Зі всіх сучасних збройних конфліктів афганська війна (1979-1989) була найкривавішою, її тінь торкнулась майже кожної української родини. 15 лютого 1989 року останній радянський солдат залишив афганську землю — війна була програна. За десять років неоголошеної війни на поле бою було відправлено більше 160 тисяч українців — кожен 4-й з 600 тисячної армії. Згідно статистики всього у війні загинуло близько 15 тисяч вояків, з них майже 4 тисячі українці. 72 українських вояка зникли безвісті. Майже 3 тисячі матерів втратили своїх синів, пів тисячі жінок стали вдовами, 711 дітей стали сиротами. Більше 8-ми тисяч українців отримали поранення, з них 6 тисяч залишилися інвалідами.

З кожним роком все далі історія віддаляє нас від вогняних років афганської війни. Але ми не вправі викреслити з нашої пам’яті героїчні подвиги, приклади мужності і вірності військовому обов’язку, які продемонстрували наші земляки, яким довелося нести нелегку військову службу. Вона стала важким випробуванням і трагедією для сотень тисяч людей - тих, хто безпосередньо знаходився на Афганській землі, і тих, хто безмежно довгими й тривожними днями і ночами чекав  повернення своїх синів, чоловіків, батьків, коханих, друзів.

Крім афганців сьогодні вшановують і інших військових, які брали участь у різних війнах в часи СРСР та незалежної України. На даний час в Україні налічується 330 тисяч ветеранів радянських війн, включно з Афганістаном, та 37 тисяч військових, що виконували миротворчі місії після 1992 року. В цей день ми висловлюємо слова пошани та схиляємо голову перед їх мужністю, витримкою та безмежною вірностю своєму військовому обов’язку. 

Ви є яскравим прикладом для наслідування молодому поколінню, взірцем служіння народу та державі у наші дні.

Шановні воїни – інтернаціоналісти дякуємо вам за вашу мужність та відданість ! Низький уклін вам, за ваш ратний подвиг і вічна пам’ять загиблим героям!

Відділ документообігу, організаційної

та інформаційної діяльності апарату

райдержадміністрації