Рада Європи та Європейський Союз приділяють значну увагу питанням захисту прав і свобод національних меншин, зокрема інтеграції в суспільне життя ромської національної меншини.

            На відміну від більшості національних меншин роми не мають власної державності. Ромська національна меншина є другою за чисельністю національною меншиною, яка зазнала геноциду під час Другої світової війни. Дискримінація ромів у деяких державах Європи спричинила послаблення їх інтегрованості. Все це призвело до того, що ромська національна меншина є найбільш соціально вразливою національною меншиною в Європі.

            Інтеграція в українське суспільство ромської національної меншини на сьогодні є соціально значущим питанням.

            Роми в Україні мають ті ж проблеми, що і представники цієї національної меншини в інших державах Європи, зокрема: низький освітній рівень, високий рівень безробіття, незадовільний стан здоров’я, відсутність у більшості ромів документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство, свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану, низький рівень житлово-побутових умов, наявність фактів упередженого ставлення до ромів.

            Стратегію захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини схвалено указом Президента України від 08 квітня 2013 року № 201/2013, на період до 2020 року.

            Метою Стратегії є визначення засад захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини шляхом забезпечення рівних прав і можливостей для її участі в соціально-економічному та культурному житті держави, а також активізації співпраці з громадськими об’єднаннями ромів.

            Реалізація Стратегії здійснюється з урахуванням таких принципів: 1) пріоритетність прав і свобод людини; 2) забезпечення прав національних меншин з урахуванням того, що політичні, громадянські, економічні, соціальні та культурні права є універсальними, неподільними, взаємозалежними та взаємопов’язаними; 3)  рівність громадян перед законом;

4) додержання вимог законодавства у сфері міжнаціональних відносин та захисту прав національних меншин; 5)  недискримінація та толерантність;  6) взаємодія органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування з громадськими об’єднаннями ромів під час вирішення питань, що стосуються інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини; 7) дотримання зобов’язань за міжнародними договорами України у сфері захисту прав людини та національних меншин.

            Основними завданнями з реалізації Стратегії є:

            1) щодо правового захисту ромів: залучення в установленому порядку представників громадських об’єднань ромів до участі у вирішенні питань суспільного життя, зокрема до розроблення та обговорення відповідних проектів актів і рішень, що впливають на становище ромської національної меншини; підвищення рівня правової обізнаності ромів; здійснення заходів щодо запобігання дискримінації ромів; сприяння в отриманні ромами, які на законних підставах перебувають на території України, документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство, свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану; розвиток співробітництва з міжнародними організаціями з питань захисту ромів;  сприяння формуванню у суспільстві толерантного ставлення до ромів;

            2) щодо соціального захисту і зайнятості ромів:           реалізація соціальної політики, спрямованої на забезпечення соціального захисту ромів, у тому числі сімей з дітьми, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах, пенсіонерів і одиноких непрацездатних та бездомних осіб, а також сприяння ромам у пошуку роботи; проведення серед ромів системної інформаційно-просвітницької роботи із запобігання насильству та жорстокому поводженню в сім’ї, недопущення використання найгірших форм дитячої праці; здійснення заходів щодо унеможливлення проявів дискримінації під час працевлаштування ромів;          залучення ромів до суспільно-корисної праці; забезпечення взаємодії працівників соціальної сфери та сфери зайнятості із громадськими об’єднаннями ромів;

            3) щодо підвищення освітнього рівня ромів: проведення громадськими об’єднаннями, педагогічними колективами навчальних закладів, посадовими особами місцевих органів виконавчої влади роз’яснювальної роботи серед ромів щодо важливості отримання дітьми дошкільної, загальної середньої, професійно-технічної та вищої освіти;   забезпечення взаємодії педагогічних колективів навчальних закладів та громадських об’єднань ромів; здійснення заходів щодо зменшення кількості ромів, які не завершують навчання у загальноосвітніх навчальних закладах; проведення профорієнтаційної роботи із стимулювання ромів до отримання професійно-технічної та вищої освіти;

            4) щодо охорони здоров’я ромів:    поширення серед ромів інформації про систему охорони здоров’я та порядок звернення до закладів охорони здоров’я;     забезпечення інформування працівників закладів охорони здоров’я про традиції, культуру, житлово-побутові умови та звичаї ромів для врахування такої інформації при наданні ромам медичної допомоги;       приділення особливої уваги стану здоров’я ромських дітей; проведення роботи із пропагування серед ромів здорового способу життя та поліпшення стану їх здоров’я;

            5) щодо поліпшення житлово-побутових умов ромів:   здійснення заходів стосовно вдосконалення соціальної інфраструктури в місцях проживання ромів; сприяння ромам у вирішенні відповідно до законодавства питань щодо забезпечення житлом, участі у програмах пільгового кредитування придбання та будівництва житла;

            6) щодо задоволення культурних та інформаційних потреб ромів: сприяння збереженню та розвитку культури і мистецтв ромів; сприяння поширенню інформації про життя та культурну самобутність ромів у засобах масової інформації.

       Головний спеціаліст Луцького районного управління юстиції – Інна Кирилюк