22 листопада 2017 ОФІЦІЙНИЙ ВЕБ-САЙТ
Відомості про район
Нормативно-правова база
  • Керівництво
  • Влада і громадськість
    Регуляторна політика
    Відділ державної реєстрації
    Прес-центр
    Інвестиційний довідник
  • Публічна інформація
  • Каталог послуг
  • Очищення влади
  • Управління юстиції
  • Вивчення громадської думки
  • РДА звітує
  • Правове забезпечення
  • Центр надання адмін послуг
    Районні установи
  • Громадська рада при РДА
  • Оголошення
  • Реформи в Україні
  • Управління фінансів
  • Відділ статистики інформує
  • Державний реєстр виборців
  • Соціальний захист населення
  • Запобігання проявам корупції
  • Децентралізація влади
  • Електронне звернення
  • ProZorro ПУБЛІЧНІ ЗАКУПІВЛІ
  • Містобудування та архітектура
  • АРХІВ НОВИН

    « Листопад 2017 »
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
        1 2 3 4 5
    6 7 8 9 10 11 12
    13 14 15 16 17 18 19
    20 21 22 23 24 25 26
    27 28 29 30      
      Луцьк  
    Вівторок, 27 вересня 2016 08:18

    З ЧОГО ПОЧИНАЄТЬСЯ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ?

    Щоб уникнути невірного трактування, відразу варто зазначити, що реформа, про яку йдеться далі, ніяким чином не пов’язана з подіями на Сході країни, та не є інструментом компромісу між окупантом та українською владою.

    Децентралізація вважається основною реформою серед усіх інших, які зараз активно впроваджуються в Україні. Важливість цієї реформи зумовлена стратегічною та кардинальною зміною в підходах до керування на регіональному рівні. Планується змінити адміністративну систему та ввести об’єднані територіальні громади (ОТГ), які зможуть отримувати фінансування напряму – як міста обласного значення. Вважається, що таким чином, отримавши більше повноважень та джерел фінансування, місцеві громади зможуть значно краще розвивати свій край, враховуючи, насамперед, власні потреби. Стратегічно, конкуренція між такими ОТГ має сприяти їх більш інтенсивному піднесенню та економічному розвитку.

    Зараз об’єднання відбувається на добровільних засадах. Для успішної економічної діяльності мінімальною величиною громади експерти називають 10 000 осіб. Отже, для створення ОТГ необхідна згода громад кількох населених пунктів. Депутати місцевих рад приймають рішення про об’єднання. Після цього, на виборах, ОТГ обирає свого голову, та голів кожного окремого села – вони тепер стають старостами, та підпорядковуються голові ОТГ. Звісно, вони також залишаються підзвітними, підконтрольними та відповідальними перед своєю громадою. З цього часу починається самостійне планування свого майбутнього самими мешканцями об’єднаної громади. Тепер основну відповідальність за розвиток свого краю несуть вони і обрані ними ж очільники. Демократія перестає бути «культом карго» і перетворюється на основний інструмент побудови власного добробуту.

    Найбільш активно громади почали об’єднуватись у Тернопільській та Хмельницькій областях. І першим питанням децентралізації стало питання освіти. Держава запропонувала об’єднаним громадам модель опорних шкіл та навіть вже виділила фінансування на їх часткове облаштування. Питання освіти для ОТГ надзвичайно важливе. Саме від якості освіти залежить якість майбутніх кадрів громади, та якість прийнятих ними рішень.

    Опорна школа – це, як правило, найбільша школа на території ОТГ. Вона є основною для навколишніх населених пунктів та звʼязана з ними власним маршрутним транспортом. Менші навколишні школи стають філіями опорної – в них навчаються лише учні молодших класів.  Така модель дозволяє не розпорошувати ресурси на кілька навколишніх шкіл, а зосереджує їх на одній. На практиці це означає, що опорна школа зможе отримати краще матеріально-технічне забезпечення і підвищити рівень надаваної освіти. Звісно опорна школа не є єдиним «освітнім» рішенням для ОТГ. В залежності від місцевих умов (розгалужена система доріг, рельєф, кількість населення та інші місцеві особливості) у обʼєднаних громадах можуть існувати кілька опорних шкіл, незалежні школи, спеціалізовані школи тощо.

    Модель опорної школи найкраще підходить регіону в якому розташовані школи з малою кількістю учнів. В умовах, коли у класі навчається пʼять, три або й навіть один учень відсутня конкуренція між ними. Немає можливості порівнювати свої успіхи з успіхами інших. До того ж часто один і той самий вчитель викладає кілька предметів, що, природньо, позначається на якості надаваних знань. І якщо така ситуація ще прийнятна у початковій школі, то в старших класах вона призводить до того, що випускники не впевнені у своїх знаннях, та навіть іноді масово відмовляються від здачі ЗНО для здобуття вищої освіти. А без освіченої молоді громада має значно менше шансів на свій розвиток.

    Крім цього існує ще й фінансова складова. Малокомплектні школи витрачають значно більше коштів на утримання одного учня. Якщо у містах цей показник складає 4-7 тис. грн на учня в рік, то в сільських школах він може  сягати  20-30 і навіть 70 тис. на одного учня. При цьому ці кошти йдуть не на обладнання, а на оплату вчителям, освітлення, опалювання в зимовий період тощо.

    При цьому потрібно констатувати, що перетворення таких шкіл на філії не завжди знаходить розуміння у місцевого населення. У першу чергу опонентами виступають директори шкіл. Адже інколи необхідно знизити рівень майбутньої філії до І-ІІ рівня акредитації. Часто директор школи є серед найбільш шанованих людей у селі і «пониження» його статусу з директора школи до директора філії для нього неприйнятне. Також є певні зауваження до створення опорних шкіл і у вчителів та батьків. Вони вважають, що рівень освіти не має аж такого великого значення, головне щоб дитина вчилась поруч.  

    Щоб не налаштовувати проти реформи місцеве населення та донести до нього основні цілі та стратегічні завдання децентралізації, до реформи було залучене ОБСЄ. В цієї організації є діючі інструменти для налагодження діалогу між «реформаторами» та тими, кого ці зміни безпосередньо торкаються.

    «Ми ніяким чином не впливаємо на проведення реформ. Це прерогатива виключно української влади та української громади. Проте, маючи величезний досвід у подоланні взаємної недовіри та дискомунікації ми пропонуємо діалог між різними групами, які заторкує реформа децентралізації», – каже Ліана Хоровицька, координаторка проектів ОБСЄ в Україні.

    Необхідність такого діалогу підтверджує наявна практика впровадження реформи. Так, за словами голів ОТГ, в директорів малокомплектних шкіл існує певна недовіра до дієвості децентралізації в частині освіти та її результативності.

    «Ми самі ще недавно ставились з такою трохи недовірою до обіцянок влади фінансово підтримати створення ОТГ. Поки не отримали перші гроші на формування опорної школи. Ми намагаємося пояснювати по селах, що їхнім дітям буде краще вчитись у нормальній школі, в нормальних класах, але не всі це до кінця розуміють. У нас бували навіть пікети і ми мусили окремо всім розʼяснювати всі переваги», – каже голова Полонської ОТГ Франц Скримський.

    При цьому, філії також отримують переваги від входження до опорної школи у вигляді ремонтів, установки нових енергозберігаючих котлів опалення тощо.

    Загалом, основна ідея децентралізації в частині освіти – створити так званий «освітній округ» в який будуть культурно інтегровані шкільні та дошкільні заклади ОТГ. Вони зможуть у рамках спільних освітніх проектів сумісно використовувати наявну інфраструктуру та педагогічний ресурс. Також він має сприяти кращій комунікації всередині громади, виробленню їх спільної ідентичності.

    «Ми тільки на початку шляху цієї довготривалої та амбіційної реформи. Звісно, що її результати ми побачимо ще не завтра, має пройти якийсь час. Але при відвідуванні опорних шкіл, та шкіл які планують стати опорними ми у першу чергу звертаємо увагу на розуміння їхніми директорами основної ідеї «освітнього округу» – обʼєднати громаду, дати її представникам кращу освіту. Тому ми наполегливо рекомендуємо не лише покращувати технічний стан будівель, але й купувати обладнання для фізичних, хімічних, математичних класів, спортзалів. Тим більше, що гроші на це виділяються без особливих проблем. В цьому році на такі потреби держава виділила 200 000 000 грн.  Ми раді, що у більшості голів ОТГ та директорів опорних шкіл таке розуміння є», – каже Олена Сімоненко, проектний менеджер реформи децентралізації Національної ради реформ при Президенті України.

    Саша Тимошенко, проектний офіс Нацради реформ

    http://reforms.in.ua/ua/news/z-chogo-pochynayetsya-decentralizaciya

    Переглядів 466 Останнє редагування Вівторок, 27 вересня 2016 08:20
    Розробка: Відділ інформаційних технологій
    апарату Волинської облдержадміністрації
    Інформаційне наповнення:
    Луцька районна державна адміністрація
    Усі права на матеріали, розміщені на цьому сайті, належать Луцькій райдержадміністрації.
    Адреса: 43001, м. Луцьк, вул. Ковельська, 53, - т/ф. 728204, т.728144; E-mail: infо@lutskаdm.gov.ua
    © 2014 lutskadm.gov.ua