18. Припинення повноважень члена Вищої ради юстиції

    Стаття 18. Припинення повноважень члена Вищої ради юстиції

    Повноваження члена Вищої ради юстиції припиняються у разі:

    Повноваження члена Вищої ради юстиції припиняються у разі:

    1) закінчення строку, на який його призначено;

    1) закінчення строку, на який його призначено;

    2) набрання законної сили обвинувальним щодо нього вироком суду;

    2) набрання законної сили обвинувальним щодо нього вироком суду;

    3) втрати ним громадянства України;

    3) припинення громадянства України ;

    4) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;

    4) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;

    5) наявності підстав, визначених у статті 7 цього Закону;

    5) наявності підстав, визначених у статті 7 цього Закону;

    6) подання ним за власним бажанням заяви про припинення повноважень;

    6) подання ним за власним бажанням заяви про припинення повноважень;

    7) неможливості виконувати свої обов'язки за станом здоров'я при наявності медичного висновку, підтвердженого судом;

    7) неможливості виконувати свої обов'язки за станом здоров'я при наявності медичного висновку, підтвердженого судом;

    8) порушення присяги або скоєння аморального вчинку.

    У разі порушення присяги особою, яка входить до складу Вищої ради юстиції за посадою, Вища рада юстиції приймає і надсилає до органу, який її обрав чи призначив, рішення щодо доцільності продовження нею повноважень;

    8) порушення присяги;        

    9) звільнення з посади, із зайняттям якої він входить до складу Вищої ради юстиції;

    9) звільнення з посади, із зайняттям якої він входить до складу Вищої ради юстиції;

    10) його смерті;

    10) його смерті;

    11) у випадках, передбачених законом.

    11) скоєння аморального вчинку;

    Відсутній

    12) виявлення обставин щодо його невідповідності вимогам, визначеним у статті 6 цього Закону, які не були відомі на момент прийняття рішення про призначення члена Вищої ради юстиції;

    Відсутній

    13) порушення вимог, установлених законодавством у сфері запобігання корупції;

    Відсутній

    14) звільнення з посади судді з підстав, передбачених Законом України "Про судоустрій та статус суддів" (крім виходу у відставку судді).

    Відсутня

    Повноваження члена Вищої ради юстиції у випадках, передбачених пунктами 1 – 4, 9, 10, 14 частини першої цієї статті, припиняються з настанням відповідної події.

    Рішення про припинення повноважень члена Вищої ради юстиції у випадках, передбачених пунктами 1-4, 6, 7, 9 частини першої цієї статті, приймає Вища рада юстиції, а у випадках, передбачених пунктами 5 і 8 частини першої цієї статті, таке рішення приймається органом, що призначив члена Вищої ради юстиції.

    Рішення про припинення повноважень члена Вищої ради юстиції у випадках, передбачених пунктами6, 7 частини першої цієї статті, приймає Вища рада юстиції. Питання про припинення повноважень члена Вищої ради юстиції та звільнення його з посади з таких підстав розглядається Вищою радою юстиції на найближчому засіданні відповідно після отримання заяви або судового рішення.

    Відсутня

    Рішення про припинення повноважень члена Вищої ради юстиції у випадках, передбачених пунктами 5, 8, 11 – 13 частини першої цієї статті, приймається органом, що призначив члена Вищої ради юстиції.

    Відсутня

    У разі встановлення підстав для припинення повноважень члена Вищої ради юстиції, передбачених пунктами 5, 8, 11 – 13 частини першої цієї статті, Вища рада юстиції може своїм рішенням надіслати до органу, який його призначив, подання щодо припинення повноважень відповідного члена Вищої ради юстиції. З дня надсилання зазначеного подання такий член Вищої ради юстиції відстороняється від посади, а його повноваження зупиняються до прийняття рішення відповідним органом.

    Відсутня

    Член Вищої ради юстиції, щодо якого Вищою радою юстиції приймається рішення про припинення повноважень або про подання щодо припинення повноважень, не бере участі у голосуванні щодо такого рішення.

    Особи, які входять до Вищої ради юстиції за посадою, вибувають з її складу з дня звільнення з посади. Призначення нового члена Вищої ради юстиції замість вибулого здійснюється не пізніше двох місяців з дня прийняття рішень, передбачених частиною другою цієї статті.

     

    Виключається

    Стаття 19. Структура Вищої ради юстиції

    Стаття 19. Структура Вищої ради юстиції

     

     

     

    Відсутня

     

     

     

    При Вищій раді юстиції можуть створюватися тимчасові колегіальні органи (комісії), компетенція, склад та порядок діяльності яких визначаються законом. Вища рада юстиції може залучати до своєї діяльності органи суддівського самоврядування, суддів, суддів у відставці, адвокатів, прокурорів для виконання допоміжних функцій на громадських засадах без делегування її повноважень.

    Голова, заступник Голови, секретарі секцій Вищої ради юстиції працюють на постійній основі. Особи, призначені до складу Вищої ради юстиції, крім народних депутатів України, на час виконання обов'язків членів Вищої ради юстиції на постійній основі прикомандировуються до Вищої ради юстиції із збереженням за ними посад, які вони займали, та відповідних пільг.

     

     

     

    Виключається

    На членів Вищої ради юстиції поширюються вимоги та обмеження, встановлені Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції".

     

    Виключається

    При Вищій раді юстиції можуть створюватися тимчасові колегіальні органи (комісії), компетенція, склад та порядок діяльності яких визначаються законами.

    Виключається

    Відсутня

    Стаття 191. Член Вищої ради юстиції

     

    Член Вищої ради юстиції  зобов'язаний:

     

    1) дотримуватися присяги;

    2) не розголошувати інформацію з обмеженим доступом;

    3) виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції, у тому числі подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в порядку, встановленому законом.

     

    Член Вищої ради юстиції, виконуючи повноваження, визначені цим Законом:

     

    1) зобов'язаний:

     

    а) вести особистий прийом громадян;

     

    б) брати участь у засіданнях Вищої ради юстиції та секції Вищої ради юстиції, до складу якої він входить;

     

    2) має право:

     

    а) вносити пропозиції щодо вдосконалення роботи Вищої ради юстиції, її апарату;

     

    б) залучати відповідно до внутрішніх процедурами працівників структурних підрозділів секретаріату для підготовки питань, що виносяться на розгляд Вищої ради юстиції, секції Вищої ради юстиції, до складу якої він входить;

     

    в) ознайомлюватися з усіма матеріалами, що стосуються питань порядку денного засідань Вищої ради юстиції, секції Вищої ради юстиції, до складу якої він входить;

     

    г) наводити свої мотиви та міркування, а також подавати додаткові документи з питань, що розглядаються;

     

    д) вносити пропозиції щодо проектів рішень Вищої ради юстиції з будь-яких питань, брати участь у прийнятті рішень, висловлювати письмово окрему думку щодо рішень Вищої ради юстиції;

     

    е) ініціювати скликання засідання Вищої ради юстиції.

     

    Член Вищої ради юстиції зобов'язаний відмовитися від проведення перевірки відомостей, викладених у зверненні або рішенні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, у таких випадках:

    1. 1)                якщо він перебуває у дружніх чи інших особистих стосунках із суддею, стосовно якого повинна здійснюватися перевірка, або
    2. 2)                якщо він причетний до справ, які розглядав чи розглядає такий суддя, або
    3. 3)                за наявності конфлікту інтересів, або

    4) є інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості.

     

     

    Стаття 20. Голова Вищої ради юстиції

    Стаття 20. Голова Вищої ради юстиції

    Голова Вищої ради юстиції обирається з членів Вищої ради юстиції на три роки, без права переобрання, на першому засіданні Вищої ради юстиції таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів з будь-якою кількістю кандидатур, запропонованих членами Вищої ради юстиції. Головою Вищої ради юстиції не може бути обрано членів Вищої ради юстиції, які входять до її складу за посадою.

    Голова Вищої ради юстиції обирається з членів Вищої ради юстиції на два роки, без права переобрання на другий строк поспіль, на засіданні Вищої ради юстиції таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів з будь-якою кількістю кандидатур, запропонованих членами Вищої ради юстиції. Головою Вищої ради юстиції не може бути обрано членів Вищої ради юстиції, які входять до її складу за посадою.

    Відкриває перше засідання Вищої ради юстиції і веде його Голова Верховного Суду України до обрання Голови Вищої ради юстиції, а в разі його відсутності – Міністр юстиції України.

    Відкриває перше засідання Вищої ради юстиції і веде його Голова Верховного Суду України до обрання Голови Вищої ради юстиції, а в разі його відсутності – найстарший за віком член Вищої ради юстиції.

    Стаття 21. Повноваження Голови Вищої ради юстиції

    Стаття 21. Повноваження Голови Вищої ради юстиції

    До повноважень Голови Вищої ради юстиції належить:

    До повноважень Голови Вищої ради юстиції належить:

    організація роботи Вищої ради юстиції та головування на її засіданнях;

    організація роботи Вищої ради юстиції, призначення засідань та головування на них;

    координація роботи секцій і членів Вищої ради юстиції;

    координація роботи секцій Вищої ради юстиції;

    призначення засідань Вищої ради юстиції;

     

    направлення подання Вищої ради юстиції про призначення суддів Президентові України і про звільнення їх з посади;

    направлення подання Вищої ради юстиції про призначення суддів Президентові України і про звільнення їх з посади;

     

     

    підписання прийнятих Вищою радою юстиції актів, протоколів засідань;

    загальне керівництво апаратом Вищої ради юстиції;

    загальне керівництво апаратом Вищої ради юстиції;

     

    призначення на посади та звільнення з посад працівників секретаріату; застосування до них заходів заохочення, дисциплінарного впливу, вирішення або порушення в установленому порядку питання про присвоєння рангів державного службовця працівникам секретаріату Вищої ради юстиції відповідно до Закону України "Про державну службу";

    розпорядження бюджетними асигнуваннями на утримання і забезпечення діяльності Вищої ради юстиції;

    розпорядження бюджетними асигнуваннями на утримання і забезпечення діяльності Вищої ради юстиції;

    здійснення інших повноважень, передбачених регламентом Вищої ради юстиції.

    представництво Вищої ради юстиції у відносинах з органами державної влади та органами місцевого самоврядування України, підприємствами, установами і організаціями, органами влади інших держав та міжнародними організаціями.

    Голова Вищої ради юстиції представляє Вищу раду юстиції у зносинах з іншими органами та організаціями.

    Голова Вищої Ради юстиції здійснює також інші повноваження, передбачені регламентом Вищої ради юстиції.

     

     

    Голова Вищої ради юстиції з питань, що належать до його адміністративних повноважень, видає накази і розпорядження.

     

    Стаття 22. Заступник Голови Вищої ради юстиції

    Стаття 22. Заступник Голови Вищої ради юстиції

    Вища рада юстиції обирає заступника Голови Вищої ради юстиції, який виконує обов'язки Голови в разі його відсутності, забезпечує підготовку справ до розгляду та здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та регламентом Вищої ради юстиції.

    Вища рада юстиції обирає заступника Голови Вищої ради юстиції, який виконує обов'язки Голови в разі його відсутності, забезпечує підготовку справ до розгляду та здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом, а також регламентом Вищої ради юстиції.

    Стаття 23. Секції Вищої ради юстиції

    Стаття 23. Секції Вищої ради юстиції

    Організація роботи секції визначається цим Законом і регламентом Вищої ради юстиції.

    Організація роботи секції визначається Вищою радою юстиції.

    Стаття 24. Засідання Вищої ради юстиції

    Стаття 24. Засідання Вищої ради юстиції

    Засідання Вищої ради юстиції проводяться відкрито. Закрите засіданняпроводиться за рішенням більшості від її конституційного складу.

    Засідання Вищої ради юстиції проводяться відкрито. Закрите засідання проводиться у виняткових випадках, за наявності підстав, передбачених законом для проведення закритих судових засідань. Рішення про проведення закритого засідання приймається більшістю від конституційного складу Вищої ради юстиції.

    Рішення приймається більшістю від конституційного складу Вищої ради юстиції, якщо інше не передбачено цим Законом. Рішення Вищої ради юстиції приймається у приміщенні, бути присутніми у якому іншим особам, крім членів Вищої ради юстиції, забороняється.

    Рішення приймається більшістю від конституційного складу Вищої ради юстиції, якщо інше не передбачено цим Законом. Рішення Вищої ради юстиції приймається у приміщенні (нарадчій кімнаті), бути присутніми у якому іншим особам, крім членів Вищої ради юстиції, забороняється. Рішення Вищої ради юстиції оголошується публічно, безпосередньо після його винесення та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Вищої ради юстиції.

    Стаття 25. Повноваження Вищої ради юстиції при розгляді справ

    Стаття 25. Повноваження Вищої ради юстиції при розгляді справ

    У зв'язку з виконанням доручення член Вищої ради юстиції може витребувати закінчені розглядом судові справи (їх копії), ознайомлюватися з судовими справами, розгляд яких не закінчено, отримувати пояснення від суддів чи прокурорів, робити відповідні запити, копії, вивчати особові справи суддів і прокурорів.

    У зв'язку з виконанням доручення член Вищої ради юстиції може витребувати закінчені розглядом судові справи (їх копії),  отримувати пояснення від суддів чи прокурорів, робити відповідні запити, копії, вивчати особові справи суддів і прокурорів.

    Член Вищої ради юстиції не може витребувати оригінали судових справ, розгляд яких не закінчено.

    Член Вищої ради юстиції не може витребувати оригінали судових справ, розгляд яких не закінчено, або вимагати ознайомлення з такими справами.

    Якщо судову справу повернуто на новий розгляд або її передано у провадження іншого судді, а предметом перевірки є відомості стосовно дій судді, у провадженні якого знаходилася зазначена справа, Вища рада юстиції або член Вищої ради юстиції може витребувати копію матеріалів даної судової справи в частині, що розглядалася цим суддею.

    Якщо судову справу повернуто на новий розгляд або її передано у провадження іншого судді, а предметом перевірки є відомості стосовно дій судді, у провадженні якого знаходилася зазначена справа, Вища рада юстиції або член Вищої ради юстиції може витребувати копію матеріалів даної судової справи в частині, що розглядалася цим суддею або стосується його дій.

    Невиконання законних вимог Вищої ради юстиції або члена Вищої ради юстиції щодо надання інформації, судової справи (її копії), розгляд якої закінчено, відмова в ознайомленні з судовою справою, розгляд якої не закінчено, надання завідомо неправдивої інформації, а так само недодержання строків, встановлених частиною шостою цієї статті, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом.

    Невиконання законних вимог Вищої ради юстиції або члена Вищої ради юстиції щодо надання інформації, судової справи (її копії), розгляд якої закінчено, надання завідомо неправдивої інформації, а так само недодержання строків, встановлених частиною п’ятою цієї статті, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом.

    Стаття 26. Відвід члена Вищої ради юстиції

    Стаття 26. Відвід члена Вищої ради юстиції

    Відвід повинен бути мотивований і викладений у письмовій формі до початку розгляду питання.

    Відвід повинен бути мотивований і викладений у письмовій формі до початку розгляду відповідного питання. Відвід може бути заявлений після початку розгляду відповідного питання тільки за умови, що особа, яка заявляє відвід, доведе, що про обставини, які є підставою для відводу, вона не могла дізнатися до початку розгляду відповідного питання.

    Рішення про відвід (самовідвід) приймається більшістю членів Вищої ради юстиції, які беруть участь у засіданні, таємно в нарадчій кімнаті, за відсутності члена Вищої ради юстиції, питання про відвід (самовідвід) якого вирішується.

    Рішення про відвід (самовідвід) приймається більшістю членів Вищої ради юстиції, які беруть участь у засіданні, шляхом таємного голосування в нарадчій кімнаті, за відсутності члена Вищої ради юстиції, питання про відвід (самовідвід) якого вирішується.

    Стаття 27. Акти Вищої ради юстиції

    Стаття 27. Акти Вищої ради юстиції

    Вища рада юстиції приймає такі акти:

    Вища рада юстиції приймає такі акти:

    1) подання про призначення суддів;

    1) подання про призначення суддів;

    2) подання про звільнення суддів з посади;

    2) подання про звільнення суддів з посади;

    3) рішення про порушення вимог щодо несумісності;

    3) рішення про порушення вимог щодо несумісності;

    4) рішення про дисциплінарну відповідальність;

    4) рішення про дисциплінарну відповідальність;

    5) рішення по скарзі на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів;

    5) рішення по скарзі на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів;

    51) рішення по скарзі на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, прийняте за результатами дисциплінарного провадження;

    51) рішення по скарзі на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, прийняте за результатами дисциплінарного провадження;

    6) рішення про увільнення члена Вищої ради юстиції у випадках, передбачених у статті 18 цього Закону;

    6) рішення про припинення повноважень члена Вищої ради юстиції у випадках, передбачених у статті 18 цього Закону;

    61) рішення у скарзі на результати кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді;

    Виключається

    62) рішення у скарзі на відмову в рекомендуванні для обрання кандидатом на посаду судді безстроково;

    Виключається

    7) інші акти в межах повноважень Вищої ради юстиції.

    7) інші акти в межах повноважень Вищої ради юстиції.

    Вища рада юстиції приймає такі процедурні акти:

    Вища рада юстиції приймає такі процедурні акти:

    1) ухвали про відкриття дисциплінарного провадження;

    1) ухвали про відкриття дисциплінарного провадження;

    2) ухвали про відкриття провадження щодо вимог законодавства про несумісність;

    2) ухвали про відкриття провадження щодо вимог законодавства про несумісність;

    3) рішення про відмову в поданні про призначення;

    3) рішення про відмову в поданні про призначення;

    4) рішення про відвід (самовідвід) члена Вищої ради юстиції;

    4) рішення про відвід (самовідвід) члена Вищої ради юстиції;

    5) інші процедурні акти, необхідні для здійснення функцій Вищої ради юстиції.

    5) інші процедурні акти, необхідні для здійснення функцій Вищої ради юстиції.

    Акти Вищої ради юстиції можуть бути оскаржені виключно до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

    Акти Вищої ради юстиції можуть бути оскаржені виключно до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

    Стаття 29. Подання про призначення на посаду судді вперше

    Стаття 29. Подання про призначення на посаду судді вперше

     

    Призначення на посаду судді вперше  здійснюється Президентом України на підставі подання Вищої ради юстиції.

    Вища рада юстиції за рекомендацією Вищої кваліфікаційної комісії суддів України вносить подання Президенту України про призначення громадянина України на посаду судді вперше.

    Вища рада юстиції приймає рішення щодо внесення подання про призначення на посаду судді вперше на підставі розгляду рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, до якої обов’язково додається особова справа кандидата на посаду судді вперше та будь-які інші матеріали, які дозволяють перевірити дотримання передбаченого Законом України "Про судоустрій і статус суддів" порядку призначення на посаду судді вперше. У разі необхідності Вища рада юстиції має право отримати такі матеріали від Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, робити запити до будь-яких підприємств, установ і організацій з метою перевірки відповідної інформації.

    До подання Вищої ради юстиції додаються:

    Кандидатура на посаду судді розглядається  після доповіді члена Вищої ради юстиції,  який діє за дорученням відповідної секції, якою попередньо  проводиться перевірка дотримання передбаченого Законом України "Про судоустрій і статус суддів" порядку призначення на посаду судді вперше.

    1) рекомендація кваліфікаційної комісії;

    У разі встановлення порушень порядку, які призвели або могли призвести до неправильних результатів добору, Вища рада юстиції приймає вмотивоване рішення про відмову у внесенні подання щодо призначення кандидата (кандидатів) на посаду судді, а також визначає дії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, необхідні для усунення наслідків цих порушень.

    2) особовий листок з обліку кадрів та автобіографія кандидата на посаду судді;

    Рішення щодо кандидата на посаду судді  приймається  на засіданні Вищої ради юстиції  відкритим  голосуванням.

    Пропозиція щодо внесення подання Президентові України про призначення на посаду судді вважається прийнятою, якщо за неї проголосувало не менш ніж дві третини від конституційного складу Вищої ради юстиції. В інших випадках приймається рішення про відмову у внесенні подання щодо призначення кандидата на посаду судді.

    3) копії дипломів про освіту, науковий ступінь чи вчене звання;

     

    4) примірник реферату з питань правознавства, підготовлений кандидатом на посаду судді;

     

    5) рецензія на реферат;

     

    6) декларація про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік за формою і в порядку, що встановлені Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції".

     

    Кандидатура на посаду судді розглядається персонально після доповіді члена Вищої ради юстиції, який діє за дорученням відповідної секції, де попередньо вивчаються матеріали щодо кандидата на посаду судді.

     

    Рішення щодо кандидата на посаду судді приймається на засіданні Вищої ради юстиції відкритим голосуванням. Пропозиція щодо внесення подання Президентові України про призначення суддею вважається прийнятою, якщо за неї проголосувало більше половини від конституційного складу Вищої ради юстиції.

     

     

    Стаття 292. Розгляд Вищою радою юстиції скарг на рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, прийнятих у процесі призначення чи обрання суддів на посаду

     

    Виключається

    До Вищої ради юстиції можуть бути оскаржені рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо:

     

    1) встановлення результатів кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді;

     

    2) відмови у рекомендуванні для обрання кандидатом на посаду судді безстроково.

     

    Скаргу на рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України може бути подано до Вищої ради юстиції не пізніше одного місяця з наступного дня після його прийняття.

     

    Скарга на рішення, зазначене у пункті 1 частини першої цієї статті, може бути подана кандидатом на посаду судді, який складав кваліфікаційний іспит і не погоджується з його результатами, а на рішення, зазначене у пункті 2 частини першої цієї статті, - кандидатом на посаду судді, якому відмовлено у рекомендуванні кандидатом для обрання на посаду судді безстроково.

     

    Скарга розглядається Вищою радою юстиції протягом одного місяця з дня її надходження після перевірки, проведеної членом Вищої ради юстиції.

     

    У результаті розгляду скарги Вища рада юстиції за наявності для цього підстав може:

     

    1) задовольнити скаргу, скасувавши рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про встановлення результатів кваліфікаційного іспиту кандидата на посаду судді, який подав скаргу, та зобов'язавши Вищу кваліфікаційну комісію суддів України повторно провести кваліфікаційний іспит цього кандидата;

     

    2) задовольнити скаргу, скасувавши рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо відмови у рекомендуванні судді для обрання кандидатом на посаду судді безстроково та зобов'язавши Вищу кваліфікаційну комісію суддів України прийняти нове рішення;

     

    3) залишити скаргу без задоволення, а рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України без змін.

     

    На засідання Вищої ради юстиції запрошується кандидат на посаду судді, який подав скаргу, та представник Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Їх неявка з будь-яких причин не перешкоджає розгляду скарги.

     

    Відсутня

    Стаття 293. Внесення Вищою радою юстиції пропозиції про переведення судді до суду нижчого рівня у порядку застосування до нього дисциплінарного стягнення

     

    У разі застосування до судді дисциплінарного стягнення у виді переведення до суду нижчого рівня Вища рада юстиції вносить пропозицію про переведення судді до суду нижчого рівня органу, що його обрав або призначив, у порядку, встановленому Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

    Стаття 30. Суб'єкти звернення щодо подання про звільнення суддів

    Стаття 30. Суб'єкти звернення щодо подання про звільнення суддів

    До Вищої ради юстиції з пропозицією про прийняття подання про звільнення судді з посади можуть звертатися:

    До Вищої ради юстиції з пропозицією про прийняття подання про звільнення судді з посади можуть звертатися:

    1) Вища кваліфікаційна комісія суддів України за умови, що таке рішення було нею прийняте за результатами перевірки відомостей про наявність підстав для звільнення судді з посади;

    1) Вища кваліфікаційна комісія суддів України за умови, що таке рішення було нею прийняте за результатами перевірки відомостей про наявність підстав для звільнення судді з посади;

    2) член Вищої ради юстиції за результатами перевірки відомостей про наявність підстав для звільнення судді з посади, проведення якої було йому доручено відповідно до цього Закону;

    2) член Вищої ради юстиції за результатами перевірки відомостей про наявність підстав для звільнення судді з посади, проведення якої було йому доручено відповідно до цього Закону;

    3) інші суб'єкти у випадках, визначених законом.

    3) інші суб'єкти у випадках, визначених Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

     

    Член Вищої ради юстиції, який порушив питання перед Вищою радою юстиції про звільнення з посади судді, не бере участі в голосуванні при прийнятті рішення.

    Стаття 31. Подання про звільнення за загальними обставинами

    Стаття 31. Подання про звільнення за загальними обставинами

    Вища рада юстиції за пропозицією кваліфікаційної комісії суддів або за власною ініціативою вносить подання про звільнення суддів з посади до органу, який їх призначив або обрав.

    Вища рада юстиції за пропозицією Вищої кваліфікаційної комісії суддів України або за власною ініціативою вносить подання про звільнення суддів з посади до органу, який їх призначив або обрав.

    Рішення щодо пропозицій про звільнення суддів за обставин, зазначених у пунктах 1 - 3, 7 - 9 частини п'ятої статті 126 Конституції України, приймається на засіданні Вищої ради юстиції більшістю голосів її членів, які брали участь у засіданні. У разі звернення судді з заявою про звільнення з посади за власним бажанням Вища рада юстиції вносить подання про звільнення судді з посади до органу, який його призначив або обрав, після попереднього з'ясування дійсного волевиявлення судді, чи не має місце сторонній вплив на нього або примус.

    Рішення щодо пропозицій про звільнення суддів за обставин, зазначених у пунктах 1 - 3, 7 - 9 частини п'ятої статті 126 Конституції України, приймається на засіданні Вищої ради юстиції більшістю голосів її членів. У разі звернення судді з заявою про звільнення з посади за власним бажанням Вища рада юстиції вносить подання про звільнення судді з посади до органу, який його призначив або обрав, після попереднього з'ясування дійсного волевиявлення судді, чи не має місце сторонній вплив на нього або примус.

     

    Стаття 32. Подання про звільнення судді за особливих обставин

    Стаття 32. Подання про звільнення судді за особливих обставин

    Порушенням суддею присяги є:

    Провадження щодо звільнення судді за порушення присяги проводиться за правилами і у строки, передбачені для дисциплінарного провадження.

    вчинення ним дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності судових органів;

     

    недотримання суддею вимог та обмежень, встановлених Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції";

     

    умисне затягування суддею строків розгляду справи понад терміни, встановлені законом;

     

    порушення морально-етичних принципів поведінки судді.

     

    Порушенням присяги судді, що обіймає адміністративну посаду в суді, є також невиконання ним посадових обов'язків, встановлених для відповідної адміністративної посади, пов'язаних з процесуальними діями.

    Виключається

    Суддя, справа якого розглядається, та/або його представник мають право надавати пояснення, ставити запитання учасникам засідання, висловлювати заперечення, заявляти клопотання і відводи.

    Суддя, справа якого розглядається, та/або його представник мають право знайомитись з матеріалами перевірки, надавати докази та пояснення, ставити запитання учасникам засідання, висловлювати заперечення, заявляти клопотання і відводи.

    Запрошення судді, справа якого розглядається, є обов'язковим. У разі неможливості взяти участь у засіданні Вищої ради юстиції з поважних причин суддя, справа якого розглядається, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які долучаються до матеріалів справи. Письмові пояснення судді виголошуються на засіданні Вищої ради юстиції в обов'язковому порядку. Повторне нез'явлення такого судді є підставою для розгляду справи за його відсутності.

    Запрошення судді, справа якого розглядається, є обов'язковим. У разі неможливості взяти участь у засіданні Вищої ради юстиції з поважних причин суддя, справа якого розглядається, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які долучаються до матеріалів справи. Письмові пояснення судді виголошуються на засіданні Вищої ради юстиції в обов'язковому порядку. Повторне неприбуття такого судді без поважних причин є підставою для розгляду справи за його відсутності.

    Рішення щодо внесення Вищою радою юстиції подання про звільнення судді відповідно до пунктів 4, 5 та 6 частини п'ятої статті 126 Конституції України приймається більшістю голосів членів від конституційного складу Вищої ради юстиції.

    Рішення щодо внесення Вищою радою юстиції подання про звільнення судді відповідно до пунктів 4, 5 та 6 частини п'ятої статті 126 Конституції України приймається шляхом таємного голосування більшістю голосів членів від конституційного складу Вищої ради юстиції.

    Стаття 33. Розгляд питань щодо несумісності

    Стаття 33. Розгляд питань щодо несумісності

    Вища рада юстиції може прийняти рішення:

    Вища рада юстиції може прийняти рішення:

    1) про визнання заняття суддею або прокурором іншою діяльністю, не сумісною з подальшим перебуванням на посаді судді або прокурора, і запропонувати йому у встановлений Вищою радою юстиції строк визначитися з питанням про продовження роботи на посаді судді або прокурора чи заняття іншою діяльністю з повідомленням Вищої ради юстиції;

    1) про визнання порушення суддею вимог щодо несумісності з іншою діяльністю і внесення подання відповідним органам про звільнення його з посади;

    2) про визнання порушення суддею або прокурором вимог щодо несумісності їх посади із заняттям іншою діяльністю і надіслати подання відповідним органам про звільнення їх з посади.

    2) про визнання порушення прокурором вимог щодо несумісності з іншою діяльністю і внесення в установленому порядку подання про звільнення його з посади.

    Стаття 34. Суб'єкти звернення стосовно порушення вимог законодавства щодо несумісності

    Стаття 34. Суб'єкти звернення стосовно порушення вимог законодавства щодо несумісності

    До Вищої ради юстиції з пропозицією розглянути питання щодо несумісності діяльності судді чи прокурора із займаною посадою можуть звернутися:

    До Вищої ради юстиції з пропозицією розглянути питання стосовно порушення суддями, прокурорами вимог щодо  несумісності може звернутися будь-яка особа, якій відомі відповідні факти.

    1) Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів - за умови, що таке рішення було нею прийнято за результатами дисциплінарного провадження;

     

    2) член Вищої ради юстиції - за результатами перевірки відомостей щодо несумісності діяльності судді чи прокурора із займаною посадою, проведення якої було йому доручено відповідно до цього Закону.

     

     

    Стаття 35. Рішення про несумісність посади судді із заняттям іншою діяльністю

    Стаття 35. Рішення про порушення суддею вимог щодо несумісності з іншою діяльністю

    Вища рада юстиції за поданням суб'єктів, визначених у статті 34 цього Закону, розглядає питання про несумісність посади судді із заняттям іншою діяльністю.

    Вища рада юстиції за поданням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України або за власною ініціативою розглядає питання про порушення суддею вимог щодо несумісності з іншою діяльністю.

     

    Суддя, щодо якого розглядається питання про порушення вимог щодо несумісності з іншою діяльністю, та/або його представник мають право давати пояснення, ставити питання учасникам засідання, висловлювати заперечення, заявляти клопотання і відводи.

     

    Запрошення на засідання Вищої ради юстиції судді, щодо якого розглядається питання про порушення вимог щодо несумісності з іншою діяльністю, є обов'язковим. У разі неможливості брати участь у засіданні з поважних причин такий суддя може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів перевірки. Письмові пояснення судді оголошуються на засіданні Вищої ради юстиції в обов'язковому порядку. Повторне неприбуття такого судді на засідання є підставою для розгляду питання про порушення вимог щодо несумісності з іншою діяльністю за його відсутності.

    Рішення про несумісність приймається на засіданні більшістю голосів конституційного складу Вищої ради юстиції і є обов'язковим для негайного виконання суддею або підставою для внесення подання про звільнення судді з посади.

    Рішення про порушення вимог несумісності приймається на засіданні більшістю голосів конституційного складу Вищої ради юстиції і в разі встановлення порушення вимог щодо несумісності є підставою для звільнення судді з посади.

    Стаття 36. Рішення про несумісність посади прокурора із заняттям іншою діяльністю

    Стаття 36. Рішення про порушення прокурором вимог щодо несумісності з іншою діяльністю

    Вища рада юстиції за поданням суб'єктів, визначених у статті 34 цього Закону, розглядає питання про несумісність посади прокурора із зайняттям іншою діяльністю.

    Вища рада юстиції за поданням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів або за власною ініціативою розглядає питання про порушення  прокурором вимог щодо несумісності з іншою діяльністю.

    Рішення про несумісність приймається на засіданні більшістю голосів від конституційного складу Вищої ради юстиції і є обов'язковим для негайного виконання відповідними особами, уповноваженими на прийняття рішення про звільнення прокурора, яким воно направляється.

    Рішення про порушення прокурором вимог щодо несумісності з іншою діяльністю приймається на засіданніВищої ради юстиції більшістю голосів від її конституційного складу і в разі встановлення такого порушення є підставою для звільнення прокурора з посади.

     

    Стаття 37. Види стягнень, які може накласти Вища рада юстиції

    Стаття 37. Види стягнень, які може накласти Вища рада юстиції

    Вища рада юстиції може притягнути до дисциплінарної відповідальності Голову, заступників Голови та суддів Верховного Суду України, Голову і заступників Голови тасуддів вищих спеціалізованих судів з підстав, передбачених у пункті 5 частини п'ятої статті 126 Конституції України та Законом України"Про статус суддів".

    Вища рада юстиції може накласти на цих суддівдисциплінарне стягнення - догану.

    Вища рада юстиції може притягнути до дисциплінарної відповідальності суддів Верховного Суду України та суддів вищих спеціалізованих судів з підстав, передбачених Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

    Вища рада юстиції може накласти на цих суддів дисциплінарні стягнення, передбачені Законом України "Про судоустрій і статус суддів", а у разі застосування до них дисциплінарного стягнення у виді переведення до суду нижчого рівня Вища рада юстиції вносить пропозицію про переведення судді до суду нижчого рівня органу, що його обрав або призначив, у порядку, встановленому Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

    Стаття 38. Підстава для відкриття дисциплінарного провадження

    Стаття 38. Підстава для відкриття дисциплінарного провадження

    Підставою для відкриття дисциплінарного провадження є подання:

     

    Підставою для відкриття дисциплінарного провадження є подання члена Вищої ради юстиції за результатами перевірки даних про дисциплінарний проступок.

    1) народного депутата України;

     

    2) Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;

     

    3) члена Вищої ради юстиції за результатами перевірки повідомлень;

     

    4) іншого суб'єкта у випадках, визначених законом.

     

     

    Стаття 40. Перевірка даних про дисциплінарний проступок

    Стаття 40. Перевірка даних про дисциплінарний проступок

    Перевірка даних про дисциплінарний проступок здійснюється за дорученням Вищої ради юстиції або Голови Вищої ради юстиції одним із членів Вищої ради юстиції шляхом одержання письмового пояснення від судді та інших осіб, витребування судових справ (їх копій), розгляд яких закінчено, та ознайомлення з судовими справами, розгляд яких не закінчено, одержання іншої інформації від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадян чи їх об'єднань.

    Перевірка даних про дисциплінарний проступок здійснюється за дорученням Вищої ради юстиції або Голови Вищої ради юстиції одним із членів Вищої ради юстиції шляхом одержання письмового пояснення від судді та інших осіб, витребування судових справ (їх копій), розгляд яких закінчено,  одержання іншої інформації від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадян чи їх об'єднань.

    Стаття 41. Відкриття дисциплінарного провадження

    Стаття 41. Відкриття дисциплінарного провадження

    За наявності підстав для дисциплінарного провадження щодо Голови, його заступника чи судді Верховного Суду України, а також Голови, його заступника чи судді вищого спеціалізованого суду дисциплінарне провадження відкривається за постановою Вищої ради юстиції в десятиденний строк з дня одержання даних про дисциплінарний проступок судді, а в разі, якщо ці дані потребують перевірки, - в строк, не більший десяти днів з дня закінчення перевірки.

     

    За наявності підстав для дисциплінарного провадження щодо судді Верховного Суду України, судді вищого спеціалізованого суду дисциплінарне провадження відкривається за постановою Вищої ради юстиції в десятиденний строк з дня одержання даних про дисциплінарний проступок судді, а в разі, якщо ці дані потребують перевірки, - в строк, не більший десяти днів з дня закінчення перевірки.

    Стаття 42. Розгляд дисциплінарної справи та прийняття рішення

    Стаття 42. Розгляд дисциплінарної справи та прийняття рішення

    Вирішуючи питання про дисциплінарну відповідальність судді, Вища рада юстиції повинна вислухати його пояснення. У разі неможливості взяти участь у засіданні Вищої ради юстиції з поважних причин суддя може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які долучаються до матеріалів справи. Письмові пояснення судді виголошуються на засіданні Вищої ради юстиції в обов'язковому порядку. Повторне нез'явлення такого судді є підставою для розгляду справи за його відсутності. Суддя, стосовно якого розглядається питання про дисциплінарну відповідальність, та/або його представник мають право надавати пояснення, ставити запитання учасникам засідання, висловлювати заперечення, заявляти клопотання і відводи.

     

    Вирішуючи питання про дисциплінарну відповідальність судді, Вища рада юстиції повинна вислухати його пояснення. У разі неможливості взяти участь у засіданні Вищої ради юстиції з поважних причин суддя може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які долучаються до матеріалів справи. Письмові пояснення судді виголошуються на засіданні Вищої ради юстиції в обов'язковому порядку. Повторне неприбуття такого судді без поважних причин є підставою для розгляду справи за його відсутності. Суддя, стосовно якого розглядається питання про дисциплінарну відповідальність, та/або його представник мають право знайомитись з матеріалами перевірки, надавати докази та  пояснення, ставити запитання учасникам засідання, висловлювати заперечення, заявляти клопотання і відводи.

    Стаття 43. Строки застосування дисциплінарного стягнення

    Стаття 43. Строки застосування дисциплінарного стягнення

    Дисциплінарне стягнення до судді застосовується Вищою радою юстиції не пізніше шести місяців після виявлення проступку, не враховуючи часу тимчасової непрацездатності судді або перебування його у відпустці, але не пізніше року з дня вчинення проступку.

    Дисциплінарне стягнення до судді застосовується Вищою радою юстиції не пізніше трьох років із дня вчинення проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці.

    У разі якщо рішенням Європейського суду з прав людини встановлені факти, які можуть бути підставою для застосування дисциплінарного стягнення до судді, зазначений строк обраховується з дня набуття таким рішенням статусу остаточного.

     

    Стаття 44. Погашення чи зняття дисциплінарного стягнення

    Стаття 44. Строки погашення дисциплінарного стягнення

    Якщо суддю протягом року з дня накладення на нього дисциплінарного стягнення не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, він вважається таким, що не має дисциплінарного стягнення. Дисциплінарне стягнення, накладене на суддю, може бути достроково зняте Вищою радою юстиції за заявою судді, на якого накладено дисциплінарне стягнення, але не раніше шести місяців з дня накладення стягнення.

    Дисциплінарні стягнення погашаються у строки, визначені Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

    Стаття 45. Повноваження Вищої ради юстиції при розгляді скарг на рішення про притягнення до відповідальності суддів, прокурорів

    Стаття 45. Повноваження Вищої ради юстиції при розгляді скарг на рішення про притягнення до відповідальності суддів, прокурорів

    Вища рада юстиції розглядає скарги на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів спеціалізованих, апеляційних та місцевих судів, а також на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, прийняті за результатами дисциплінарного провадження, не пізніше одного місяця з дня їх надходження, а в разі додаткової перевірки обставин та матеріалів справи - не пізніше трьох місяців з дня надходження скарги.

    Вища рада юстиції розглядає скарги на рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів спеціалізованих, апеляційних та місцевих судів, а також на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, прийняті за результатами дисциплінарного провадження, не пізніше одного місяця з дня їх надходження, а в разі додаткової перевірки обставин та матеріалів справи – не пізніше трьох місяців з дня надходження скарги.

    Стаття 46. Розгляд скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів

    Стаття 46. Розгляд скарг на рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів

    Вирішуючи питання про дисциплінарну відповідальність судді, Вища рада юстиції повинна вислухати його пояснення. У разі неможливості взяти участь у засіданні Вищої ради юстиції з поважних причин суддя може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які долучаються до матеріалів справи. Письмові пояснення судді виголошуються на засіданні Вищої ради юстиції в обов'язковому порядку. Повторне нез'явлення такого судді є підставою для розгляду справи за його відсутності.

    Вирішуючи питання про дисциплінарну відповідальність судді, Вища рада юстиції повинна вислухати його пояснення. У разі неможливості взяти участь у засіданні Вищої ради юстиції з поважних причин суддя може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які долучаються до матеріалів справи. Письмові пояснення судді виголошуються на засіданні Вищої ради юстиції в обов'язковому порядку. Повторне неприбуття такого судді без поважних причин є підставою для розгляду справи за його відсутності.

    Стаття 47. Розгляд скарг на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, прийняті за результатами дисциплінарного провадження

    Стаття 47. Розгляд скарг на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, прийняті за результатами дисциплінарного провадження

    Прокурор, скарга якого розглядається Вищою радою юстиції, та/або його представник мають право надавати пояснення, ставити запитання учасникам засідання, висловлювати заперечення, заявляти клопотання і відводи. Запрошення на засідання Вищої ради юстиції прокурора, скарга якого розглядається, є обов'язковим. У разі неможливості брати участь у засіданні з поважних причин прокурор може надати по суті порушених питань письмові пояснення. Письмові пояснення прокурора виголошуються на засіданні Вищої ради юстиції в обов'язковому порядку. Повторне неприбуття такого прокурора на засідання є підставою для розгляду скарги за його відсутності.

    Прокурор, скарга якого розглядається Вищою радою юстиції, та/або його представник мають право надавати пояснення, ставити запитання учасникам засідання, висловлювати заперечення, заявляти клопотання і відводи. Запрошення на засідання Вищої ради юстиції прокурора, скарга якого розглядається, є обов'язковим. У разі неможливості брати участь у засіданні з поважних причин прокурор може надати по суті порушених питань письмові пояснення. Письмові пояснення прокурора виголошуються на засіданні Вищої ради юстиції в обов'язковому порядку. Повторне неприбуття такого прокурора без поважних причин на засідання є підставою для розгляду скарги за його відсутності.

    Стаття 49. Оприлюднення інформації Вищої ради юстиції

    Стаття 49. Оприлюднення інформації Вищої ради юстиції

    Офіційні матеріали Вищої ради юстиції публікуються в Бюлетені Верховного Суду України, а у термінових випадках - в газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр".

    Офіційні матеріали Вищої ради юстиції публікуються в газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр", а також на офіційному веб-сайті Вищої ради юстиції.

     

    7. ЗАКОН УКРАЇНИ "ПРО ДОСТУП ДО СУДОВИХ РІШЕНЬ"

     

    Стаття 2. Відкритість судових рішень

    Стаття 2. Відкритість судових рішень

    1. Кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом.

    1. Рішення суду проголошується прилюдно, крім випадків, коли розгляд справи проводився у закритому судовому засіданні. Кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом.

    2. Судові рішенняможуть опубліковуватися в друкованих виданнях, поширюватися в електронній формі з дотриманням вимог цього Закону.

    2. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

    Якщо судовий розгляд відбувався у закритому судовому засіданні, судове рішення оприлюднюється із виключенням інформації, яка за рішенням суду щодо розгляду справи у закритому судовому засіданні підлягає захисту від розголошення.

    3. Особам, які беруть (брали) участь у справі, забезпечується доступ до судових рішень у їхній справі в порядку, встановленому процесуальним законом.

     

    4. Особи, які не беруть (не брали) участі у справі, мають право ознайомитися з судовим рішенням у повному обсязі, якщо воно безпосередньо стосується їхніх прав, свобод, інтересів чи обов'язків, у порядку, передбаченому цим Законом.

     

    Стаття 3. Єдиний державний реєстр судових рішень

    Стаття 3. Єдиний державний реєстр судових рішень

    3. Перелік судових рішень судів загальної юрисдикції, що підлягають включенню до Реєстру, затверджується Радою суддів України за погодженням з Державною судовою адміністрацією України.

    3. До Реєстру включаються всі судові рішення судів загальної юрисдикції.

    Стаття 4. Доступ до Реєстру

    Стаття 4. Доступ до Реєстру

    4. Будь-які обмеження права вільного користування офіційним веб-порталом судової влади України не допускаються, крім випадків, визначених цим Законом.

    4. Обмеження права вільного користування офіційним веб-порталом судової влади України допускається настільки, наскільки це необхідно для захисту інформації, яка за рішенням суду щодо розгляду справи у закритому судовому засіданні підлягає захисту від розголошення.

    Стаття 7. Відомості, що не можуть бути розголошені в текстах судових рішень, відкритих для загального доступу

    Стаття 7. Відомості, що не можуть бути розголошені в текстах судових рішень, відкритих для загального доступу

    2. До відомостей, зазначених у частині першій цієї статті, належать:

    1) імена (ім'я, по батькові, прізвище) фізичних осіб;

    2) місце проживання або перебування фізичних осіб із зазначенням адреси, номери телефонів чи інших засобів зв'язку, адреси електронної пошти, ідентифікаційні номери (коди);

    3) реєстраційні номери транспортних засобів;

     

     

     

    4) інша інформація, що дає можливість ідентифікувати фізичну особу.

    2. До відомостей, зазначених у частині першій цієї статті, які не підлягають розголошенню, належать:

     1) імена (ім'я, по батькові, прізвище) фізичних осіб;

    2) місце проживання або перебування фізичних осіб із зазначенням адреси, номери телефонів чи інших засобів зв'язку, адреси електронної пошти, ідентифікаційні номери (коди);

    3) реєстраційні номери транспортних засобів, реєстраційні відомості реєстрів нерухомого майна;

    4) номери банківських рахунків, номери платіжних карток;

    5) інша інформація, що дає можливість ідентифікувати фізичну особу.

    3. До відомостей, зазначених у частинах першій - другій цієї статті, не належать:

    1) прізвища та ініціали суддів, які ухвалили судове рішення;

    2) імена посадових чи службових осіб, які, виконуючи свої повноваження, беруть участь у цивільній, господарській, адміністративній чи кримінальній справах, справах про адміністративні правопорушення (проступки);

    3)імена сторін у справі, що розглядалася міжнародною судовою чи іншою міжнародною установою, на рішення якої міститься посилання в тексті судового рішення.

    3. До відомостей, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, не належать:

    1) прізвища та ініціали суддів, які ухвалили судове рішення;

    2) імена (ім'я, по батькові, прізвище) учасників судового процесу та посадових чи службових осіб, які, виконуючи свої повноваження, беруть участь у цивільній, господарській, адміністративній чи кримінальній справах, справах про адміністративні правопорушення (проступки);

     

    3) імена (ім'я, по батькові, прізвище) фізичних осіб – сторін у справі, що розглядалася міжнародною судовою чи іншою міжнародною установою, на рішення якої міститься посилання в тексті судового рішення.

    Стаття 8. Захист інформації, внесеної до Реєстру

    Стаття 8. Захист інформації, внесеної до Реєстру

    3. Не допускається внесення будь-яких змін до судових рішень, які внесені до Реєстру, крім випадків, що пов'язані з необхідністю виправлення помилки, допущеної під час внесення судового рішення до Реєстру чи ведення Реєстру.

    3. Не допускається внесення будь-яких змін до судових рішень, які внесені до Реєстру, крім випадків, що пов'язані з необхідністю виправлення технічної помилки, допущеної під час внесення судового рішення до Реєстру чи ведення Реєстру.

    Стаття 9. Доступ до судових рішень заінтересованих осіб

    Стаття 9. Ознайомлення із судовим рішенням та виготовлення його копії за зверненням особи, яка не бере (не брала) участі у справі

    1. Особа, яка не бере (не брала) участі у справі, якщо судове рішення безпосередньо стосується її прав, свобод, інтересів чи обов'язків, може звернутися до апарату відповідного суду з письмовою заявою про:

    1) надання можливості ознайомитися із судовим рішенням;

    2) надання можливості виготовити в приміщенні суду копії судового рішення за допомогою власних технічних засобів;

    3) виготовлення копії судового рішення апаратом суду.

    1. Особа, яка не бере (не брала) участі у справі, якщо судове рішення безпосередньо стосується її прав, свобод, інтересів чи обов'язків, може звернутися до апарату відповідного суду з письмовою заявою про:

    1) надання можливості ознайомитися із судовим рішенням у приміщенні суду;

    2) надання можливості виготовити копії судового рішення за допомогою власних технічних засобів;

    3) виготовлення копії судового рішення апаратом суду.

    2. У заяві особа повинна обґрунтувати,чому вона вважає, що судове рішення безпосередньо стосується її прав, свобод, інтересів чи обов'язків.

    2. У заяві особа повинна обгрунтувати, чому вона не змогла ознайомитися із судовим рішенням у Реєстрі, а також чому вона вважає, що судове рішення безпосередньо стосується її прав, свобод, інтересів чи обов'язків.

    3. Заява розглядається відповідальною службовою особою апарату суду невідкладно, а якщо вона потребує додаткового вивчення, - протягом трьох робочих днів.

    3. Заява розглядається відповідальною службовою особою апарату суду невідкладно, а якщо вона потребує додаткового вивчення, - протягом трьох робочих днів.

    4. Про результати розгляду заяви службова особа апарату суду вносить запис до відповідного журналу із зазначенням відомостей про особу, яка звернулася з цією заявою.

    4. Про результати розгляду заяви службова особа апарату суду вносить запис до відповідного журналу із зазначенням відомостей про особу, яка звернулася із  заявою.

    5. Копія судового рішення, виготовлена апаратом суду, засвідчується відповідальною службовою особою апарату суду та печаткою суду із зазначенням дати.

    5. Копія судового рішення, виготовлена апаратом суду, засвідчується відповідальною службовою особою апарату суду та печаткою суду із зазначенням дати.

    6. За виготовлення копії судового рішення справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом.

    6. За виготовлення копії судового рішення справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом.

    7. У наданні доступу до судового рішення належить відмовити, якщо:

    1) до суду звернулася особа, яка не має процесуальної дієздатності, або особа від імені заінтересованої особи за відсутності відповідних повноважень;

    2) матеріали справи передані до іншого суду чи на зберігання до державної архівної установи;

    3) судове рішення безпосередньо не стосується прав, свобод, інтересів чи обов'язків цієї особи.

    7. В ознайомленні із судовим рішенням та у виготовленні його копії належить відмовити, якщо:

    1) до суду звернулася особа, яка не має процесуальної дієздатності, або особа від імені заінтересованої особи за відсутності відповідних повноважень;

    2) матеріали справи передані до іншого суду чи на зберігання до державної архівної установи;

    3) судове рішення безпосередньо не стосується прав, свобод, інтересів чи обов'язків цієї особи.

    8. Забороняється відмовляти в доступі до відповідного судового рішення заявникам, стосовно яких судом вжито заходів щодо забезпечення позову або запобіжних заходів.

    8. Забороняється відмовляти в доступі до відповідного судового рішення заявникам, стосовно яких судом вжито заходів щодо забезпечення позову або запобіжних заходів.

    9. Рішення про відмову у наданні доступу до судового рішення викладається службовою особою апарату суду в письмовій формі із зазначенням порядку його оскарження. Воно повинно бути вмотивованим.

    9. Рішення про відмову у наданні доступу до судового рішення викладається службовою особою апарату суду в письмовій формі із зазначенням порядку його оскарження. Воно повинно бути вмотивованим.

    10. Надання дозволу на доступ до судового рішення або відмова в цьому можуть бути оскаржені до голови відповідного суду або до суду в порядку, передбаченому законом.

    10. Надання дозволу на доступ до судового рішення або відмова в цьому можуть бути оскаржені до голови відповідного суду або до суду в порядку, передбаченому законом.

    11. За правилами цієї статті забезпечується також доступ осіб, зазначених у частині першій цієї статті, до матеріалів справи, що необхідні для оскарження судового рішення.

    11. За правилами цієї статті забезпечується також доступ осіб, зазначених у частині першій цієї статті, до матеріалів справи, що необхідні для оскарження судового рішення.

     

    8. РЕГЛАМЕНТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ,

    затверджений Законом України "Про Регламент Верховної Ради України"

     

    Стаття 208. Порядок призначення на посади та звільнення з посад Голови Рахункової палати, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, суддів Конституційного Суду України та призначення членів Вищої ради юстиції

    Стаття 208. Порядок призначення на посади та звільнення з посад Голови Рахункової палати, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, суддів Конституційного Суду України

    1. Відповідно до пунктів 16, 17, 26 частини першої статті 85 та частини другої статті 131 Конституції України Верховна Рада призначає на посади і звільняє з посад Голову Рахункової палати, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, суддів Конституційного Суду України, призначає членів Вищої ради юстиції.

    1. Відповідно до пунктів 16, 17, 26 частини першої статті 85 Конституції України Верховна Рада призначає на посади і звільняє з посад Голову Рахункової палати, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, суддів Конституційного Суду України.

    2. Кандидатури на посади, зазначені у частині першій цієї статті, пропонує Верховній Раді Голова Верховної Ради України з дотриманням вимог законів України "Про Рахункову палату", "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини", "Про Конституційний Суд України", "Про Вищу раду юстиції".

    2. Кандидатури на посади, зазначені у частині першій цієї статті, пропонує Верховній Раді Голова Верховної Ради України з дотриманням вимог законів України "Про Рахункову палату", "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини", "Про Конституційний Суд України".

    3. Комітети, до предмета відання яких належать відповідні питання, подають свої рішення щодо кандидатів на посади Голови Рахункової палати, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, суддів Конституційного Суду України, членів Вищої ради юстиції. Рішення комітетів та відомості про кандидата на посаду Голови Рахункової палати, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, суддів Конституційного Суду України та членів Вищої ради юстиції, підготовлені з дотриманням вимог щодо відомостей про кандидата на відповідну посаду (частина друга статті 205 цього Регламенту), надаються народним депутатам не пізніш як за три дні до розгляду Верховною Радою відповідного питання.

    3. Комітети, до предмета відання яких належать відповідні питання, подають свої рішення щодо кандидатів на посади Голови Рахункової палати, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, суддів Конституційного Суду України. Рішення комітетів та відомості про кандидата на посаду Голови Рахункової палати, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, суддів Конституційного Суду України, підготовлені з дотриманням вимог щодо відомостей про кандидата на відповідну посаду (частина друга статті 205 цього Регламенту), надаються народним депутатам не пізніш як за три дні до розгляду Верховною Радою відповідного питання.

    6. Звільнення з посад зазначених у частині першій цієї статті осіб (крім суддів Конституційного Суду України та членів Вищої ради юстиції) здійснюється за письмовим поданням Голови Верховної Ради України за наявності рішень відповідних комітетів.

    6. Звільнення з посад зазначених у частині першій цієї статті осіб (крім суддів Конституційного Суду України) здійснюється за письмовим поданням Голови Верховної Ради України за наявності рішень відповідних комітетів.

    Відсутня

    Стаття 2081. Порядок призначення членів Вищої ради юстиції та порядок припинення їх повноважень

     

     

    1. Відповідно до частини другої статті 131 Конституції України Верховна Рада України призначає членів Вищої ради юстиції.

     

    2. Кандидатури на посади членів Вищої ради юстиції пропонує Верховній Раді Голова Верховної Ради України на підставі внесених пропозицій депутатських фракцій (депутатських груп) з дотриманням вимог Закону України "Про Вищу раду юстиції".

     

    3. До пропозицій депутатських фракцій (депутатських груп) додаються документи, передбачені Законом України "Про Вищу раду юстиції".

     

    4. Відомості про запропоновані кандидатури на посаду члена Вищої ради юстиції оприлюднюються на офіційному веб-порталі Верховної Ради України не пізніш як за десять днів до розгляду питання про призначення.

     

    5. Рішення про призначення членів Вищої ради юстиції приймаються відкритим поіменним голосуванням і оформляються постановами Верховної Ради.

     

    6. Голосування здійснюється окремо по кожному кандидату на посаду члена Вищої ради юстиції.

     

    7. Кожен із кандидатів для призначення членом Вищої ради юстиції має право до початку голосування виступити на пленарному засіданні Верховної Ради.

     

    8. Після виступів кандидатів та обговорення кандидатур проводиться голосування.

     

    9. Подання про припинення повноважень члена Вищої ради юстиції вноситься Вищою радою юстиції. З письмовим поданням одночасно подаються документи, що підтверджують наявність передбачених Законом України "Про Вищу раду юстиції" підстав для  припинення повноважень члена Вищої ради юстиції.

     

    10. Обговорення питання про припинення повноважень члена Вищої ради юстиції на пленарному засіданні Верховної Ради починається з оголошення головуючим на пленарному засіданні Верховної Ради подання Вищої ради юстиції.

     

    11. Обговорення питання про припинення повноважень члена Вищої ради юстиції розглядається в його присутності.

    Після оголошення подання Вищої ради юстиції члену Вищої ради юстиції, щодо якого розглядається питання про припинення повноважень, надається слово для виступу, він відповідає на запитання народних депутатів.

    У разі повторного неприбуття члена Вищої ради юстиції, щодо якого розглядається питання про припинення повноважень, на засідання Верховної Ради таке питання може бути розглянуто за його відсутності.

     

    12. За наявності зауважень до подання Вищої ради юстиції, що потребують додаткової перевірки Вищою радою юстиції, голосування щодо припинення повноважень члена Вищої ради юстиції не проводиться. Повторний розгляд такого подання здійснюється за умов перевірки Вищою радою юстиції  обставин, щодо яких висловлено зауваження, і повідомлення нею про результати такої перевірки та невідкликання внесеного подання.

     

    13. Рішення про припинення повноважень члена Вищої ради юстиції приймається відкритим поіменним голосуванням і оформляються постановами Верховної Ради України.

     

    14. У разі якщо рішення про припинення повноважень члена Вищої ради юстиції не набрало необхідної кількості голосів і не прийнято, повторне голосування і повторний розгляд цього ж питання з тих самих підстав не допускається.

     

    Стаття 214. Порядок розгляду питань про обрання суддів Верховною Радою безстроково

    Стаття 214. Порядок розгляду питань про обрання суддів Верховною Радою безстроково

    1. Відповідно до пункту 27 частини першої статті 85, статті 128 Конституції України, Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховна Рада обирає:

    1) професійного суддю безстроково, термін повноважень якого на посаді судді закінчився;

    2) суддею безстроково особу, яка раніше уже обіймала посаду судді не менше п’яти років, але на час розгляду питання про обрання не займає посаду судді;

    3) суддею раніше обраного безстроково до суду іншого рівня або до суду того ж рівня, але іншої спеціалізації.

    1. Відповідно до пункту 27 частини першої статті 85, статті 128 Конституції України, Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховна Рада обирає:

    1) професійного суддю безстроково, термін повноважень якого на посаді судді закінчився;

    2) суддею безстроково особу, яка раніше уже обіймала посаду судді не менше п’яти років, але на час розгляду питання про обрання не займає посаду судді.

    Виключається

    2. Подання про обрання суддів безстроково вноситься до Верховної Ради Головою Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

    2. Подання про обрання суддів безстроково вноситься до Верховної Ради Головою Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

    3. Разом з поданням Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України до Верховної Ради подаються документи, визначені статтею 75 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

    3. Разом з поданням Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України до Верховної Ради подаються документи, визначені статтею 77 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

    4. Комітет, до предмета відання якого належить попередній розгляд питання про обрання на посади суддів безстроково, розглядає подання про обрання кандидата на посаду судді безстроково в місячний строк з дня його надходження до Верховної Ради. Рішення комітету про рекомендування або відмову у рекомендуванні щодо обрання кандидата на посаду судді безстроково подається до Верховної Ради.

    Виключається

     

    5. За наявності рішення про рекомендування або відмову у рекомендуванні про обрання суддів безстроково комітет, до предмета відання якого належить попередній розгляд питання про обрання на посади суддів безстроково, вносить пропозиції про включення до порядку денного пленарного засідання Верховної Ради питання стосовно обрання суддів безстроково.

     

    Виключається

     

    6. Обговорення питання про обрання кандидата на посаду судді безстроково на пленарному засіданні Верховної Ради починається з доповіді комітету, до предмета відання якого належить попередній розгляд питань про обрання та звільнення суддів, обраних безстроково.

    6. Обговорення на пленарному засіданні Верховної Ради питання про обрання кандидата на посаду судді безстроково починається з оголошення головуючим подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

    7. Кожний народний депутат має право ставити запитання доповідачу та безпосередньо кандидату, який обирається на посаду судді безстроково, висловлювати свою думку щодо цієї кандидатури.

    7. Кожний народний депутат має право ставити запитання кандидату, який обирається на посаду судді безстроково, висловлювати свою думку щодо цієї кандидатури.

    8. За наявності зауважень до кандидата, який обирається на посаду судді безстроково, висловлених на пленарному засіданні Верховної Ради, що потребують додаткової перевірки комітетом, до предмета відання якого належить попередній розгляд питань про судоустрій, статус суддів та забезпечення діяльності судів, голосування щодо цього кандидата не проводиться. Повторний розгляд подання щодо нього здійснюється за умови перевірки зазначеним комітетом дотримання кандидатом на посаду судді безстроково вимог статті 127 Конституції України, статті 53 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", а також перевірки звернень громадян та інших звернень щодо діяльності кандидата на посаду судді безстроково відповідно до вимог статті 214-1 цього Регламенту. У разі якщо повідомлені народними депутатами факти на пленарному засіданні Верховної Ради не знайшли свого підтвердження, розгляд такої кандидатури проводиться без обговорення.

     

    Виключається

    Стаття 2141. Перевірка комітетом Верховної Ради звернень громадян та інших матеріалів стосовно діяльності кандидата, який обирається суддею безстроково

     

    1. Комітет здійснює перевірку дотримання кандидатом на посаду судді безстроково вимог статті 127 Конституції України та статті 53 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", а також перевірку звернень громадян, громадських організацій, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо діяльності кандидата.

    2. У разі якщо розгляд звернень потребує додаткової перевірки, комітет приймає рішення про направлення їх до Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України або Ради суддів України.

    3. Строк розгляду таких звернень та надання відповіді комітету обчислюється відповідно до положень, передбачених законом про звернення громадян.

    4. За необхідності комітет може провести безпосередню перевірку звернень, доручивши її здійснення члену цього комітету (за його згодою).

    5. Кандидат, який обирається на посаду судді безстроково, має право ознайомитися з матеріалами звернень щодо його діяльності, запитів комітету по них та відповідей, наданих комітету.

    6. Секретаріат комітету у триденний строк з дня надходження подання поширює серед народних депутатів через Апарат Верховної Ради списки кандидатів, які пропонуються для обрання суддями безстроково, із зазначенням дня та часу засідання комітету.

    7. На засідання комітету запрошуються також уповноважені представники Верховного Суду України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, вищих спеціалізованих судів, Державної судової адміністрації України, Ради суддів України, а також кандидат на посаду судді, присутність якого на засіданні є обов’язковою.

    8. На засідання комітету на вимогу народних депутатів можуть бути запрошені представники органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також громадськості.

    9. Особи, зазначені в частині сьомій цієї статті, повідомляються про день і час засідання письмово не пізніш як за три дні до дня його проведення.

     

     

    Виключається

    Стаття 2142. Розгляд подання про обрання кандидата на посаду судді безстроково на засіданні комітету Верховної Ради

     

    1. Комітет розглядає подання про обрання кандидата на посаду судді безстроково в місячний строк з дня їх надходження. У разі необхідності перевірки фактів, які не дають можливості прийняти рішення, цей строк може бути продовжений цим комітетом, але не більше ніж на два місяці, крім випадків, коли строк продовження перевірки припадає на міжсесійний період роботи Верховної Ради.

    2. Розгляд подання про обрання кандидата на посаду судді безстроково проводиться на засіданні комітету колегіально щодо кожного кандидата окремо.

    3. Під час обговорення члени комітету, запрошені особи мають право ставити запитання доповідачу та безпосередньо кандидату.

    4. Рішення комітету про рекомендування або відмову в рекомендуванні щодо обрання кандидата на посаду судді безстроково після обговорення кандидатури та розгляду поданих звернень стосовно його діяльності проголошується в присутності кандидата.

    5. Рішення комітету про нерекомендування кандидата на обрання суддею безстроково не є перешкодою для розгляду цього питання на пленарному засіданні Верховної Ради.

     

     

     

     

    Виключається

    Стаття 2143. Обов’язковість рішення комітету Верховної Ради про обрання кандидатів на посаду суддів безстроково Верховною Радою

     

    1. За наявності рішення про рекомендування або відмову в рекомендуванні щодо обрання суддів безстроково комітет вносить пропозиції про включення до порядку денного пленарного засідання Верховної Ради питання стосовно обрання цих суддів.

    2. Верховна Рада на пленарних засіданнях обирає або відмовляє в обранні суддів безстроково за наявності рішення відповідного комітету.

     

    Виключається

    Стаття 215. Порядок розгляду питань про переведення судді, обраного безстроково, до іншого суду Верховною Радою

    1. Розгляд питань про переведення судді, обраного безстроково, до суду іншого рівня тієї ж судової спеціалізації або до суду іншої спеціалізації, та прийняття рішень з цих питань здійснюється Верховною Радою з дотриманням порядку, встановленого Законом України "Про судоустрій і статус суддів" та цим Регламентом для обрання судді безстроково.

    Стаття 215. Порядок розгляду Верховною Радою питань про переведення судді, обраного безстроково, до суду такого ж рівня або до суду нижчого рівня

    1. Розгляд питань про переведення судді, обраного безстроково, до суду того ж рівня в порядку дисциплінарного стягнення, а також розгляд питань про переведення судді до суду нижчого рівня внаслідок пониження судді у кваліфікаційному класі, якщо отриманий у результаті пониження нижчий клас не дозволяє судді здійснювати правосуддя у суді відповідного рівня, здійснюється Верховною Радою України відповідно до подання або пропозиції органу, який прийняв згідно із Законом України "Про судоустрій і статус суддів" рішення про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, та в порядку, встановленому цим Регламентом для обрання судді безстроково.

     

    Стаття 216. Звільнення з посад суддів Конституційного Суду України та суддів, обраних безстроково

    Стаття 216. Звільнення з посад суддів Конституційного Суду України та суддів, обраних безстроково

    1. Верховна Рада звільняє з посад суддів Конституційного Суду України та суддів, обраних безстроково, відповідно до частин п'ятої, шостої статті 126 Конституції України, статті 23 Закону України "Про Конституційний Суд України" та Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

    1. Верховна Рада звільняє з посад суддів Конституційного Суду України, призначених Верховною Радою, та суддів, обраних безстроково, відповідно до частин п'ятої, шостої статті 126 Конституції України, статті 23 Закону України "Про Конституційний Суд України" та Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

     

    Стаття 2161. Порядок розгляду питань про звільнення суддів

     

     

    1. Відповідно до пункту 26 частини першої статті 85, статті 126 Конституції України, Законів України "Про Конституційний Суд України" та "Про судоустрій і статус суддів" Верховна Рада звільняє:

    1) суддів Конституційного Суду України, призначених Верховною Радою;

    2) суддів, обраних Верховною Радою безстроково.

     

    2. Подання про звільнення з посади судді Конституційного Суду України, призначеного Верховною Радою, вноситься Головою Верховної Ради України, а в разі його відсутності – Першим заступником або заступником Голови Верховної Ради України. До подання додаються документи, що підтверджують підстави звільнення, передбачені частиною п'ятою статті 126 Конституції України.

     

    3. Подання про звільнення судді, обраного Верховною Радою безстроково, вноситься до Верховної Ради Вищою радою юстиції. До подання додаються документи, що підтверджують підстави звільнення, передбачені частиною п'ятою статті 126 Конституції України.

     

    4. Обговорення питання про звільнення судді Конституційного Суду України на пленарному засіданні Верховної Ради починається з доповіді Голови Верховної Ради України на пленарному засіданні щодо обставин, підстав, оцінки доказів та висновків з обговорюваного питання.

    Обговорення питання про звільнення судді, обраного Верховною Радою безстроково, на пленарному засіданні Верховної Ради починається з оголошення головуючим на пленарному засіданні Верховної Ради подання Вищої ради юстиції.

     

    5. Після доповіді суддя, питання стосовно якого розглядається, має право на виступ.

    При звільненні судді на підставі пунктів 4, 5 частини п'ятої статті 126 Конституції України присутність судді є обов'язковою. Такий суддя має право на представника. У разі повторного неприбуття судді, щодо якого розглядається питання про звільнення, на засідання Верховної Ради таке питання може бути розглянуто за його відсутності.

     

    6. Кожний народний депутат має право ставити запитання доповідачу та безпосередньо судді чи його представнику, висловлювати свою думку, надавати письмові матеріали.

     

    7. За наявності зауважень до подання про звільнення судді, що потребують додаткової перевірки органом, що вніс таке подання, голосування щодо звільнення судді не проводиться. Повторний розгляд такого подання здійснюється за умов перевірки органом, що вніс подання, обставин,  щодо яких висловлено зауваження, і повідомлення цим органом про результати такої перевірки та невідкликання внесеного подання.

     

    8. Рішення про звільнення судді приймається відкритим поіменним голосуванням і оформлюється постановою Верховної Ради.  Голосування про звільнення суддів може проводитись списком, а з підстав, передбачених пунктами 4, 5, 6 частини п'ятої статті 126 Конституції України, – щодо кожного судді окремо.

     

    9. У разі неодержання необхідної для прийняття рішення кількості голосів народних депутатів щодо звільнення з посади судді, обраного безстроково, з підстав, передбачених пунктами 4, 5, 6 частини п'ятої статті 126 Конституції України, проводиться повторне голосування.

     

    Стаття 217. Порядок складення присяги перед Верховною Радою

    Стаття 217. Порядок складення присяги перед Верховною Радою

    1. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, члени Вищої ради юстиції, судді Конституційного Суду України, члени Центральної виборчої комісії складають присягу перед Верховною Радою у строки і за текстом, що визначені відповідно законами України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини", "Про Вищу раду юстиції", "Про Конституційний Суд України", "Про Центральну виборчу комісію". Складення присяги здійснюється зазначеними особами особисто на пленарному засіданні Верховної Ради.

    1. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, члени Вищої ради юстиції, які призначені Верховною Радою, судді Конституційного Суду України, члени Центральної виборчої комісії складають присягу перед Верховною Радою у строки і за текстом, що визначені відповідно законами України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини", "Про Вищу раду юстиції", "Про Конституційний Суд України", "Про Центральну виборчу комісію". Складення присяги здійснюється зазначеними особами особисто на пленарному засіданні Верховної Ради.

     

    10. Закон України "Про судовий збір"

    Стаття 9. Зарахування судового збору до Державного бюджету України

    Стаття 9. Зарахування судового збору до Державного бюджету України

    1. Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

    1. Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

    2. Кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення правосуддя, зміцнення матеріально-технічної бази судів, включаючи створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційної системи, веб-порталу судової влади, комп'ютерних локальних мереж, сучасних систем фіксування судового процесу, придбання та обслуговування комп'ютерної і копіювально-розмножувальної техніки, впровадження електронного цифрового підпису.

    2. Кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.

         

    Заступник Глави

    Адміністрації Президента України                                                                                                                  О.Філатов

    Переглядів 551
    Розробка: Відділ інформаційних технологій
    апарату Волинської облдержадміністрації
    Інформаційне наповнення:
    Луцька районна державна адміністрація
    Усі права на матеріали, розміщені на цьому сайті, належать Луцькій райдержадміністрації.
    Адреса: 43001, м. Луцьк, вул. Ковельська, 53, - т/ф. 728204, т.728144; E-mail: infо@lutskаdm.gov.ua
    © 2014 lutskadm.gov.ua