В цей непростий час, коли сьогодні українська нація прийняла на себе потужний ворожий удар і зібрала всі сили, щоб вистояти, особливо цінується вклад поетеси в нашу національну культуру та духовність. Адже в кожного народу є люди, які уособлюють кращі риси цілої нації, – духовні лідери. Видатна українська поетеса, письменниця та драматургиня; розумна, вольова, талановита, інтелігентна та безмежно творча особистість – Леся Українка входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України. Твори поетеси перекладено багатьма мовами світу.

Перший свій вірш вона написала в 9 років, а коли їй виповнилося 13-14, мала вже перші видані книги. Лариса Косач є автором слів «промінь» і «напровесні». Знала сім мов, активно займалася перекладацькою діяльністю. Адже дуже хотіла бачити українську літературу в контексті європейської. Водночас ніколи не відходила від українських традицій та фольклору.

Луцьку судилася щаслива доля поєднатися з життєвою та творчою біографією Лесі Українки. Саме тут на початку 1880 року вона написала свій перший вірш «Надія». В 1890-1891 роках у Луцьку поетеса розпочала роботу над «Стародавньою історією східних народів», наполегливо вивчала французьку та італійську мови та дуже любила слухати орган в костелі Петра та Павла. Й згодом через двадцять років, споглядаючи красу Кахетії в далекій Грузії, в своїх спогадах вона писала, що сумує за Луцьким замком.

Протягом всього періоду творчості їй боліла душа за нелегку долю України. Свою тугу та вболівання за краще майбутнє для українського народу вона передала у своїх віршах. Багато рядків Лесі Українки виявилися пророчими для наступних поколінь українців. І сьогодні в ці непрості часи ми з гордістю за велику українську поетесу вклоняємося перед її безсмертним талантом, визнаним у всьому світі. Та вкотре перечитуємо рядки її поезії.